Концептуальні засади державної мінерально-сировинної політики щодо використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин - Автореферат
Тактико-стратегічні засади у галузі геологічного вивчення надр. Рекомендації по забезпеченню розвитку та ефективного освоєння мінерально-сировинної бази України з метою забезпечення економічного розвитку держави та зростання рівня життя її громадян.
Аннотация к работе
Це повязано з розмаїтістю видів і типів родовищ корисних копалин у різних геологічних структурах України, де виявлено понад 8 тисяч родовищ і 20 тисяч проявів 120 видів корисних копалин, значна частина з яких розробляється чи розроблялася раніше (понад 3300 родовищ). Робота виконувалася у рамках теми "Аналіз та узагальнення матеріалів з родовищ рудних та нерудних корисних копалин України і розробка схеми еволюції рудоутворення в земній корі" (2000-2006; тема 416 ІГМР) № держреєстрації 0100U003586. складення плану адекватних дій, спрямованих на зменшення залежності України від імпорту дефіцитної для національної економіки сировини та зміцнення експортного потенціалу за рахунок тих корисних копалин, що наявні в надрах держави і мають стійкий попит на світовому ринку - на основі аналізу світового ринку мінеральної сировини; В монографіях [1-4] автором проведений аналіз результатів комплексного вивчення родовищ України, розроблені прогнозно-пошукові критерії та ознаки золотого зруденіння; [5, 6] - написані (у співавторстві) розділи та підрозділи "Вступ", "Український щит", "Залізо", "Нікель", "Кобальт", "Мідь", "Літій", "Олово", "Цирконій і гафній", "Нарис металогенії і еволюція.", "Гірничохімічна сировина", "Гірничотехнічна сировина", "Сировина для металургійної промисловості", "Будівельне каміння", "Наповнювачі бетону", "Закономірності формування…", "Висновки"; [7] - проведений аналіз металогенії головних геодинамічних систем і геологічних комплексів, еволюції рудоутворення; [8] - проаналізована МСБ України, проведено її співставлення з МСБ країн СНД, досліджені аспекти міжнародної співпраці; [9] - проведений аналіз перспектив корінної алмазоносності України; [10] - наданий опис головних рудовміщуючих породних комплексів України. В статтях [44, 52, 62, 64, 65] автор аналізує вартість геологічної інформації та потенційних запасів в надрах, загальну вартість родовищ корисних копалин, конкурентоспроможність вітчизняних родовищ, можливість залучення інвестицій в реалізацію великих гірничо-геологічних проектів; в статтях [26, 35, 47, 67, 75] - досліджує ефективність лабораторно-аналітичного забезпечення геологічного вивчення надр, значення нових технологій у зміцненні й розвитку МСБ України, необхідність ринкової оцінки родовищ корисних копалин та доцільність міжнародної співпраці з геологічного вивчення та освоєння родовищ мінеральної сировини у Світовому океані.В - родовища в Україні є, запаси їх розвідані, але сировина видобувається в обмежених обсягах або не видобувається взагалі внаслідок відсутності нових технологій на підприємствах переробних галузей промисловості та зміни вимог до якості, але потреба в яких може відновитись, як результат освоєння новітніх технологій збагачення або попередньої переробки сировини; Г - родовища на даний час в Україні не розробляються і недостатньо вивчені, але можуть стати стратегічно важливими для економіки держави у близькій перспективі виходячи із потреб інших галузей промисловості. Основними питаннями геологічної галузі у розвитку МСБ України є: недостатній рівень фінансування геологічного вивчення надр; відсутність середньострокових та довгострокових програм (20-50 років) з геологічного вивчення надр; стратегії економічного розвитку промисловості, довгострокового прогнозування рівнів споживання мінеральної сировини, що ускладнює визначення напрямів їх пошуку; неможливість проведення, при сьогоднішньому рівні фінансування, випереджувальних регіональних геологічних досліджень, їх недостатнє нормативно-правове забезпечення; недостатній рівень проведення морських ГРР для вивчення паливно-енергетичних ресурсів шельфу Чорного та Азовського морів; недостатній обсяг робіт з проведення ревізійного опробування хвостосховищ і відвалів на вміст в них супутніх цінних компонентів; значний обсяг імпорту окремих видів корисних копалин (9,3 млрд $ у 2006 р.); недостатній рівень інвестицій у геологорозвідувальну галузь та інші. Концепцією передбачається проведення гідрогеологічних, інженерно-геологічних та еколого-геологічних робіт з метою оцінок впливу закриття гірничодобувних підприємств на стан надр; розвідка нових родовищ окиснених кварцитів; довивчення флангів родовищ, які розробляються; зон лужного метасоматозу, які можуть бути джерелом видобутку скандію, ванадію, рідкісних земель; підготовка невеликих родовищ високоякісних легко збагачуваних магнетитових кварцитів. Концепція передбачає дорозвідку перспективних на оксидні руди ділянок родовищ; геолого-економічну переоцінку родовищ з урахуванням умов ринкової економіки; проведення режимних гідрогеологічних спостережень на території Нікопольського басейну; розвязання геоекологічних проблем Таврійського ГЗК.Вперше виділено чотири категорії стратегічно важливих для економіки країни видів корисних копалин, використання яких забезпечить приріст внутрішнього вало