Розробка на основі поняття міфосимволу методології дослідження концепції духовної реальності П.О. Флоренського. Виявлення моделі духовної реальності у "конкретній метафізиці". Аналіз наявності в антроподицеї філософа релігійно-антропологічного аспекту.
Аннотация к работе
Флоренського змістовно збагачує наше уявлення про духовну реальність і розкриває її сутність як сфери сакрального буття, вищим вираженням якої є людина. Флоренського концепція духовної реальності представлена у вигляді розпорошеного матеріалу: окремих статей, лекцій, тез, нотаток, нарисів, приміток, часом недостатньо експлікованих положень, вона вимагає своєї концептуальної реконструкції. Флоренського лишилися поза увагою дослідника (релігійно-антропологічний аспект антроподицеї, христологія, імяславлення). Для інших досліджень також характерно відсутність цілісного підходу щодо вивчення цієї проблеми, що призводить до однобічних оцінок. Флоренського повязане з необхідністю застосування нової методології, яка дозволила б прояснити низку дискусійних положень цієї концепції (антроподицея, христологія, імяславлення, антропологічний аспект антроподицеї тощо), розкрити її провідний принцип.Міфосимвол, виражаючи природу релігійної свідомості, визначає не тільки релігійне розуміння структури реальності, але й метод її дослідження як предмета “конкретної метафізики”. Зак) вважають категорію гетевського “протофеномена” головним пізнавальним інструментом духовної реальності П.О. Флоренського. Флоренського приваблює гетевська ідея протофеномену, якому властива “чиста”, і в цьому сенсі, “тонкоматеріальна” структура (саме м а т е р і а л ь н а структура, тому що протофеномен належить до сфери природного буття), відмінна від конкретно-фізичної структури феномена. Онтологічна структура, основу якої становлять міфосимволи, тотожна Міфосимволу і визначається як міфосимволічна. Флоренського визначається її “тонкоматеріальною” структурою, тобто граничним співвідношенням духовної реальності з Абсолютом за допомогою міфосимволу.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Список литературы
1. Карпенко М. В. Міфосимволічна антропологія в контексті духовної онтології (На матеріалі “конкретної метафізики” П.О. Флоренського) // Перспективи. Серія: філософія. - Одеса, 2000. - Вип. 4 (12). - С. 51-57.
2. Карпенко М. В. У пошуках універсальної релігії // Перспективи. Серія: філософія. - Одеса, 2000. - Вип. 4 (12). - С. 58-64.
3. Карпенко М. В. Духовна реальність Павла Флоренського: традиції та новаторство // Перспективи. Серія: філософія. - Одеса, 2001. - Вип. 2 (14). - С. 50-55.
4. Карпенко М. В. Міфосимвол як метод пізнання духовної реальності // Наукове пізнання: методологія та технологія. - Одеса, 2002 (9). - Вип. 1. - С. 61-66.
5. Карпенко М. В. Христологія 4-ї Євангелії о. Павла Флоренського // Срібний вік як явище культури: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-річчю культури срібного віку. - Дрогобич: Вимір, 2001. - С. 83-94.
6. Карпенко М. В. Міфосимвол: синтез двох типів пізнавальних можливостей // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2003”. Том 14. Філософія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 33-34.