Проблеми інтеграції культурних цінностей, пошуки синкретичності художніх традицій у культурній парадигмі Схід-Захід. Текстово-семантичний та змістовно-логічний аспект симфонічних творів композиторів Бао Юань Кея (Китай) та Євгена Станковича (Україна).
Аннотация к работе
Відповідно, змінюється і наше розуміння специфіки цих культур - завдяки процесу “трансплантації” ідей та через осмислення феномену конвергентності, що дозволяє спостерігати схожість та антиномічність між східною та західною культурами. Наскрізний процес “трансплантації” ідей, понять, сюжетів, звичок - з однієї культури в іншу - охоплює великий історичний масив світового культурного надбання і актуалізує окремі плани, що мають місце як в науково-технічному, так і в культурному прогресі людства. Таким чином, тематика дисертації стосується надзвичайно актуальних аспектів культурології - діалогу культур, інтегральної культури - художньої цілісності збагаченого типу, традиції - фундаментальної засади будь-якої культури. Дисертаційне дослідження виконане згідно тематичного плану наукових досліджень і дисертаційних робіт кафедри композиції, інструментознавства та інформаційних технологій Національної музичної академії ім.. П.І.Чайковського; узгоджено з “Перспективним тематичним планом науково - дослідницької діяльності НМАУ 2001 - 2006 рр.” та відповідає темі № 13 “Загальні питання музичної теорії”. Мета роботи - дослідити конвергентні звязки між тенденціями розвитку сучасної інструментальної музики Китаю та України на прикладах творчості Бао Юань Кея (Симфонія “Син народу”, деякі частини симфонічного циклу “Моя Батьківщина”) та Євгена Станковича (Камерні симфонії, “Музика для небесних музикантів”);Там само порушується питання про головні методи дослідження, оперті на системний підхід, історико-культурологічну обєктивність у визначенні ознак подібності та відмінності філософсько-естетичних позицій східної та західної культур. Суперечливість деяких художніх закономірностей та природніх процесів спостерігається у різних концепціях східної та західної філософій, зокрема, тих, що торкаються проблеми координат часу та простору: так, європейська тривалість предметності протистоїть поняттю пустоти у східному буддизмі, а європейське розуміння лінійно-незворотнього часу - циклічно-колоподібній енергетичній єдності простору та часу в даосизмі та буддизмі. Аналізуючи історію мистецтв обох культур, знаходимо ряд пунктів узгодження, наслідування, “трансплантації” та передбачення ідей однієї культури - іншою. Це положення підкріплено історичними фактами: так, наприклад, вже у 1У - У століттях у традиційному “придворному стилі”, що заклав основи літературноі традиції, виникає розуміння канону (творчість Се Ліньюнь, Се Тяо); таку ж тенденцію спостерігаємо і в буддійському каноні шастр та сутр, в домінуванні менталітету циклічності розвитку культури, всебічного збереження та передачі традиції в архітектурі (будівництво пагод), живопису. Ми ж намагаємось провести паралелі між українською та китайською культурами в сенсі їх орієнтації на цілісність, артефактність, своєрідне наслідування традиції, поєднання в постмодерному просторі ціннісних орієнтирів Сходу та Заходу - динамізму й статики, індивідуализму й канону, раціональності й ірраціональності, закономірностей процесуального й самодостатності миттєвого.1/ Звертаючись до витоків виникнення і розвитку професійної інструментальної музики в Китаї та в Україні, ми робимо висновки про їх певну паралельність. Ними, на нашу думку, є фольклор та професійна інструментальна традиція, початок якої простежується в Україні з епохи європейського Відродження (ХУ1 - ХУ11 ст.), та збагачується традицією бароко (кінець ХУ11 - ХУ111 ст.); в Китаї прадавня традиція інструментального музикування бере початок у театральних дійствах ще задовго до початку нашої ери. 2/ Актуальним чинником пошуків конвергентних явищ у східних та західних музичних культурах є, на нашу думку, доба сучасності, коли відбувається зростання індивідуальних авторських шкіл, тенденцій, повязаних з детальною розробкою системи виражальних засобів, з втіленням індивідуальних ідей, що спираються на полістилістику, колаж, цитування, стилізацію, обробку. Розширене розуміння культури, як безмежного поля інтелектуального пошуку, лежить в основі багатьох процесів культурної інтеграції. 4/ Головною домінантою пошуків є жанрово - стилістичний рівень діалогу музичних культур: одночасно, діалогічність як особлива форма художнього мислення в кінці ХХ сторіччя, повязана, переважно, з жанрами інструментальної музики, породжує нову смислову якість - самодіалог (Н.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
У висновках дисертації підсумовуються загальні результати проведеного дослідження.
