Вікторіанство як культурний феномен. Концепт "Жіночість" як трьохкомпонентна структура, що має лексико-семантичний, соціолінгвістичний та лінгвопоетичний рівні. Асоціативні зв’язки концепту з такими концептуальними сферами як природа, краса та міфологія.
Аннотация к работе
У лінгвокультурологічному напрямі здійснюються дослідження А.Д.Бєлової, А.П.Мартинюк, О.О.Борисова, Г.А.Огаркової, С.І.Потапенка та ін. 2) вивчення лексико-семантичної репрезентації жіночості за допомогою контекстуального аналізу лексем, що складають структуру концепту „Жіночість” у текстах вікторіанських романів, виявлення ядерних та периферійних компонентів концепту; Предметом дослідження є мовні засоби, що репрезентують концепт „Жіночість” у вікторіанській художній літературі. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено багатоаспектне дослідження вербалізації концепту „Жіночість” у вікторіанській лінгвокультурі, застосовано фреймовий аналіз до художніх творів XIX ст., зроблено спробу виявити корпус номінацій концепту „Жіночість” у вікторіанському дискурсі. На лексико-семантичному рівні концепту „Жіночість” виявляються ядерні (абстрактні іменники womanhood, womankind, girlhood, (un)maidenliness, womanliness, girlishness, maidenhood) та периферійні компоненти, які утворюють фрейми „Жінка” та „Жіночий”.У першому розділі „Вікторіанство як культурний феномен” здійснено огляд наукової літератури, присвяченої Вікторіанству, а також антропоцентричним, зокрема гендерним концептам. Важливу роль у вікторіанській ментальності відігравали стереотипи, повязані з жінкою та жіночістю, отже в якості ключового концепту Вікторіанства у роботі розглядається концепт „Жіночість”. У другому розділі „Лексико-семантична репрезентація концепту „Жіночість” розглядаються лексеми, які вербалізують концепт „Жіночість” у вікторіанських романах. Зазначені номінації утворюють антонімічні пари woman - lady (за ознакою „родинне походження”) та woman - girl (за ознакою „вік”): "Are you a woman?" "Yes." "A lady, I should have said.” “It doesnt matter." (Far From the Madding Crowd, c.156). З номінацією lady асоціюються як позитивні (увага до інших, приємний характер, охайність), так і негативні ознаки (зарозумілість, егоїзм, бездушність, байдужість, бездіяльність): He had been brought up by a kind, weak, and tender woman, who had no pride about anything, but about him, and whose heart was so pure and whose bearing was so meek and humble, that she could not but needs to be a true lady (Vanity Fair, c.541).Лексеми, що вербалізують субфрейм „Стара діва”, мають здебільшого негативні конотації (faded, miserable sourest, prim, reputable, poor, lonely, miserable, persecuted, simple, penniless, faded, elderly; awful existence), що свідчить про негативну оцінку та низький статус неодруженої жінки у суспільстві, а також про її власні негативні відчуття, повязані з цим: During her papas life, then, she resigned herself to the manner of existence here described, and was content to be an Old Maid (Vanity Fair, c.413). Лексеми spinster, old maid, virgin, vestal, maiden aunt мають негативне або іронічне забарвлення: Is th" canting old maid as was his sister alive yet?" "I dont know who you mean," said Mary, sharply; for she did know, and did not like to have her dear, simple Alice so spoken of (Mary Barton, c.86). З іншого боку, аналіз романів дозволяє виявити нестереотипні дії неодруженої жінки, яка не відчуває власної неповноцінності через свій соціальний статус: She was the most hospitable and jovial of old vestals, and had been a beauty in her day, she said (Vanity Fair, c.83). Іноді жінка відігравала керівну роль у шлюбі, при цьому