Дослідження поетичного концепту як етнопсихологічної та соціолінгвістичної категорії. Стилістика концептосистеми в мові місцевих поетів, зокрема словесні, архетипні, міфологічні та біблійні символи як засіб формування художньої семантики природних реалій.
Аннотация к работе
Обєктом уваги дослідників стають мовно-понятійні категорії, зокрема і концепти, які не існують самостійно, а перебувають у різного типу звязках і відношеннях: парадигматичних та синтагматичних, генетичних та функціональних, матеріальних та семантичних, односторонніх, двосторонніх і багатосторонніх, внутрішньосистемних і міжсистемних. Серед актуальних питань українського мовознавства останнього десятиліття особливого значення набувають дослідження поетичних концептів на позначення природних реалій, важливість яких спричинена докорінною зміною ставлення суспільства до довкілля, екологічними проблемами, новими засадами державотворення, а відтак і специфікою національного мовомислення, пошуком ментально зумовлених компонентів семантики в мовній картині світу. У фольклорі та в індивідуально-поетичній творчості українців такі природні реалії як Дніпро, пороги, Хортиця, Великий Луг, степ давно стали характерною ознакою національного мовомислення. В умовах науково-технічного прогресу й урбанізації людина дедалі частіше апелює до природи, детермінуючи універсальне на сьогодні концептуальне бачення екології природи й "екології" людської душі. Дослідження концептуального простору природних реалій Нижньої Наддніпрянщини, особливо в контрастивному аспекті, дає змогу виявити універсальні та специфічні ознаки у формуванні звязку між субєктом (людиною), обєктом (природою) та мовою.У першому розділі - "Принципи й підстави дослідження концептосистеми Дніпро - пороги - Хортиця - Великий Луг - степ" - висвітлюється поняття концепту й концептосистеми в сучасному мовознавстві; виокремлено значення концепту в системі мовної семантики; досліджено особливості поетичного концепту та методики концептуального аналізу; схарактеризовано елементи концептосистеми Дніпро - пороги - Хортиця - Великий Луг - степ в історичному й етнокультурному плані (історія, фольклор, художня література). Наприклад: "Немана світі другої Вкраїни, немає другого Дніпра"; "Січ - мати, а Великий Луг - батько"; "Від Дніпра по Сян буде колись один лан". Встановлено, що концепти Дніпро - пороги - Хортиця - Великий Луг - степ посідають особливе місце в системі засобів словотвірної номінації: Дніпр, Дніпер, Дніп, Ніпро, Ніпр, Славут, Славута, Славутець, Славутиця, Славутич, Борисфен; пороги, порожистий, Запоріжжя, запорозький, запорізький; Луг, Гілея, Базавлук, Великий Луг. Дериваційний потенціал концептосистеми природних реалій Нижньої Наддніпрянщини значний, оскільки виокремлюємо словотвірні типи та словотвірні моделі на зразок: префіксально-суфіксальні іменники (Подніпровя і Наддніпрянщина); складні іменники зі значенням місця дії (перебування), місцевості - локативні абревіатури (Дніпрельстан, Дніпрогес), локативні композити (Дніпробуд), локативні юкстапозити, зокрема й оказіональні (Дніпро-ріка, Дніпро-Славута, Славута-скакун); відприкметникові іменники (Словутич, Славутич, Славута); іменники з непохідною основою (Дніпро, Дніпр). У досліджуваних контекстах активно функціонують форми називного відмінка (елатива), з яким повязана номінація будь-якого обєкта концептосистеми природних реалій Нижньої Наддніпрянщини, у тому числі й Дніпра, порогів, Хортиці, Великого Лугу, степу.Серед розмаїття словесно-поетичної палітри природних реалій Нижньої Наддніпрянщини простежується певна ієрархічна системність, інформаційна цілісність, притаманна індивідуальній і національній колективній свідомості, здатність не лише мислитися, але й бути предметом переживань, що викликають певні емоції, сучасні асоціації, тобто все те, що дає можливість розглядати природу в ліричному творі як сукупність концептів. Це передусім предметні мовні значення, адже задекларовані концепти містять у собі семантику денотатів - ріки (Дніпро), каменю (пороги), острова (Хортиця), плавнів (Великий Луг), землі (степ). Вважаємо, що оптимальним засобом висвітлення семантичної будови концептів є системний підхід, при якому на перший план виступає синтетичний погляд на концепт як на певний складний обєкт, а концепти Дніпро - пороги - Хортиця - Великий Луг - степ обєднуємо в семантичну модель таких головних світоглядних понять, як природні реалії Нижньої Наддніпрянщини. У відображенні концепту Дніпро істотне значення, на нашу думку, має фіксація різних планів буття ріки у вигляді образів, що породжують і обґрунтовують різноманітні культурно-символічні її (ріки) значення: "плинність часу", "відродження", "Батьківщина", "доля", "очищення", "молодість", "жива, одухотворена стихія", "просторова межа між земним і міфічним світом", "сила, що очищає і зцілює", "топонімійний і етнопросторовий локалізатор". Під впливом екстралінгвальних чинників концепт Дніпро зазнає розширення семантики за рахунок таких лексичних засобів вербалізації, як "людина" і "природа", які у світлі сучасних екологічних катастроф нерідко протиставляються один-одному.
