Закономірності відбиття просторових відношень у мові. Визначення структури концепту "простір", характеристика його складових та встановлення відношення між ними на матеріалі різностильового французького дискурсу. Чинники формування просторової ситуації.
Аннотация к работе
Простір і час належать до понять, які формують основу людського світосприйняття. Ось чому простір як філософська і мовна понятійна категорія перебував у полі зору вчених, починаючи з античних часів. Ярмоленко та ін.) про первинність уявлень людини про просторові відношення між предметами та явищами навколишнього світу, підтримала тезу локалістів про первинний характер вираження просторових відношень щодо відношень інших типів і, отже, вивела "простір" в ряд найважливіших універсальних концептів. Складність концепту простору зводиться ними до просторових відношень між двома предметами: тим, що локалізується, та предметом - місцем локалізації. При цьому поза увагою функціонально-семантичного дослідження залишаються засоби вираження локалізованого предмета та інших складових концепту "простір", хоча просторові відношення неможливі поза участю принаймні двох просторових предметів, а специфіка просторових відношень залежить не тільки від ознак місця, але й від властивостей просторового обєкта, який локалізується, а також від умов локалізації, що у випадку зосередження уваги лише на локумі залишається неврахованим.Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками до них, загальних висновків, списку використаної літератури (243 позиції), списку фактологічних джерел (45 позицій) і додатків.У підрозділах "Перцептивний простір у когнітивному та етнолінгвістичному аспектах" і "Дослідження відображення перцептивного простору в мові" вивчено питання про поняття простору фізичного і перцептивного, про специфіку розуміння простору у фізичному, філософському та лінгвістичному аспектах, зокрема в етнолінгвістичному та когнітивному. Аналіз наукової літератури виявив, що перцептивний і мовний простори формуються у відповідності до антропоцентричного характеру мислення і мови, а протиставлення з погляду мови людини як онтологічної одиниці усім іншим онтологічним одиницям слід віднести до найважливіших мовотвірних чинників, зокрема до чинників формування просторових відношень та їхнього вираження у мові. Розділ другий "Концепт "простір" та його складові у французькій мові" присвячено розгляду перебігу процесу концептуалізації та семантики складових концепту "простір" у французькій мові. У підрозділах "Елементи просторових відношень", "Локалізований предмет як складова концепту "простір" стверджується: щоб говорити про просторові відношення, необхідне існування принаймні двох елементів, які входять до цього відношення: предмета локалізації та місця локалізації. Локалізований у просторі обєкт у мовній просторовій конструкції може позначатися як особа діюча, що знаходить певне місце чи активно набуває певної ознаки у просторі, здатна змінювати свою локалізацію протягом однієї просторової картини: Et elle se prйcipita dans la chambre de le baronne.Концепт "простір" формується як результат відображення у природній мові перцептивного простору, що є субєктивно-людським бачення світу в просторових категоріях, та зберігається у свідомості носіїв мови у вигляді узвичаєних типових просторових ситуацій. Типовими обєктами локалізації виступають: істота, яка має закріплену просторову орієнтацію та прогнозовану локалізацію, а також виявляє себе у просторових відношеннях як фасадний предмет; частина тіла людини чи тварини, яка надає істоті додаткової просторової характеристики, уточнюючи її положення в просторі, розмір, конфігурацію; тварина як обєкт локалізації, що відзначається прогнозованістю місця перебування (географічні обєкти, найменування приміщень, природне середовище); неістоти як предмет локалізації, які можуть мати узвичаєну орієнтацію в просторі, зумовлену їхньою природою або звичним використанням; ситуація як багатоелементна просторова конструкція на фоні просторового обєкта. Типовими просторовими орієнтирами є: місце взагалі; істота та частини її тіла; конкретний предмет; предмет-вмістилище; приміщення (природні й артефакти); географічний обєкт; місце як середовище, - найменування яких входять до опису просторової ситуації як назви прототипів просторових обєктів з узвичаєною для носіїв мови просторовою характеристикою. Засоби вираження просторових предметів відображають такі рівні прогнозованості