Концепція добра і зла в російській релігійній філософії кінця ХІХ – початку ХХ століття - Автореферат

В епоху кризи культури та духовності, на тлі трагедій історії та реалій сучасності, проблема добра і зла постає з небаченою досі гостротою. Цікавими й важливими є здобутки кожного з них: чи це буде концепція „непомітного” та найбільш небезпечного зла українського письменника М.Гоголя; чи концепція недостатньої сили добра В.Соловйова; чи необхідність просвітлення пітьми зла світлом добра та любові у філософії С.Франка; чи заклики Г.Сковороди слідувати за „покликом” серця (філософія серця). Їхні досягнення чи їхні помилки є однаково цінними для сучасної людини, оскільки найбільшої актуалізації проблема добра і зла набуває саме на зорі ХХІ століття, де все більш очевидним постає той факт, що сліпа довіра до одного лише розуму може привести людину до фатальних і невідворотних наслідків. Реалізація поставленої мети передбачає необхідність вирішення таких завдань: · дослідити концепцію добра і зла в філософсько-етичному зрізі та розкрити особливості онтологічного підходу, а також зіставити підходи до проблеми добра і зла в межах етики і онтології, виявивши при цьому як основні точки їхнього дотику, так і точки їхнього розходження; · розглянути східну і західну (в особі А.Августина) гілки патристики, як підґрунтя онтологічного підходу до проблеми добра і зла в російській релігійній філософії кін.У Вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження; охарактеризовано ступінь її наукової розробки; визначено звязок з науково-дослідницькою роботою кафедри; вказано обєкт і предмет дослідження; проаналізовано методи та принципи, використані в дисертаційному дослідженні; сформульовано мету та завдання дисертації; визначено новизну положень роботи, яка виноситься на захист; висвітлено теоретичне та практичне значення дисертації; подано відомості про апробацію основних дисертаційних положень; зазначено структуру дисертаційної роботи. Головними джерелами, які сприяли поєднанню етичної та онтологічної позиції при розгляді концепції добра і зла, є роботи М.Зуя, В.Тілліха, В.Тітова, Н.Філіппенко, які розглядають онтологічні передумови існування етики, торкаючись при цьому і проблеми добра і зла. О.Назарова звертається до онтологічного обґрунтування проблеми добра і зла та інтуїтивізму у філософії російських мислителів кін. Проаналізовані основні концепції добра і зла в етиці, до яких долучається екзистенційне трактування даної проблеми. „Звязок етичних категорій добра і зла з онтологією” зазначено, що етика має справу з практикою в тій мірі, в якій остання залежить від розумного аргументованого вибору самої людини, що не вкорінена в бутті.У висновках сформульовано основні результати дисертаційного дослідження, які можна звести до таких позицій: · Досліджуючи російську релігійну філософію кін. ХХ століття, дисертант зосереджує увагу на аналізі позиції типово російського онтологізму (зіставляючи його із філософією Заходу) та виділяє основні риси останнього - інтуїтивізм, містицизм, антропоцентризм (із тенденцією до персоналізму), звязок людини з трансцендентною сутністю, почуття соборності та логоцентризм. · Онтологічний ракурс проблеми добра та зла дисертант повязує з людською невкоріненістю в бутті, що постійно спонукає особистість до вибору шляху - правильного чи неправильного. ХХ ст., зауважено, що найчастіше вона звертається до східної патристики, яку навіть визнають одним з основних її джерел, при цьому західна патристика теж представлена у релігійній філософії Росії, однак її роль обмежується проблемами, які стосуються виключно людського буття, таких як мораль, душа, вибір, але аж ніяк не онтології. · Дисертант відзначає, що західноєвропейська філософія, яка виростає переважно на ґрунті західної патристики, майже не використовує доробок патристики східної, в той час як російська релігійна філософія кін.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У висновках сформульовано основні результати дисертаційного дослідження, які можна звести до таких позицій: · Досліджуючи російську релігійну філософію кін. ХІХ - поч. ХХ століття, дисертант зосереджує увагу на аналізі позиції типово російського онтологізму (зіставляючи його із філософією Заходу) та виділяє основні риси останнього - інтуїтивізм, містицизм, антропоцентризм (із тенденцією до персоналізму), звязок людини з трансцендентною сутністю, почуття соборності та логоцентризм.

· Розглядаючи концепції добра в історії етики, серед яких найвідомішими є натуралістична, субєктивістська, метафізична, раціоналістична, телеологічна, еволюціоністська, соціальна, феноменологічна, дисертант додає до них екзистенційну концепцію добра. Також долучено екзистенційне трактування зла до переліку основних його видів: природного, соціального та морального.

