Узагальнення та структуризація методологічних підходів американських "мозкових" центрів до оптимізації дослідження зовнішньої політики Росії. Застосування політичного аналізу у сукупності із стратегічним оцінюванням та практичними рекомендаціями.
Аннотация к работе
Актуальність теми дослідження зумовлюється принциповим характером протистояння американського і російського сценаріїв розвитку сучасної системи міжнародних відносин, яка визначається як нестаціонарна, тобто незавершена - така, що, на думку політологів, тимчасово перебуває у хаотичній стадії свого формування у звязку з розпадом великих федеративних держав. Вагома роль в іміджевому забезпеченні зовнішньополітичної стратегії Сполучених Штатів щодо Російської Федерації належить провідним американським «мозковим» центрам (під «мозковими» центрами розуміється група, інститут або центр, організовані для інтенсивних досліджень і концептуального забезпечення політичних і безпекових стратегій США), які розробляють сценарії американської поведінки у світі, створюють фундаментальні засади для політичного оцінювання міжнародної стратегії щодо Росії, надають рекомендації з більшості питань двосторонніх американо-російських відносин та зовнішньої політики загалом. Досягнення двоєдиної мети зумовило необхідність розвязання таких дослідницьких завдань: систематизувати та поглибити теоретичні підходи до сутності базових методів дослідження зовнішньої і безпекової політики «мозковими» центрами США в контексті стратегічного оцінювання ключових акторів міжнародних відносин й прогнозування перспектив американо-російського співробітництва; зясувати й актуалізувати принципові складові у використанні базових методів дослідження зовнішньої і безпекової політики «мозковими» центрами США щодо оцінювання й прогнозування перспектив американо-російських відносин; виявити і структуровано представити найбільш ефективні складові політико-системного аналізу та зясувати критерії його пріоритетності в дослідженнях зовнішньої політики Росії «мозковими» центрами США; встановити базові елементи концептуальної еволюції оцінювань «мозковими» центрами США зовнішньої політики Росії часів президентства В.Путіна і Д.Медведєва. виявити причинно-наслідкові звязки між концептуальними імперативами рекомендацій американських незалежних дослідницьких центрів щодо іміджування Росії та характером їх пропозицій для адміністрації Б.Обами щодо відносин з Росією, включаючи такий постійно значимий аспект, як політизація поставок природного газу в Україну.Використані в дисертації джерела можна поділити на такі групи: теоретичні роботи зарубіжних науковців, дослідження яких присвячено аналізу концептуальних засад забезпечення зовнішньополітичних стратегій на міжнародній арені з використанням високого потенціалу «мозкових» центрів, зокрема, оцінювання і прогнозування зовнішньої і безпекової політики Росії та політики США щодо Російської Федерації, - Дж.Бейкера, Зб.Бжезинського, Г.Кіссінджера, Р.Купера, Дж.Макмілана, Г.Моргентау, Дж.Ная, Дж.Нельсона, С.Райс, Дж.Розенау, Д.Ростоу, Дж.Сороса, К.Уолтца, С.Хантінгтона тощо; концептуальні та прикладні праці російських фахівців з проблем політико-правового і нормативного забезпечення зовнішньої політики та її складових щодо ухвалення й реалізації загально значимих рішень - С.Благова, І.Данченка, М.Делягіна, В.Демидова, І.Леонова, В.Лі, В.Мілова, Б.Семенова та ін.; вітчизняні дослідження міжнародних систем та глобального розвитку - О.В.Потєхіна, Є.Є.Камінського, С.О.Шергіна, Б.М.Гончара, Б.І.Канцелярука, О.В. Перший розділ постановкою проблеми, аналізом та обґрунтованими висновками доводить, що найбільш ефективними складовими політико-системного аналізу, що застосовується провідними американськими «мозковими» центрами, які проводять концептуальне оцінювання і забезпечення щодо російського вектора зовнішньої політики США, є узалежнення положень і висновків від авторського стратегічного оцінювання національних інтересів США. У другому розділі «Особливий статус Ради зовнішніх відносин США» зясовано концептуальні пріоритети Ради зовнішніх відносин США і журналу «Форін Афферс» стосовно СРСР/Російської Федерації у контексті їх фундаментального впливу на політичні рішення і дії американських адміністрацій, доведено її визначальну роль та особливий статус як інституту громадянського суспільства серед інших незалежних аналітичних центрів, проаналізовано причини пріоритетності Ради зовнішніх відносин США як інституту громадянського суспільства в існуючих рейтингах «мозкових» центрів. При цьому досліджено пять базових етапів американського оцінювання та іміджування зовнішньої політики Російської Федерації після розпаду СРСР: а) етап сподівань і надій на швидку демократизацію та ліберальне реформування економіки у перші кілька років з жорсткою позицією стосовно Росії як єдиної пострадянської держави, яка може претендувати на ядерний статус; б) етап, повязаний з певною ідеалізацією демократичних поглядів і відповідних можливостей російських лібералів, до числа яких відносився перший президент РФ Б.Єльцин, з кінцевим розчаруванням щодо ефективності їхніх програмних постулатів і діяльності; в) етап високих сподівань щодо консолідованої позиції РФ та США у боротьбі з міжнародним тероризмом після трагічних для США терористичних актів 11 верес