Обґрунтування взаємозалежності між демократією й економічним розвитком національних держав. Аналіз інституціональних умов забезпечення і виконання основних прав і свобод громадянина. Вирішення суперечностей між міжнародними підсистемами різних рівнів.
Аннотация к работе
Протягом тривалого часового відрізку минулого сторіччя демократія сприймалася вже не як альтернатива античному полісу чи «старому порядку», а як теоретично універсальна, хоча практично й обмежена певними економічними та культурними межами, форма політичного устрою, яка забезпечує широким прошаркам населення можливість визначати певною мірою (передусім через вибори і референдуми) характер внутрішньої і зовнішньої політики. І не тільки тому, що в різних суспільних системах демократія інтерпретується неоднаково, але й тому, що більшість держав з часто різними політичними системами визначають себе демократичними. Труднощі в утвердженні єдиних концептуально-ідеологічних підходів до розуміння демократії існують, здається, і через те, що демократія за своєю сутністю полісубстанційне явище і тому є внутрішньо сумісною з досить широким колом уявлень, а отже й режимів. Ця дискусія тільки на перший погляд може здатися далекою від реальних проблем, оскільки правлячі кола повинні дати практичне визначення щодо такого питання: розцінювати демократію як інституціональний захід, який припускає застосування механізмів раціонального перерозподілу владних ресурсів між суспільними групами на підставі систематичних виборів, установлення процедур ротації еліт, визначення повноважень і взаємної відповідальності між верхами і низами, або ж її варто вибудовувати як сукупність політичних звязків, що втілюють наперед визначені цінності й ідеали (на зразок «справжнього народовладдя»), котрі містять певні пріоритети та обмеження для входження у владні структури й використання влади? По-перше, демократія не обовязково вирішує проблеми суспільної нерівності, корупції, неефективності, несправедливості й некомпетентного прийняття рішень.
Список литературы
1. Сморгунов Л.В. Сравнительная политология: Теория и методология измерения демократии. /Л.В. Сморгунов. СПБ: Изд-во СПБ ГУ, 1999. 128-130 с.
2. Хантингтон С. Будущее демократического процесса: от экспансии до консолидации / С. Хантингтон // Мировая экономика и международные отношения. 1995. №6. 87-88 с.
3. Даймонд Л. Прошла ли «третья волна» демократизации? / Л. Даймонд // Политические исследования. 1999. № 1. 11 с.
4. Ильин И.А. Наши задачи. / И.А. Ильин. // Статьи 1948-54 гг. Париж, 1956. 343 с.
5. Ростоу Д.А. Переходы к демократии: попытка динамической модели. / Д. Ростоу // Полис. 1996. № 5. 5-16 с.