Гіпотеза формування активності нейронів симпатичного ганглія. Внесок прегангліонарних входів у пульсову модуляцію активності симпатичного нейрона. Методика внутрішньоклітинного відведення in situ від ідентифікованих нейронів верхнього шийного ганглія.
Аннотация к работе
Вегетативні ганглії, у першу чергу симпатичні паравертебральні, є системами з відносно простими нервовими звязками, що робить їх зручними моделями при дослідженні процесів передачі інформації у нервовій системі. Відомо, що фонова активність нейронів симпатичних гангліїв, що іннервують різні органи-мішені, відрізняється за своїми характеристиками (Скок, Іванов, 1989; Janig, 1995), проте даних, отриманих за умов прямої ідентифікації симпатичних нейронів, у літературі небагато. Це зумовлено можливістю відводити активність його нейронів у гострих дослідах на наркотизованих тваринах, відносно простою нейронною організацією ганглія та можливістю контролювати протягом експерименту його вхідні та вихідні шляхи. Зареєструвати методом внутрішньоклітинного мікроелектродного відведення активність поодинокого та множинного прегангліонарних входів, що конвергують на одному нейроні ВШГ кроля, та провести її статистичний аналіз. Дослідити за допомогою метода когерентного усереднення нейрограм постгангліонарного нерва організацію фоновоактивних прегангліонарних входів, що конвергують на одному нейроні ВШГ.Досліди по вивченню фонової активності нейронів ВШГ було проведено на кролях (7 тварин) та щурах (18 тварин). У частині дослідів по відведенню фонової активності нейронів ВШГ кроля та у дослідах по дослідженню дії гангліоблокаторів на синаптичну передачу у ВШГ щура постгангліонарний нерв перерізували та затягували у скляну піпетку з відвідним хлор-срібним електродом. Для відведення фонової активності нейронів ВШГ кроля та щура використовували стандартну методику мікроелектродного внутрішньоклітинного відведення без фіксації потенціала клітини. За цими параметрами проводився автоматизований пошук імпульсів, вимірювання та запис у файл послідовності міжімпульсних інтервалів (МІІ) фонової активності нейрона та інтервалів між R-зубцями ЕКГ и ПД (пост-R інтервалів), а також усереднення фрагментів запису активності постгангліонарного нерва синхронно з внутрішньоклітинними ПД. Для аналізу ефектів, викликаних активацією поодинокого та множинного прегангліонарних входів, нами було відібрано записи фонової активності 20 нейронів ВШГ кроля, у яких спостерігались ПД двох типів.Показано, що множинний вхід може функціонувати лише за умови синхронізації розрядів прегангліонарних волокон, що його утворюють. Отримано дані, що підтверджують гіпотезу про те, що прегангліонарні нейрони, що формують поодинокий та множинний входи, не належать до різних популяцій нейронів. Запропоновано функціональну модель організації прегангліонарних входів, згідно якої множинний вхід може виконувати роль "фільтра низьких частот" при передачі ганглієм імпульсації від ЦНС до органів-мішеней. Вперше визначено характеристики фонової активності нейронів симпатичного ганглія, ідентифікованих антидромним подразненням постгангліонарного нерва поблизу органа-мішені. Показано наявність кореляції між характеристиками фонової активності поодинокого та множинного входів, що конвергують на одному нейроні ганглія, що свідчить про упорядковану конвергенцію у симпатичних шляхах.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
1. Методами внутрішньоклітинного мікроелектродного відведення, відведення від цілого нерва та когерентного усереднення нейрограм постгангліонарного нерва досліджені статистичні характеристики та нейронна організація поодинокого та множинного фоновоактивних прегангліонарних входів, що конвергують на нейроні симпатичного ганглія, а також чутливість синаптичної передачі до дії ряду гангліоблокаторів.
2. Показано, що множинний вхід може функціонувати лише за умови синхронізації розрядів прегангліонарних волокон, що його утворюють. Отримано дані, що підтверджують гіпотезу про те, що прегангліонарні нейрони, що формують поодинокий та множинний входи, не належать до різних популяцій нейронів.
3. Запропоновано функціональну модель організації прегангліонарних входів, згідно якої множинний вхід може виконувати роль "фільтра низьких частот" при передачі ганглієм імпульсації від ЦНС до органів-мішеней.
4. Вперше визначено характеристики фонової активності нейронів симпатичного ганглія, ідентифікованих антидромним подразненням постгангліонарного нерва поблизу органа-мішені. Показано, що функціонально різні нейрони можуть відрізнятись за кількістю фоновоактивних входів, що на них конвергують.
5. Встановлено, що селективність гангліоблокуючої дії парасимпатолітика N-децилтропін броміду (ІЕМ-1556) повязана з наявністю у його структурі децильного аліфатичного радикала.
6. Показано наявність кореляції між характеристиками фонової активності поодинокого та множинного входів, що конвергують на одному нейроні ганглія, що свідчить про упорядковану конвергенцію у симпатичних шляхах.
ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. И.Н.Ремизов, В.Ю.Маслов, Е.Э.Пурнынь, В.Е.Гмиро, В.И.Скок. Селективное фармакологическое блокирование синаптической передачи в парасимпатических путях сердца у крысы // Нейрофизиология/Neurophysiology.- 1995.- 27, № 5-6.- С. 323-330.
2. V.Skok, A.Ivanov, L.Tatarchenko, V.Maslov. Ganglionic neuronal mechanisms involved in circulatory control system // Acta Neurobiol. Exp.- 1996.- 56, №1.- P. 107-115.
3. В.Ю.Маслов, А.Я.Иванов, В.И.Скок. Фоновая активность нейронов верхнего шейного ганглия кролика: правомерность стохастической гипотезы ее формирования // Нейрофизиология/Neurophysiology.- 1996.- 28, №1.- С. 47-52.
5. И.Н.Ремизов, Е.Э.Пурнынь, С.А.Кошелева, В.Ю.Маслов, В.И.Скок. Селективное фармакологическое блокирование сердечных парасимпатических путей // Тезисы XIV съезда Украинского физиологического общества им. И.П.Павлова.- Киев, 1994.- С. 117-118.
6. В.Ю.Маслов. Стохастична модель генерації потенціалів дії у фоновій активності нейронів вегетативного ганглія // Матеріали VII Міжнародної наукової конференції ім. академіка М.Кравчука.- Київ, 1998.- С. 318-320.
7. В.Ю.Маслов. Фоновая активность нейронов верхнего шейного ганглия с одиночным и множественным преганглионарными входами // Материалы школы для молодых ученых "Мембраны и сигналы".- Киев, 2000 // Нейрофизиология/Neurophysiology.- 2000.- 32, №1, С. 208-209.
8. V.Y. Maslov. Neuronal organization of single and multiple preganglionic inputs converging on the same sympathetic ganglion neuron // Abstracts of Forth Conference of the Czech Neuroscience Society.- Prague, 2001.- p. 84.
9. В.Ю.Маслов. Синхронізація активності прегангліонарних входів, що конвергують на одному нейроні верхнього шийного ганглія, з пульсом // Матеріали XVI зїзду Українського фізіологічного товариства.- Вінниця, 2002 // Фізіологічний журнал.- 2002.- 48, №2.- С. 73-74.
10. В.Ю.Маслов, В.І.Скок. Внутриклеточное отведение от идентифицированных нейронов симпатического ганглия in situ // Материалы III конференции Украинского общества нейронаук.- Донецк, 2005 // Нейронауки: теоретические и клинические аспекты.- 2005.- 1, № 1.- с. 37.