Основні моделі етнополітики щодо регулювання сучасних етнополітичних процесів, окреслення основних передумов та напрямків їх розвитку в сучасних умовах. Основні переваги та недоліки традиційних моделей етнополітики. Асиміляція, інтеграція, фузія.
Аннотация к работе
Keywords: ethnic policy, the model of ethnic policy, regulation etnopolittychnyh processes, assimilation, integration, fusion(diffusion), pluralism, segregation, model «melting pot», «mosaic», «salad bowl». Державне управління має всеосяжний характер і охоплює усі сфери життєдіяльності особи та соціальних груп, а серед останніх чільне місце у сучасному світі посідають етнічні спільноти та етнічні групи - нації, етноси, субетноси, національні та етнічні меншини, корінні народи тощо. Сутність асиміляційної (інтеграційної) моделі полягає в досягненні певного рівня гомогенності культури, формуванні, по мірі можливості однорідної культурної та етнічної спільноти. Дана модель цілком може функціонувати у мякому варіанті - застосування засобів та методів ліберальної демократії, в основі якої лежить право особи вільно робити вибір між добровільною асиміляцією та її уникненням. Статичний погляд на культуру уособлює концепція «мозаїки», де спільноти уявляються площинно і нерухомо, без урахування взаємодій індивідів, груп і спільнот в інтегративному процесі.