їхньої локалізації: нульовий характер прогнозованості, притаманний займенникам, іменникам - власним назвам, найменуванням людей за статтю; низький рівень прогнозування локалізації виявляють назви побутових предметів, найменування людей за спорідненістю, місцем проживання, релігійною та етнічною належністю, назви міфічних істот; високий рівень прогнозованості притаманний просторовим предметам, вираженим назвами людей за родом заняття, найменуванням тварин, географічних обєктів, явищ природи. Систему огляду просторової ситуації складають: концептуалізант; елементи перспективи - пункт бачення, вид ментального сканування, обсяг вираження; сектор досяжності або огляду; предмет і місце локалізації на сцені з різним
План
Основний зміст роботи знайшов своє відображення у 16-ти публікаціях, з яких 8 - наукові статті у фахових виданнях.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Відповідно до поставлених у роботі завдань, у результаті аналізу відображеного у текстах французької мови розуміння її носіями перцептивного простору зясовано, що: 1. Концептуалізація простору відбувається на основі повсякденного сприйняття просторових ситуацій. Концепт "простір" формується як результат відображення у природній мові перцептивного простору, що є субєктивно-людським бачення світу в просторових категоріях, та зберігається у свідомості носіїв мови у вигляді узвичаєних типових просторових ситуацій.
2. Субєкт концептуалізації встановлює просторові відношення між не менше, ніж двома просторовими предметами: обєктом локалізації та місцем чи просторовим орієнтиром.
3. Типовими обєктами локалізації виступають: істота, яка має закріплену просторову орієнтацію та прогнозовану локалізацію, а також виявляє себе у просторових відношеннях як фасадний предмет; частина тіла людини чи тварини, яка надає істоті додаткової просторової характеристики, уточнюючи її положення в просторі, розмір, конфігурацію; тварина як обєкт локалізації, що відзначається прогнозованістю місця перебування (географічні обєкти, найменування приміщень, природне середовище); неістоти як предмет локалізації, які можуть мати узвичаєну орієнтацію в просторі, зумовлену їхньою природою або звичним використанням; ситуація як багатоелементна просторова конструкція на фоні просторового обєкта.
4. Типовими просторовими орієнтирами є: місце взагалі; істота та частини її тіла; конкретний предмет; предмет-вмістилище; приміщення (природні й артефакти); географічний обєкт; місце як середовище, - найменування яких входять до опису просторової ситуації як назви прототипів просторових обєктів з узвичаєною для носіїв мови просторовою характеристикою.
5. Характер локалізації залежить не тільки від властивостей предмета, але й від просторових ознак місця його локалізації, тобто від наявності в нього протяжності по горизонталі чи вертикалі, поверхні чи внутрішнього обєму.
6. Засоби вираження просторових предметів відображають такі рівні прогнозованості їхньої локалізації: нульовий характер прогнозованості, притаманний займенникам, іменникам - власним назвам, найменуванням людей за статтю; низький рівень прогнозування локалізації виявляють назви побутових предметів, найменування людей за спорідненістю, місцем проживання, релігійною та етнічною належністю, назви міфічних істот; високий рівень прогнозованості притаманний просторовим предметам, вираженим назвами людей за родом заняття, найменуванням тварин, географічних обєктів, явищ природи.
7. Субєктивність оцінки відстані концептуалізантом детермінується не фізичною близькістю, а інклюзією до того самого ментального простору, в якому перебуває мовець; залежить від сприйняття мовцем фізичної або ментальної досяжності співрозмовника; пояснюється етнопсихологічними чинниками.
8. Систему огляду просторової ситуації складають: концептуалізант; елементи перспективи - пункт бачення, вид ментального сканування, обсяг вираження; сектор досяжності або огляду; предмет і місце локалізації на сцені з різним ступенем деталізації та обсягом.
9. Значну роль у побудові просторової ситуації відіграє фасадність / нефасадність просторового орієнтира. Для концептуалізації конкретної просторової ситуації важливою є не лише симетрія / асиметрія просторових відношень предмета локалізації та місця його розташування, але й інші, релевантні для мовця ознаки просторових предметів, зокрема їх замкненість / відкритість, призначення, активна / пасивна участь у створенні просторових відношень тощо.