План
Основний зміст дисертації
Вывод
Серед розмаїття словесно-поетичної палітри природних реалій Нижньої Наддніпрянщини простежується певна ієрархічна системність, інформаційна цілісність, притаманна індивідуальній і національній колективній свідомості, здатність не лише мислитися, але й бути предметом переживань, що викликають певні емоції, сучасні асоціації, тобто все те, що дає можливість розглядати природу в ліричному творі як сукупність концептів.
Семантика концепту є набагато ширшою, ніж семантика слова і символу, вона акумулює в собі комплекс мовних значень. Це передусім предметні мовні значення, адже задекларовані концепти містять у собі семантику денотатів - ріки (Дніпро), каменю (пороги), острова (Хортиця), плавнів (Великий Луг), землі (степ). Неможливо також уявити концепт поза сигніфікативним значенням та лексичною семантикою, закріпленою за словом.
Вважаємо, що оптимальним засобом висвітлення семантичної будови концептів є системний підхід, при якому на перший план виступає синтетичний погляд на концепт як на певний складний обєкт, а концепти Дніпро - пороги - Хортиця - Великий Луг - степ обєднуємо в семантичну модель таких головних світоглядних понять, як природні реалії Нижньої Наддніпрянщини.
У відображенні концепту Дніпро істотне значення, на нашу думку, має фіксація різних планів буття ріки у вигляді образів, що породжують і обґрунтовують різноманітні культурно-символічні її (ріки) значення: "плинність часу", "відродження", "Батьківщина", "доля", "очищення", "молодість", "жива, одухотворена стихія", "просторова межа між земним і міфічним світом", "сила, що очищає і зцілює", "топонімійний і етнопросторовий локалізатор". Наділений незначними фоново-енциклопедичними рисами, він обєднує в своїй структурі словянську народно-поетичну і християнську манеру уявлень. Ступінь збігу основних авторських значень кожної зі складових концепту дозволяє говорити про генетичну (у вузькому значенні) спадковість.
Індивідуальні характеристики концепту Дніпро не менш розмаїті: це батьківський край, жива природа, що є уособленням народних звичаїв, історії, культури, козацької слави або атрибутом спогадів. Під впливом екстралінгвальних чинників концепт Дніпро зазнає розширення семантики за рахунок таких лексичних засобів вербалізації, як "людина" і "природа", які у світлі сучасних екологічних катастроф нерідко протиставляються один-одному.
Високу емоційність таких концептів, як пороги і Хортиця створюють народнопоетичні (колективні) та індивідуальні (авторські) символи. Вони повязані між собою, з одного боку, семантикою образу Дніпра, адже і пороги, і Хортиця є топографічними та історико-культурними обєктами, що знаходяться на Дніпрі, а з іншого - виступають художнім утіленням народних уявлень про камінь та острів як тверду гірську породу. Образ затоплених порогів символізує призабуту історію козаччини, втрачені пріоритети.
