Дослідження феномену транснаціональної державності на основі синтезу транснаціонального, цивілізаційного та мережного теоретико-методологічних підходів. Визначення його основних взаємопов’язаних елементів: інклюзивного суверенітету та ідентичності.
Аннотация к работе
Проте нові реалії - формування єдиного світового ринку, вихід на авансцену світового політичного процесу могутніх транснаціональних структур, зростання глобального громадянського суспільства - зумовлюють необхідність появи та ствердження нових форм державності, які будуть відповідати ступеню транснаціоналізації сучасного світового політичного простору. Питання трансформації державності, модернізації політичної системи, їх адаптації до глобальних викликів привертають увагу широкого кола українських науковців, серед яких варто відзначити праці В. До того ж, в тих регіонах світу, де на сьогодні важко або взагалі неможливо говорити про існування класичних держав-націй, де превалює суто географічний, досить схематичний постколоніальний поділ на країни, при цьому фактично зберігається кланова та племінна структура, а отже існують всі передумови для безперешкодного використання територій зазначених країн у інтересах транснаціональних структур, особливо важливим є визрівання якісно нових транснаціональних форм державності, що стане запорукою запобігання у майбутньому масштабних конфліктів, основою для сталого політичного, економічного та соціального розвитку. Під впливом цих тенденцій у рамках сучасного політологічного дискурсу сформувався специфічний напрям транснаціональних досліджень, в рамках якого відбувається концептуалізація феномену транснаціоналізації державності. Однак методологічні засади, джерела формування, зміст і значення концепції транснаціональної державності не потрапили до фокусу предметного поля вказаних дослідників, в той час як проблема транснаціоналізації соціальних, в тому числі міжнародних, відносин вже давно знаходиться в центрі уваги соціологічної науки та науки про міжнародні відносини.В підрозділі 1.1 «Джерельна база дослідження транснаціональної державності» визначено, що концепція транснаціональної державності народилася як реакція на нові глобальні виклики. Проте у якості наукової проблеми транснаціональна державність могла постати лише в останній чверті XX сторіччя, коли значну роль у світовому політичному процесі почали відігравати транснаціональні структури. Відповідно європейським країнам пропонувалося обєднання у транснаціональну державу, яка б ефективно обмежувала транснаціональний капітал аналогічно тому, як національна держава у XX сторіччі змогла обмежити відповідно капітал національний. Бека поступово позбувалася рис надмірної економізації та «євроцентричності» («євроатлантичності»), зявилася перша класифікація транснаціональних держав - вони поділялися на держави «нагляду» (більш закритий та недемократичний варіант) та держави «відкритого світу». Окремі аспекти концепції транснаціональної державності детально висвітлюються в роботах інших вчених, зокрема досліджено: - вихід на ключові ролі в світовій політиці транснаціональних структур (З.Євроінтеграційний вектор зовнішньої політики України в контексті процесів формування транснаціональної державності / В. О. Пермінов // Світова цивілізація і міжнародні відносини.