Національні особливості східнонімецького, українського, польського варіантів концепту Європи. Показники жанру, притаманні кожній національній літературі. Ознаки компаративної близькості, що виявляють себе в індивідуально-національному сприйнятті.
Аннотация к работе
Наприкінці ХХ ст. у Східній Німеччині, Україні й Польщі - країнах, що мають досвід повоєнного "перерозподілу" території та пострадянської її трансформації - відбувається пошук нових політико-ідеологічних і культурних орієнтирів. Таким чином, актуальність роботи зумовлена необхідністю системного дослідження східнонімецького, українського та польського варіантів концепту Європи, які віддзеркалюють світобачення наших сучасників, а також потребою зафіксувати новий тип перехідної свідомості людини, яка перебуває в ситуації коливання між "своїм" і "чужим". Тему дисертації затверджено на засіданні бюро Наукової ради НАН України з проблеми "Класична спадщина та сучасна художня література" (протокол № 1 від 19 лютого 2009 р.). Гойови (книги "Затонулий трамвай", "Гільдесгейм, або Межі оптимізму", "Я не можу від вас відвернутися", "Кріпацький театр в Останкіні та інші перебільшення", "За щастям до Європи"); збірники публіцистичних творів Ю. Мета дослідження полягає у виявленні та вивченні східнонімецького, українського і польського варіантів концепту Європи, реалізованого в "малій прозі" Д.У першому розділі дисертації - "Компаративістський дискурс дослідження: теоретичне обґрунтування, огляд літератури" - визначені основні положення історичної, рецептивної компаративістики та імагології, які допомагають висвітлити проблемні завдання роботи, повязані з концептом і концептосферою поняття "Моя Європа" в новітніх творах німецького, українського, польського публіцистів. Стасюка, ми отримуємо можливість увести їх творчість у загальноєвропейський літературний контекст, а також вважати досліджувану проблему актуальною для всієї європейської спільноти. Враховуючи досягнення рецептивної естетики у нашому дослідженні, підкреслимо, що особливе значення для рецепції твору має: а) особа читача (німець, українець, поляк чи представник іномовного й інокультурного середовища); б) очікування читача від процесу читання (попередні уявлення про автора, традицію, жанр тощо); в) якість сприйняття (наприклад, особливостей авторського бачення Європи Д. Карасика, який довів, що "концепт як ментальна складова у свідомості індивіда має вихід на концептосферу соціуму" і що той же концепт фіксує колективний досвід, який стає надбанням індивіда, можна стверджувати взаємозалежність означених чинників: людина, будучи колективістом, прагне усвідомлювати "себе в суспільстві"; суспільство ж, давши можливість знехтувати собою, примушує індивіда шукати своє місце в іншому соціальному устрої. В ході комунікації в усіх підсистемах загальної системи "культура" (автор - твір - читач) виникають прямі й зворотні звязки, що розширюють асоціативний потенціал концепту.