Аналіз богословських і наукових рефлексій європейської теорії. Історіософські особливості цивілізаційного вибору Київської Русі. Світоглядно-релігійні чинники концепції "козацької християнської республіки". Становлення українського греко-католицизму.
Аннотация к работе
Актуальність даної роботи викликана необхідністю дослідження генеалогії європейських богословських і світських рефлексій щодо теорії і практики впровадження Respublica Christiana, розгляду історіософського контексту її становлення в цивілізаційному виборі Київській Русі, а також тих особливостей, що проявилися в розбудові ”козацької християнської республіки”, у республіканській Конституції П.Орлика, історико-релігійних пошуках Кирило-Мефодіївського братства, у вітчизняній релігійно-політичній думці кінця ХІХ початку ХХ ст. У звязку з конфесійною зорієнтованістю концепції “християнської республіки” виникла необхідність дослідження особливостей розвитку автокефалізму національного православя в його європейському аспекті та унійних процесів в Україні, як релігійно-політичної спроби входження в європейську християнську спільноту. Основоположними для дослідження стали історико-філософські підходи стосовно розвитку суспільства, викладені в працях Аристотеля, Г.Ф.Гегеля, І.Канта, Дж.Локка, С.Мілля, Платона, Ж.-Ж.Руссо, К.Ясперса; ідеї М.Бердяєва, В.Зеньківського, П.Куліша, Г.Сковороди, В.Соловйова, Г.Флоровського, П.Юркевича про релігійно-духовний аспект суспільних трансформацій; основні положення теорій М.Грушевського, М.Драгоманова, М.Костомарова та ін., які розкривають різні аспекти взаємодії релігії та політики. Незважаючи на значний інтерес науковців до питань взаємодії держави та церкви, на цей час у науковій літературі відсутні комплексні дослідження ролі концепції ”християнської республіки” в державотворчих і конфесійних процесах в Україні, що обмежує вироблення науково-методологічних підходів стосовно історії християнства в Україні, цивілізаційних засад його функціонування в процесі становлення української нації. Предметом дослідження постають релігійно-політичні трансформації концепції “християнської республіки” в історіософії Київської Русі, “козацької християнської республіки” та їх прояв у національних релігіях - українському православї та греко-католицизмі.Західна (католицька) церква намагалася вирішити проблему співвідношення держави та церкви через відтворення у вигляді папської Respublica Christiana системи підпорядкування багатьох невеличких європейських держав єдиній вселенській церкві. „Аналітичний огляд літератури з проблем реалізації концепції “християнської республіки” в Україні” подається загальний стан теоретичної розробки проблеми. Історична генеза приходу європейського концепту “християнської республіки” на терени нашої держави разом з християнізацією знайшла відображення в численних писемних джерелах. У другому розділі ”Особливості реалізації ”християнської республіки” в Україні”, який охоплює три підрозділи, зясовано історіософські особливості цивілізаційного вибору Київської Русі, релігійно-світоглядні основи „козацької християнської республіки” і особливості трансформацій українського християнського республіканізму в посткозацьку добу. Проте наявність різних внутрішніх проблем і зовнішніх ідеологічних впливів на політичне та релігійне життя заважала здійсненню заповітної релігійно-політичної мети “християнської республіки” в Київській Русі - побудови таких взаємостосунків між державою і церквою, коли б світська державна влада не домінувала над церквою взагалі, а церковні посягання на владу світську були відсутні зокрема.Ідея “царства Божого”, що була висхідною позицією політики обох сторін і володарювала над умами впродовж усього середньовіччя, була аскетичною ідеєю і тільки зовнішню свою форму - “царство Боже” - запозичила від імперії. Середньовічна європейська концепція “християнської республіки” в контексті державотворчих і конфесійних виявів в Україні набула якісно нового значення, вільного від римського папоцезаризму і візантійського цезарепапізму, оскільки грунтувалася на фундаментальних засадах первісного християнства, особистісному православному світосприйнятті й світорозумінні фундаторів “козацької християнської республіки”, ренесансі християнського республіканізму у посткозацьку добу, ідеології національної церкви в становленні православної автокефалії і українського греко-католицизму. Цей цивілізаційний вибір грунтувався на філософії давньокиївського християнства, вираженій в Іларіоновім “Слові про Закон і Благодать”, а саме: кожна людина персонально відповідальна перед Богом; весь народ на чолі зі своїми володарями має дбати про загальнолюдські, суспільні інтереси (на цьому грунті зростав патріотизм місцевого християнства); усі народи рівні й рівноцінні перед Богом (цей принцип був протилежний візантійській теократичній цезарепапістській претензії на пріоритетність у християнському світі); світська влада повинна дбати про державні, загально-народні справи, а церковна, віроповчальна - про добро душ. Незалежність, своєрідність суспільного устрою “козацької християнської республіки” створювали можливість для автономного розвитку козацької церкви зі збереженням і розвитком особливостей київської гілки православя: вирішення церковних питань самою Запорозькою Січчю в умовах мін