щодо її чоловіка вживаються лексеми зі значенням „слуга” (footman, tayboy, maпtre dhфtel, servant): He was her upper servant and maпtre dhфtel. Лексеми, що вербалізують фрейм, передають, з одного боку, стереотипні дії вікторіанської матері, що належать до сфери „піклування” (tend, watch) та дії нетипової матері, яка виявляє байдужість (did not care, stoic calm) або ненависть до дитини (dislike, hatred): Here it was that she tended her boy, and watched him through the many ills of childhood, with a constant passion of love (Vanity Fair, c.372).Концепт „Жіночість” розглядався в роботі як трьохкомпонентна структура, яка має лексико-семантичний, соціолінгвістичний та лінгвопоетичний рівні (репрезентації). Зазначені рівні концепту „Жіночість” відображено у роботі за допомогою фреймів „Жінка”, „Жіночий”; „Незаміжня жінка”, „Заміжня жінка”, „Мати”, „Працююча жінка”, „Природа”, „Краса”, „Міфологія.” В узагальненому вигляді структуру концепту „Жіночість” подано на мал. Аналіз лексико-семантичної репрезентації концепту „Жіночість” полягав у виявленні ядерних та периферійних компонентів концепту. В якості периферійних компонентів концепту розглядалися іменники-номінації жінки та прикметники зі значенням „жіночий”, „жіночний”, „притаманний жінці”. Ядерними компонентами фрейму „Жінка” є лексеми woman, lady, girl, а периферію складають регулярні номінації жінки (maid(en), lass, gentlewoman, female), емотивні номінації (wench, minx, vixen, hussy) та контекстуальні номінації (creature, thing).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Концепт „Жіночість” розглядався в роботі як трьохкомпонентна структура, яка має лексико-семантичний, соціолінгвістичний та лінгвопоетичний рівні (репрезентації).
Зазначені рівні концепту „Жіночість” відображено у роботі за допомогою фреймів „Жінка”, „Жіночий”; „Незаміжня жінка”, „Заміжня жінка”, „Мати”, „Працююча жінка”, „Природа”, „Краса”, „Міфологія.” В узагальненому вигляді структуру концепту „Жіночість” подано на мал. 1.
Аналіз лексико-семантичної репрезентації концепту „Жіночість” полягав у виявленні ядерних та периферійних компонентів концепту. До ядерних компонентів концепту було віднесено абстрактні іменники womanhood, womankind, girlhood, (un)maidenliness, womanliness, girlishness, maidenhood, які є регулярними або контекстуальними номінаціями концепту. Під час аналізу було виявлено опозиції: womanhood - girlhood (за семою „вік”);
maidenliness - unmaidenliness (за семою „типовий для жінки”), які мають оцінні, переважно позитивні конотації.
В якості периферійних компонентів концепту розглядалися іменники-номінації жінки та прикметники зі значенням „жіночий”, „жіночний”, „притаманний жінці”. З метою аналізу периферійних компонентів концепту їх було подано у вигляді фреймових структур „Жінка” та „Жіночий”. Всередині кожного з фреймів, в свою чергу, було виявлено ядерні та периферійні компоненти. Ядерними компонентами фрейму „Жінка” є лексеми woman, lady, girl, а периферію складають регулярні номінації жінки (maid(en), lass, gentlewoman, female), емотивні номінації (wench, minx, vixen, hussy) та контекстуальні номінації (creature, thing).
Ядерними компонентами фрейму „Жіночий” є лексеми feminine та female. Діахронічний аналіз контекстуальних значень цих номінацій дозволив зробити висновок про набуття лексемою feminine оцінних конотацій наприкінці Вікторіанства, що повязується у роботі з соціокультурними змінами того часу. Периферійні елементи фрейму „Жіночий” (girlish, womanly, maiden(ly), ladylike) мають переважно позитивні конотації, що відображає притаманне вікторіанцям схвальне ставлення до наявності у жінки типових жіночих якостей.
