Концепція людської екзистенції Сьорена К’Єркеґора - Автореферат

В епоху втрати самоідентичності, невпевненості у майбутньому, людина перебуває у пошуку духовних засад, які б допомогли їй подолати відчуття перманентності кризового стану сучасного суспільства. Глибинні аспекти буття людини, питання її самоідентифікації та самоздійснення на основі духовного самовизначення належать до провідних у творчості Кєркеґора. У контексті не тільки загальнокультурних процесів, але й безпосередніх життєвих проблем окремішнього індивіда, філософська концепція Кєркеґора постає як формотворча парадигма виходу людини до автентичних джерел своєї природи, до формуючих потенцій духовного світу у екзистенційному єднанні з Богом. У даному дослідженні, спираючись насамперед на тексти оригінальних праць данського мислителя, а також на коментаторські праці вітчизняних та іноземних авторів, виокремлено й докладно проаналізовано як суттєві складові, так і цілісну концепцію екзистенції С. Кєркеґора. · розкрити загальну концепцію буття людини у філософії С.У вступі до дисертації обґрунтовується актуальність проблематики філософського аналізу концепції людської екзистенції Сьорена Кєркеґора, визначаються мета, предмет, завдання та методи дисертаційного дослідження; сформульовано наукову новизну положень, які виносяться на захист; окреслюється теоретична та практична значущість дисертаційної роботи; наводиться перелік апробацій результатів дослідження, подана структура роботи. Бонгьоффера; сутність виявів окремих стадій існування людини; рецепція проблематики кєркеґорівських ідей в сучасності, питання комунікації та інші) висвітлено у розвідках Н. Естетична стадія людського існування втілює таку ієрархію системи цінностей, де головними є: центрація світовідношення на індивідуальному Я, що тим самим різко обмежує можливість інших взаємодій зі світом; акцент на відчуттях, емоціях та імпульсах, на особистих переживаннях, враженнях, насолоді, униканні нудьги, монотонності, рутини і, що дуже важливо, - сумнівів, задоволенні миттєвих примх, моді, концентрації на зовнішньому вигляді, відкиданні інституції шлюбу на противагу до стану романтичної закоханості, коли бачиться сутність жінки як джерела насолоди, а любов тотожна поганському еросу і дефініюється лише як еротичний досвід. У рецепції на суспільство естетична свідомість проявляється у домінуванні рефлексії та проникливості, коли люди прагнуть пристосуватися до певних видів благопристойності, використовуючи штампи і зразки дріб’язковості та користолюбства, що веде до втрати істинних ідеальних цінностей і прагнень і все зводиться до нудьги. Люди починають шукати різні способи подолання універсальної нудьги.У висновках сформульовано основні результати дисертаційного дослідження, які можна звести до таких позицій: · Сьорен Кєркеґор сформулював основні екзистенціали людського існування, які справили подальший вплив на “філософію життя”, екзистенціалізм, діалектичну теологію, постмодернізм. · Концепція людської екзистенції Кєркеґора втілює саморефлексійну діяльність людини на основі морально-духовних вартостей і є виразником антиманіпуляторної інтенції людини в поєднанні зі свобідним вибором власного існування. · Екзистенціал “вибору” прирівнюється до закону, сутність якого полягає в наступному: якщо людина свідомо ним не користується, то він діє без її участі, і всі наслідки стають наслідками в житті людини. · Головні характеристики філістерської та естетичної стадій (корисливість, зануреність в емпірію, замкненість на власному житті, нівелювання моральних цінностей, страх перед вибором і відповідальністю, емоційність, прагнення до найперше фізичних й чуттєво-тілесних насолод) якнайповніше виражають стан сучасного суспільства. · Проміжні стадії іронії та гумору відіграють особливу роль у проходженні становлення екзистенції, втілюючи собою існування в категорії можливості, спонуку до свобідного визначення свого місця у світі, до актуалізації можливості.

