Людина - центральна тема німецької класичної філософії. Ідея етичної автономності її в концепції Канта, роль людини у марксизмі. Центральне місце поняття потреби в обґрунтуванні головної філософської ідеї Маркса. Положення сучасної філософії людини.
Аннотация к работе
Кант вважав питання «що таке людина?» головним питанням філософії, а саму людину - «найголовнішим предметом у світі». Саме Кант проголосив, що людина дійсно володіє особливим, незалежним від Неба і природи моральним началом та її істинне моральне життя міститься в категоричному імперативі: „Чини тільки згідно такої максими, керуючись якою ти в той же час зможеш побажати, щоб вона стала всезагальним законом”. У німецького філософа виходить, що історією рухає потреба в пізнанні, відірвана від людини і перетворена уявою Гегеля в якусь таємничу надлюдську силу. Якщо французькі просвітителі туманно міркували про те, що одна людина «доставляє» іншому кошти для виконання його бажань, то Гегель ясно і чітко вказав на джерело їхнього задоволення: «Людський піт і людська праця добувають для людини засоби задоволення його потреб». Дивовижна здатність, яка дозволила людині задовольняти свої потреби за рахунок нескінченного, необмеженої, «універсальної» переробки всього речовини навколишнього його природи - це праця.