Фреймовий аналіз соціолінгвістичної репрезентації концепту „Жіночість” дозволив визначити стереотипні уявлення вікторіанців про соціальні ролі та статуси жінки. В результаті аналізу було виявлено фрейми „Незаміжня жінка” (з субфреймами „Дівчина на виданні” та „Стара діва”), „Заміжня жінка”, „Мати”, „Працююча жінка” (з субфреймами „Домашня служниця”, „Освітянка”, „Фабрична робітниця”, „Надомна працівниця”, „Підприємниця”, „Селянка”, „Мисткиня”).
Соціальний статус вікторіанської жінки був тотожним її сімейному статусу (wife, spinster). Найважливішою соціальною роллю було материнство, а більшість професій, якими володіли жінки, були суто жіночими. Дослідження дозволило виявити опозиції: „залежна роль жінки у шлюбі” - „керівна роль жінки у шлюбі” (humble foolish creature, humble Cinderella - tyrannous behaviour, incline him to do either what she wishes);
„шлюб як обовязок” - „шлюб як увязнення” (duty - slavery, bondwoman, captured woman);
Аналіз лінгвопоетичної репрезентації концепту „Жіночість” полягав у вивченні образної складової концепту, яка виявляє метафоричний, символічний та естетичний шари концепту. Проведений аналіз виявив звязки концепту з іншими концептуальними сферами, які представляють асоціативні фрейми „Природа”, „Краса” та „Міфологія”.
У результаті дослідження фрейму „Природа” було виявлено зоо- та флороморфні метафори, які беруть участь у створенні жіночих образів. Співставлення цих метафор дозволило виявити такі протилежні жіночі якості: скромність (violet, lily) - чуттєвість (rose, peony);
Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про те, що для свідомості вікторіанців характерне протиставлення жінок, в яких переважає фізичне, чуттєве, гріховне начало, жінкам, які відзначаються високими моральними якостями та духовною красою. Аналіз асоціативного фрейму „Краса” виявляє притаманне вікторіанській ментальності протиставлення фізичної привабливості (її передають епітети ruddy, replete, flesh and blood, coquettish) та духовної краси, що зображується за допомогою епітетів subtle, spiritual, refined, tender, subdued, sublime, delicate, aerial.
Аналіз асоціативного фрейму „Міфологія” довів характерне для вікторіанців уявлення про наявність у жінки „ангельського” (angel, Dian, Egeria, Muse, Iphigenia) або „демонічного” (Cassandra, Pythoness, Medusa, Delilah, Clytemnestra) начала.
Запропонований у дисертації підхід до вивчення концепту „Жіночість” може застосовуватися для дослідження інших антропоцентричних концептів, зокрема концепту „Маскулінність” та ключового для британської культури концепту “Джентельмен”. Перспективним видається вивчення еволюції гендерних стереотипів за допомогою порівняння вікторіанської та сучасної концептуалізації жіночості. вікторіанство семантичний соціолінгвістичний лінгвопоетичний
Основні положення дисертації відображено у таких працях автора
Кисельова А. Гендер: плюралістичність підходів і мовознавство // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту. - Чернівці: Рута, 2002. - Вип. 135: Германська філологія. - С. 136-141.
Кисельова А.Л. Концепт „жіноча краса” в англійському вікторіанському романі // Літературознавчі студії: Зб. наук. пр. - К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип. 12 - С. 241-244.
Кисельова А.Л. Концепт „ідеальна жінка” у вікторіанському романі (на матеріалі роману В. М. Теккерея “Vanity Fair”) // Актуальні проблеми менталінгвістики: Зб. наук. пр. за матеріалами IV-ї Міжнар. наук. конф. - Черкаси: Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького, 2005. - С. 29-31.
Кисельова А.Л. Концепт „шлюб” у вікторіанській лінгвокультурі // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - К.: Вид.-поліграф. центр „Київській університет”, 2006. - Вип. 17. - С. 185-192.
Кисельова А.Л. Реалізація концепту „жіночість” у портреті літературного персонажу // Нова філологія: Зб. наук. пр. - Запоріжжя: Вид-во Запоріз. ун-ту, 2005. - № 1 (21). - С. 76-82.