Особливості використання цільових програм народногосподарського рівня в якості важливої складової частини стратегічного планування в Радянському Союзі. Антикризові заходи - особливий вид програмно-цільового регулювання економічного розвитку держави.
Аннотация к работе
Держава може виконувати функції регулювання економіки фінансовими механізмами, якщо система такого регулювання буде базуватися на ряді основних принципів: раціонального протекціонізму; програмно-цільового регулювання і підтримки; гарантованого державного сприяння; гнучкого, диференційного підходу до здійснення державного регулювання. Сфера державних цільових програм, регламентується положеннями Закону України «Про державні цільові програми» і Порядком розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. Урядом у 2012 р. внесено зміни до Закону України «Про державне прогнозування та стратегічне планування в Україні», в якому чітко викладено правову основу формування цілісної системи документів державного прогнозування та стратегічного планування розвитку країни, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць, де, зокрема, більш детально визначено процедури розроблення та контролю за виконанням державних цільових програм. У процесі функціонування ЕДЦП існує визначена ієрархія, тобто результат діяльності ЕДЦП може входити як компонента в результат діяльності іншої програми (наприклад, в цільову програму підтримки конкурентного середовища, що, у свою чергу, може перебувати в ієрархічній взаємодії з цільовою програмою захисту вітчизняних виробників від іноземної конкуренції). Фінансовий метаболізм, який забезпечує здійснення екологічних державних цільових програм можливий завдяки поєднанню компонентів: система функціонування і підтримки конкурентного середовища; система регулювання внутрішніх цін; система регулювання державного і місцевих бюджетів; система захисту вітчизняного аграрного товаровиробника; система захисту навколишнього середовища; система регулювання частки накопичень ВВП; система регулювання оподаткування доходів фізичних осіб, які працюють в певному секторі економіки.