Основний зміст дисертації

У висновках сформульовано основні результати дисертаційного дослідження, які можна звести до таких позицій: · Сьорен Кєркеґор сформулював основні екзистенціали людського існування, які справили подальший вплив на “філософію життя”, екзистенціалізм, діалектичну теологію, постмодернізм.

· Концепція людської екзистенції Кєркеґора втілює саморефлексійну діяльність людини на основі морально-духовних вартостей і є виразником антиманіпуляторної інтенції людини в поєднанні зі свобідним вибором власного існування.

· Конституюючим фактором екзистенції артикулюються духовні пріоритети та імперативи, сила устремління та цілепокладання.

· Парадигма кєркеґорівського мислення може дефініюватися як філософія внутрішньої сутності людини.

· Головною метою концепції Кєркеґора є сприяння розвінчанню ілюзій, в яких перебуває людство, що називає себе християнським, а насправді існує в межах філістерської, естетичної чи, щонайбільше, етичної сфери.

· Екзистенціал “вибору” прирівнюється до закону, сутність якого полягає в наступному: якщо людина свідомо ним не користується, то він діє без її участі, і всі наслідки стають наслідками в житті людини.

· Можливістю здійснення екзистенції є вічність, оскільки екзистенція є рухом, що передбачає неперервність, яка є вічністю.

· Загальна парадигма екзистування конституюється за такою схемою: нульова (обивательська, філістерська) сфера - естетична сфера - конфініум іронічного - етична сфера - конфініум гумору - релігійна сфера.

· Головні характеристики філістерської та естетичної стадій (корисливість, зануреність в емпірію, замкненість на власному житті, нівелювання моральних цінностей, страх перед вибором і відповідальністю, емоційність, прагнення до найперше фізичних й чуттєво-тілесних насолод) якнайповніше виражають стан сучасного суспільства.

· Проміжні стадії іронії та гумору відіграють особливу роль у проходженні становлення екзистенції, втілюючи собою існування в категорії можливості, спонуку до свобідного визначення свого місця у світі, до актуалізації можливості.

· Кєркеґор позиціонує проходження внутрішніх ступенів росту через відштовхування від негативних екзистенціалів (страх, відчай, страждання, випробування і ін.) до позитивного їх сприйняття, оскільки саме такий метод є базисом для осягнення життя без страху та відчаю.

· Розкривається взаємозвязок між стадіями і доводиться, що кожна наступна, вища сходинка не є анігіляцією попередньої, але переведенням якостей нижчої ланки на новий рівень.

· Актуалізовано необхідність внутрішнього екзистенційного становлення в нинішніх умовах з огляду на критичну духовну ситуацію сучасного етапу розвитку суспільства.

· Прослідковано впливи стадіальної концепції Сьорена Кєркеґора на представників філософських течій ХХ століття, зокрема естетичної стадії у постмодернізмі, етичної - в екзистенціалізмі, релігійної - у діалектичній теології та релігійному екзистенціалізмі.

Основні положення дисертації висвітлені автором у наступних публікаціях

1. Онищук Оксана. Ціннісні орієнтації людського існування у філософії Сьорена Кєркегора // Збірник наукових праць ДДПУ “Людинознавчі студії”. - Вип.10. - 2004. - С.180-190.

2. Онищук Оксана. Антиномія віри і розуму в екзистенційній філософії Сьорена Кєркеґора // Філософські пошуки. Пізнання: епістемологічний, онтологічний та соціальний виміри. - Вип. ХІХ. - Львів-Одеса, 2005. - С.261-269.

3. Онищук Оксана. Контроверзи екзистенційного вибору у філософській творчості творчості С. Кєркеґора // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім.. В. Гнатюка. Серія: Філософія. - №13, 2005. - С.22-26.

4. Онищук Оксана. Духовна ситуація часу та філософська позиція С. Кєркеґора // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. - Вип. 17. - Київ, 2006. - С. 269-274.

5. Онищук Оксана. Непряма комунікація як метод філософії Сьорена Кєркеґора // Збірник наукових праць ДДПУ “Людинознавчі студії”. - Вип. 16. - 2007. - С. 54-64.