1/ Звертаючись до витоків виникнення і розвитку професійної інструментальної музики в Китаї та в Україні, ми робимо висновки про їх певну паралельність. Ними, на нашу думку, є фольклор та професійна інструментальна традиція, початок якої простежується в Україні з епохи європейського Відродження (ХУ1 - ХУ11 ст.), та збагачується традицією бароко (кінець ХУ11 - ХУ111 ст.); в Китаї прадавня традиція інструментального музикування бере початок у театральних дійствах ще задовго до початку нашої ери.
2/ Актуальним чинником пошуків конвергентних явищ у східних та західних музичних культурах є, на нашу думку, доба сучасності, коли відбувається зростання індивідуальних авторських шкіл, тенденцій, повязаних з детальною розробкою системи виражальних засобів, з втіленням індивідуальних ідей, що спираються на полістилістику, колаж, цитування, стилізацію, обробку.
3/ Музично-культурні аналогії в мистецтві Сходу та Заходу є особливою креативною формою художньої свідомості, яка, безперечно, свідчить про глобальні процеси інтеграції, що охоплюють планетарні масштаби. Розширене розуміння культури, як безмежного поля інтелектуального пошуку, лежить в основі багатьох процесів культурної інтеграції.
4/ Головною домінантою пошуків є жанрово - стилістичний рівень діалогу музичних культур: одночасно, діалогічність як особлива форма художнього мислення в кінці ХХ сторіччя, повязана, переважно, з жанрами інструментальної музики, породжує нову смислову якість - самодіалог (Н. Александрова). Самодіалог як основа цілісності художнього мислення, відображає двоєдину сутність традиції - її самодостатність, замкненість, і, водночас, спрямованість у майбутнє через світ художньої аналогії та уявлення, відкритість перспективі.
5/ Конвергенція східних та західних художніх традицій в єдиному руслі розвитку світової культури пояснюється загальною спрямованістю сучасної наукової думки до абстрагування та системного узагальнення. Розгляд абстракції предмету фокусується на сфері створення нових уявлень про предмет та його комунікативні можливості.
Подібний підхід, що зустрічається в наукових технологіях, в сучасному музикознавстві має свої перспективи: тема конвергенції прояснює шлях розвитку різних культур - через нову функційність їх схожості та самобутності.
Перспективи розвитку досліджень у цьому напрямку: практична цінність даної дисертаційної роботи полягає у постановці та окресленні нових музикознавчих проблем (конвергенція смислів культури, неосинкретизм та метариторика), в пропозиції нового підходу до порівняльного аналізу музичних творів.
Перспективним, на наш погляд, є виведення цього ракурсу порівняльного аналізу на рівень соціокультурного обміну традиційними і новаційними цінностями.
Особливо перспективним напрямком подальших досліджень цієї невичерпної теми є пошук конвергентних тенденцій у колі філософських та наукових ідей Східної та Західної культури
Список литературы
1. Чжу Чанлей. Конвергенция пространственно-временных смыслов в творчестве Евгения Станковича // Київське музикознавство / Культурологія та мистецтвознавство. - Зб. Статей. - Вип. 20. - К.: НМАУ - КДВМУ, 2006. - С. 67 - 77
2. Чжу Чанлей. Вопросы традиции и новаторства в китайской и европейской культуре // Музика третього тисячоліття / Науковий вісник. - Вип. 46. - К.: НМАУ, 2007. - С.
3. Чжу Чанлей. Явища східно-західної конвергенцїї в композиторській практиці / Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. - К.: ДАККІМ, 2007. - С.
4. Чжу Чанлей. О некоторых ключевых координатах в системах научного и художественного мышления: Восток - Запад // Тези УІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Духовність українства ХХІ століття”. - Вип. 10. - Кіровоград, ВМУРОЛ “Україна”, 21 - 22 квітня, 2006. - С. 376 - 380
5. Чжу Чанлей. Инновационные процессы синтеза смыслов в творчестве Евгения Станковича // Тези Міжнародної науково-практичної конференції “Україна - світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур. - К.: ДАККІМ, 25-26 травня 2006. - С. 187 - 188.