Провідні символічні значення концепту Хортиця - мати, жінка, сестра - засоційовані не лише на підставі граматичної аналогії (жіночий рід, однина), а й за лексичною семантикою "здатна продовжувати рід". Семантику концепту Хортиця формують і позатекстові екстралінгвальні чинники. Хортиця з часів Запорозької Січі стає важливим стратегічним та історико-культурним обєктом, тому поряд із символом "Хортиця-мати" цей образ стає символом усієї Нижньої Наддніпрянщини.
Образ Великого Лугу використовується для створення смислового паралелізму між природним обєктом і суспільними подіями для метафоричного зображення героїки, напруженої боротьби, що зумовлене, безперечно, ідейно-тематичними та морально-естетичними пріоритетами поетичної творчості нижньонаддніпрянських авторів.
Інтерпретативна та оцінна обєктивація концепту степ відбувається за допомогою вдалого поєднання історії, вірувань, з одного боку, та живої і неживої природи - з іншого. Неповторна краса степової природи і наступальний характер господарської діяльності людини формують у структурі концепту опозицію "дикий, незайманий степ, першоелемент природи" - "новий, сучасний степ, освоєний людиною". Концепт степ як суспільна реальність, обєкт господарського впливу виконує важливу експресивну функцію: взаємодіючи з іншими лексичними одиницями, він породжує експресію наснаги, піднесеності, формує конотації "упевненості в майбутньому", "нових життєвих перспектив", "молодості".
У ліриці образ степу не завжди являє собою концептуальну картину ідеальних вражень. Невідворотність подій (образ посухи), неконтрольована сила, кровожерність (образ шуліки), підступність (образ змія) - це симптоми інших реалій, які переносять читача у внутрішній світ людини - істоти недовершеної, при цьому концепт степ виступає тим началом, що породжує реверсивне, атавістичне. Проте він завжди відновлюється, регенерується; на відміну від людини, він ніколи не втратить внутрішньої чистоти. Тобто основним вербальним апелятивом концепту степ є "духовність, духовне начало".
У структурі кожного з аналізованих поетичних концептів є своя звукосфера - звуковий простір, що заповнюється різними звуковими сигналами, нерідко символічними і має біологічну та соціальну природу. Метафорично опосередковані звукові образи служать невідємною ознакою концептосистеми природних реалій Нижньої Наддніпрянщини, почасти однією з визначальних та промовистих її характеристик.
Концептуальний простір обовязково більшою або меншою мірою має свої атрибути, у мовному вираженні - постійні епітети. За зовнішньою простотою, очевидністю семантики криється узагальнений віками зміст ознак, що перетворює їх на образи-символи певних емоцій, точних оцінок, яким притаманна належність до масової свідомості: Дніпр широкий, степ широкий, чисте поле, гори камянії, край далекий, запорізький козак, запорізька вдача, чорна земля, золота нива, золотий врожай, круті пороги тощо.
У природі степу, Дніпра і його плавнів, Хортиці черпають поети багатоманітність художніх означень, кольорів та їх відтінків. Найбільш розгорнуту поетичну парадигму має концепт степ: безкраїй, безмовний, вільний, глухий, голубий, дикий, жовтий, замріяний, запашний, згуслий, зчорнілий, зелений, золотий, картатий, коханий, крилатий, масний, молодий, ніжний, пахучий, пухкий, рідний, родючий, сивий, сонячний, срібний, теплий, чорноземний, чистий, широкий, щедрий, яскравий, ясний тощо.
Хортиця - біла, вишнева, вічна, гаряча, зеленощока, золота, мила, славетна, срібна, ставна, рідна, таємнича, чаїна, яблунева. Найменша кількість епітетів утворює парадигму до концепту пороги: бунтівничі, дніпровські, камяні, кремінночолі.
Загалом для індивідуально-авторської репрезентації концептосистеми природних реалій Нижньої Наддніпрянщини універсальною ознакою слід уважати наявність значно більшої кількості її семантичних складових, ніж у лексикографічних джерелах. Авторське бачення світу - багатогранне і складне явище, тому воно є невичерпним і перспективним джерелом для подальших розвідок у цьому напрямі.
