Розгляд структури механізму фінансового забезпечення ефективної інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств та визначення базових принципів його побудови. Формування та розподіл фінансових ресурсів підприємств сільськогосподарського сектору.
Аннотация к работе
Раскрыто концептуальные основы финансового обеспечения инновационного развития сельскохозяйственных предприятий на основе анализа существующих теоретических подходов. Рассмотрена структура механизма финансового обеспечения эффективной инновационной деятельности сельскохозяйственных предприятий и определены базовые принципы его построения. Гончарова, інноваційний тип розвитку господарської системи характеризується: новаторськими цілями, інноваційними результатами виробничої діяльності в тактичному і стратегічному аспекті; інноваційними засобами досягнення цілей (факторами-інноваціями у вигляді новітньої техніки і технології, нової організації та мотивації праці й виробництва); можливостями відтворення інноваційної спрямованості на збалансованій основі, що дає можливість господарській системі отримати всі організаційно-управлінські умови для інноваційного розвитку [1]. До внутрішніх факторів, які негативно впливають на інноваційну діяльність в аграрному секторі, слід віднести: скорочення показників вибуття з виробництва застарілих видів техніки, введення в дію механізованих та автоматизованих ліній, недостатній обсяг проведених маркетингових досліджень, відсутність належного заохочення винахідника і раціоналізатора, низький рівень інноваційної культури тощо [5]. Механізм фінансового забезпечення діяльності сільськогосподарських підприємств покликаний забезпечити високий рівень фінансової самодостатності кожного субєкта діяльності; фінансову самостійність, яка проявляється у можливості здійснення контролю над своїми фінансовими ресурсами, спроможності їх залучити; фінансову стабільність й стійкість, які передбачають надійність всіх елементів фінансової системи, створення гарантій їх підприємницької діяльності заради стримування впливу дестабілізуючих факторів; розрахункову дисципліну за виконанням зовнішньоторговельних угод та виконання грошових зобов"язань у відповідній формі та у визначені строки, на основі дотримання діючих норм національного законодавства і міжнародних банківських правил та звичаїв; здатність до розвитку на основі інноваційних стратегій, здійснення постійної модернізації виробництва, ефективної інвестиційної та інноваційної політики.