10. Обсяг вираження просторових ситуацій повязаний з деталізацією сцени, а також із виразністю зображення просторових елементів, яка залежить від співвідношення поля зору і фокуса.
11. Мовець передає, а адресат мовлення сприймає невідомі йому просторові відношення через знану в результаті когнітивного і мовного досвіду просторову ситуацію.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Ющенко М.П. Обмежувальні конструкції у французькій та українській мовах: семантика і функції // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. - Вип. 8. - Донецьк: ДОНДУ, 2001. - С.112-117.
2. Ющенко М.П. Засоби вираження обєктивної просторової орієнтації в сучасній французькій мові // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. - Вип.10. - Донецьк: ДОННУ, 2002. - С. 95-100.
3. Ющенко М.П. Локативи на основі найменувань осіб та частин тіла людини у сучасній французькій мові // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. - Вип.11. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. - С. 197-203.
4. Ющенко М.П. Найменування приміщень у локативних конструкціях сучасної французької літературної мови // Лінгвістичні студії. - Вип.11. - Ч.І. - Донецьк: ДОННУ, 2003. - С. 347-351.
5. Ющенко М.П. Семантика і функції географічної лексики у складі локативних конструкцій сучасної французької мови // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. - Вип. 9. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. - С. 436-441.
6. Ющенко М.П. Вираження просторово-часових відношень у локативних висловлюваннях сучасної французької мови // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. праць. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2004. - С.241-248.
7. Ющенко М.П. Прийменники місця як засіб вираження просторових відношень у сучасній французькій мові // Лінгвістичні студії. - Вип.13. - Донецьк: Дон НУ, 2005 - С.104-107.
8. Ющенко М.П. Лексеми на позначення місця та їхні семантичні особливості (на матеріалі французької мови) // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. - Вип.13. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. - С.122-132.
9. Ющенко М.П. Категорія кількості у французькій та українській мовах: зіставний аспект // Матеріали міжвузівської студентської наукової конференції "Зіставне та типологічне вивчення романських, германських мов і літератур" (12-14 травня 1999 р.). - Донецьк: ДОНДУ, 1999. - С.168-170.
10. Ющенко М.П. Структура категорії неозначеної кількості та засоби її вираження у сучасній французькій та українській мовах // Матеріали міжвузівської студентської наукової конференції "Зіставне вивчення германських і романських мов і літератур" (18-20 травня 2000 р.). - Донецьк: ДОНДУ, 2000. - С.227-229.
11. Ющенко М.П. Обмеження як семантико-функціональна категорія (на матеріалі французької та української мов) // Матеріали міжвузівської студентської наукової конференції "Зіставне вивчення германських і романських мов і літератур" (17-19 травня 2001 р.). - Донецьк: ДОННУ, 2001. - С.242-247.
12. Ющенко М.П. Функционально-семантическая категория количества во французском языке // Материалы Международной конференции студентов и аспирантов по фундаментальным наукам "Ломоносов". Выпуск 6. - М.: Изд-во Московского ун-та, 2001. - С.242-243.
13. Ющенко М.П. Звязок категорії локативності з іншими понятійними категоріями // Актуальні дослідження іноземних мов і літератур: Матеріали міжвузівської наукової конференції молодих учених (13-14 лютого 2003 р.). - Донецьк: ДОННУ, 2003. - С.332-334.
14. Ющенко М.П. Структура та семантика складних локативних конструкцій у сучасній французькій мові // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції (24-25 листопада 2004 р.). - Чернівці: Рута, 2004. - С. 308-310.
15. Ющенко М.П. Відстань як концептуальний елемент простору в сучасній французькій мові: типи просторових секторів // Матеріали І Всеукраїнської наукової конференції романістів: Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 159-160.
16. Ющенко М.П. Концептуалізація просторової ситуації у сучасній французькій мові //Семантика мови і тексту. Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції. - Івано-Франківськ, 2006. - С. 295-298.