Аналіз концепції етногенезу східних слов’ян домонгольського періоду сучасного білоруського археолога й історика Е. Загарульського. Оновлений варіант методологічно "модернізованої" концепції етногенезу східних слов’ян. Версія радянської історіографії.
Аннотация к работе
Концепція етногенезу східних слов’ян Едуарда Загарульского К.В. Івангородський Анотація У статті проаналізована еволюція концепції етногенезу східних слов’ян домонгольського періоду сучасного білоруського археолога й історика Е. Загарульського. З одного боку, це зайвий раз підкреслює наукову значущість проблеми, але з іншого - свідчить про непевність джерельного матеріалу, з яким працюють дослідники, прагнучи реконструювати етноісторичне минуле слов’янських старожитностей. Водночас ця ситуація ускладнюється й відомим рівнем теоретичної оснащеності сучасних східнослов’янських істориків, й подекуди банальним ігноруванням наукових здобутків один одного, що, очевидно, не є позитивним явищем. Відтак, попри всі сучасні можливості міжкультурних комунікацій, історики й надалі не намагаються помічати, що пропонують їхні колеги по цеху із сусідніх країн. Зокрема, вміщений у ньому перелік рекомендованої літератури з проблеми, поглянувши на який, майбутній історик може дійти висновку, що, наприклад, в Білорусі цю проблематику ніхто не розробляє, оскільки в переліку не згадано жодної праці білоруських фахівців. Звісно, в межах окремої статті це здійснити неможливо, а тому за її мету ми ставимо поки що характеристику наукових поглядів на проблему етнічної історії східних слов’ян домонгольського періоду відомого білоруського історика й археолога - Едуарда Михайловича Загарульського (у написанні його прізвища ми свідомо використовуємо білоруську транскрипцію). Хоча тогочасна неможливість її непідтримування також могла вплинути на позицію вченого: Якщо політичне об’єднання окремих східнослов’янських земель в єдиній державі закінчилося до ІХ-Х ст., то чи слідує з цього, що до ІХ-Х ст. можна відносити й формування давньоруської народності?. Оголосивши неприйнятними гнівні напади та голослівні заперечення щодо цього концепту, білоруський археолог спробував переконати, що безсумнівний факт реального існування давньоруської народності зовсім не означає, що у цьому питанні відсутні недосліджені аспекти [11, 105,107]. етногенез домонгольський археолог Передусім, фахівця не влаштовувала версія радянської історіографії відносно цієї гіпотези, згідно якої, утворення спільної народності відносили до ХІ ст., на основі східнослов’янських літописних племен у межах однієї держави, внаслідок зміцнення внутрішніх (економічних, політичних, культурних) зв’язків.