· Онтологічний ракурс проблеми добра та зла дисертант повязує з людською невкоріненістю в бутті, що постійно спонукає особистість до вибору шляху - правильного чи неправильного. Це накладає онтологічний відбиток на категорії добра і зла, які виступають одним із способів виявлення людського буття.

· Досліджуючи формування російської філософської думки кін. ХІХ - поч. ХХ ст., зауважено, що найчастіше вона звертається до східної патристики, яку навіть визнають одним з основних її джерел, при цьому західна патристика теж представлена у релігійній філософії Росії, однак її роль обмежується проблемами, які стосуються виключно людського буття, таких як мораль, душа, вибір, але аж ніяк не онтології.

· Дисертант відзначає, що західноєвропейська філософія, яка виростає переважно на ґрунті західної патристики, майже не використовує доробок патристики східної, в той час як російська релігійна філософія кін. ХІХ - поч. ХХ ст. звертається до доробку обох гілок; це дозволяє дисертанту зробити висновок - підґрунтя філософії Росії було глибшим, ніж філософії західноєвропейської.

· Незважаючи на те, що російські філософи кін. ХІХ - поч. ХХ ст. визнавали автономність етики, вони робили це в дещо іншому контексті, ніж німецький ідеаліст І.Кант: коли в останнього в основі автономії лежить емпіричний досвід людини (який, однак, не виражає духовних процесів її особистості), то в російських мислителів автономія зумовлена передусім звязком людини з абсолютним духовним началом, з Богом.

· Розглядаючи філософську спадщину Л.Шестова та С.Кєркегора, дисертант констатує, що дані мислителі обґрунтовують свою онтологію за допомогою таких категорій: екзистенція, відчай, віра, відношення. У філософії С.Кєркегора відзначено прагнення вийти за межі етики, яке аргументується абсолютним відношенням до Абсолютного. Однак подібний перехід з етичної до релігійної сфери у філософії данського мислителя супроводжується втратою вибору.

· На відміну від С.Кєркегора, Ф.Ніцше розглядає мораль як перешкоду, котра відгороджує людину від реального життя. І це спонукає німецького філософа викрити всю недієздатність європейської культури та моралі. Вони, на його думку, позбавляють людину головного - здатності відчувати стихію життя, яка виражається лише у волі і не володіє жодною логікою розумного мислення.

· Російські філософи, на противагу Ф.Ніцше та С.Кєркегору, визнають важливість моралі, аргументуючи це тим, що людина ставиться до буття не ціннісно, а етично. В їхньому уявленні етика постає своєрідним зразком буття божественного; його людина повинна наслідувати та втілювати в реальну дійсність.

· Представники російської релігійної філософії кін. ХІХ - поч. ХХ століття, В.Соловйов, М.Бердяєв та С.Франк у своєму тлумаченні проблеми добра і зла продовжують традицію східно-християнської патристичної думки. Вона розглядала добро як онтологічно вкорінену субстанцію, при цьому позбавляючи зло будь-яких онтологічних коренів. Однак відзначається, що згадана традиція зазнає різної інтерпретації у філософії кожного з вищезгаданих мислителів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ АВТОРОМ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Знецінене життя в знеціненому світі (або нігілізм як основа релігії людинобожжя) // Срібний вік: філософсько-культурологічні проблеми. Вип. 9. - Дрогобич: Коло, 2004. - С. 129 - 144.

2. Як людині врятуватись від зла у світі і зла в собі (або всемогутність благодаті у філософії А.Августина) // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки, Вип. VII. - Івано-Франківськ: Плай, 2004. - С. 53 - 61.

3. Добро крізь призму зла та безодню нествореної свободи у філософії М.Бердяєва // Людинознавчі студії: Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені І.Франка. - Дрогобич: Вимір, 2004. - Вип.10. Філософія. - С. 202 - 213.

4. Дві етичні традиції: автономна і теономна етика // Філософські пошуки. Вип. XVI. - Львів-Одеса: Cogito - Центр Європи, 2004. - С. 211 - 224.

5. Онтологізм як визначальна риса російської філософії Срібного віку // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Філософські науки, №8. - Луцьк: Вежа, 2007. - С. 163-167.

6. Торжество світла над пітьмою у філософії С.Франка // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 346-347. Філософія. - Чернівці: Рута, 2007. - С. 163-167.

7. “Голоси, волаючі в пустелі” або Релігійний екзистенціалізм С.Кєркегора та Льва Шестова // Філософія Льва Шестова в контексті культури російського Срібного віку. Вип. 13. Матеріали наукової конференції 2007 року. - Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2008. - С. 90-99.