Дослідження теоретико-методологічної стратегії ідентифікації "лівих" та "правих" політичних партій в умовах нової економічної, політичної та соціокультурної реальності постіндустріального суспільства. Методологічні принципи теорії плюралізації.
Аннотация к работе
Тобто, функціонує як символічна система координат, що дає змогу партіям здійснити своє позиціонування та вирізнити себе з-поміж інших політичних сил, повязавши у такий спосіб власну політичну позицію з місцем у вказаній системі. Актуальність цієї проблеми та її недостатня розробленість у рамках вітчизняної політичної науки зумовлює мету нашого дослідження - визначити теоретико-методологічну стратегію ідентифікації «лівих» та «правих» політичних партій в умовах нової економічної, політичної та соціокультурної реальності постіндустріального суспільства. Характерним для цього періоду було протистояння між прихильниками кардинальної зміни існуючої системи політико-економічних відносин, яка б призвела до ліквідації станового поділу та привілеїв, зрівняння у правах представників так званого «третього стану», загальної лібералізації та демократизації політичного життя («ліві»), і противниками таких змін, які відстоювали принципи суспільної організації «Старого режиму», особливо наголошуючи на природній необхідності існування соціальної нерівності («праві»). Тож основна соціально-політична напруга у вказаний період виникла між тими, хто вимагав подолання пауперизації робітничого класу та зрівняння його у політичних (передусім виборчих) правах засобом революційного знищення або кардинального реформування існуючої системи економічних відносин («ліві»), і тими, хто чинив спротив зміні усталених ринкових критеріїв економічного розподілу та усуненню принципу ієрархічності в організації суспільно-політичного життя («праві»). Подальші дослідження переконливо довели, що ті процеси, які були пафосно, але, водночас, помилково означені як «кінець ідеології», насправді означали зміну культурно-ціннісних пріоритетів громадян: домінуючими стають питання постматеріального характеру, неповязані з традиційними соціально-економічними (матеріальними) відносинами між людьми, (з одного боку, це проблеми, зокрема, роззброєння, захисту природи, жінок, національних і сексуальних меншин, збільшення безпосередньої участі в політиці звичайних людей; з іншого - протидія глобалізації, євроінтеграції та міграційним процесам, збереження національної ідентичності та повернення до традиційних цінностей).