Список литературы
1. Юрченко О.В. Дефініція концепту в сучасних лінгвістичних дослідженнях / О.В. Юрченко // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки: [зб. наук. статей] / [редкол.: П. Білоусенко (гол. ред.) та ін.]. - Запоріжжя: Вид-во ЗНУ, 2008. - № 2. - С. 268 - 272.
2. Юрченко О.В. Естетичні пріоритети Яра Славутича у відображенні природних реалій / О.В. Юрченко // Вісник Запорізького осередку вивчення української діаспори: [зб. наук. статей] / [відп. ред. В.А. Чабаненко]. - Запоріжжя, 2009. - Вип. 7. - С. 116 - 137.
3. Юрченко О.В. Поетичні концепти СТЕП і ДНІПРО в ідіостилі Віктора Чабаненка / О.В. Юрченко // Вісник Дніпропетровського університету. Серія "Мовознавство": [зб. наук. праць] / [відп. ред. Т.С. Пристайко]. - Дніпропетровський нац. у-нт ім. Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2009. - Вип. 15. - Т 1. - С. 361 - 367.
4. Юрченко О.В. Концепт "Дніпро" в образній мовній картині світу (на матеріалі творчості М. Гоголя та сучасних українських поетів Нижньої Наддніпрянщини) / О.В. Юрченко // Література та культура Полісся: [зб. наук. праць] / [відп. ред. Г.В. Самойленко]. - Ніжинський державний ун-т ім. Миколи Гоголя. - Ніжин, 2009. - Вип. 53. - С. 62 - 72.
5. Юрченко О.В. Мовна структура концепту степ в ідіостилі Яра Славутича / О.В. Юрченко, Т.Г. Юрченко // Новое в славянской филологии. Серия: "Славянский мир": [сборник статей] / [отв. ред. М.В. Пименова]. - Севастополь: Рибэст, 2009. - Вып. 4. - С. 401 - 407.
6. Юрченко О.В. Етнокультурний потенціал семантики концептів степ і Дніпро (на матеріалі творчості Віктора Чабаненка) / О.В. Юрченко // Лексико-граматичні інновації у сучасних словянських мовах: [зб. наук. праць учасників IV Міжнародної наукової конференції. Дніпропетровськ, 9-10 квітня 2009 р.] / [упорядник Т.С. Пристайко]. - Д.: Пороги, 2009. - С. 160 - 163.
7. Юрченко О.В. Специфіка поетичного концепту / О.В. Юрченко // Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір: [зб. наук. праць учасників ІХ Міжнародної наукової конференції молодих учених та студентів: у 2 ч.] / [за заг. ред. А.А. Ткача]. - Мелітополь: МІДМУ "КПУ", 2009. - Ч. 1. - С. 206 - 209.
8. Юрченко О.В. Функціональне призначення застарілої лексики у формуванні концептосистеми "Дніпро - Хортиця - степ" (на матеріалі творчості нижньонаддніпрянських авторів) / О.В. Юрченко // Наукові записки. Серія: "Філологічна": [зб. наук. праць] / [редкол.: М.І. Гнатюк та ін.]. - Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія", 2010. - Вип. 17. - С. 439 - 445.
9. Юрченко О.В. Поетичний концепт степ у мовній свідомості нижньонаддніпрянця (на матеріалі творчості Яра Славутича) / О.В. Юрченко // Нові виміри сучасного світу: [зб. матеріалів V Міжнародної наукової інтернет-конференції 23 листопада - 15 грудня 2009 р.; серія: філологічні науки; мистецтво] / [редкол.: І.П. Аносов та ін.]. - Мелітополь: МДПУ ім. Богдана Хмельницького, 2010. - С. 104 - 107.
10. Юрченко О.В. Звукова метафора як засіб відображення природних реалій у мові поетів Нижньої Наддніпрянщини / О.В. Юрченко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія "Лінгвістика": [зб. наук. праць] / [редкол.: В. Олексенко (гол. ред.) та ін.]. - Херсон. держ. ун-т. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2010. - Вип. 12. - С. 291 - 296.