Аналіз дослідницьких підходів до розуміння "хронополітики". Філософсько-методологічний інструментарій дослідження сутності терміна, соціально-світоглядні та культурно-антропологічні основи. Соціально-пізнавальне та методологічне значення концепту.
Аннотация к работе
Із соціально-філософської точки зору поява неологізму „хронополітика” актуалізує проблему часу - одну з „вічних” проблем, осмислюючи які, філософія щоразу ставить питання про свою власну природу і разом з тим про природу епохи, суспільства, людини. Актуальності дослідженню „хронополітики” надає і той аспект думки, який можна назвати „перевідкриття через час” (rediscovering by the time), започаткований у роботах К. діалектичний підхід і загальнотеоретичні методи: системний підхід, моделювання, типізація, класифікація, субєкт-субєктний підхід, узагальнення використовуються при дослідженні соціально-онтологічних і культурно-антропологічних основ хронополітики, обґрунтуванні системи хронополітичних вимірів континууму соціокультурного буття. Наукова новизна отриманих результатів обумовлена вибором предмету дослідження, змістом цілей і завдань, спрямованістю дослідження на комплексний аналіз терміна „хронополітика” для встановлення його суспільно-світоглядного, соціально-аксіологічного та культурно-антропологічного змісту і полягає в наступному: - вперше визначено, що „хронополітика” як метатеоретичний концепт виражає змінюваність міри соціокультурної єдності суспільних утворень, гранями якої виступають модальності часу, цінності і соціальності. Визначено, що зовнішнє коло утворюють концепти, які в проаналізованих наукових та філософських текстах „відсилають” творчо-пошукову думку до „хронополітики”: Хронос, Історія, Повсякденність, ритм, час, простір, темпоральність, політика, геополітика, щільність населення, держава, революція, територія, інститут, суспільство, цивілізація, традиція, вічність, культура, трансформація, місто, конфлікт тощо.
Список литературы
Статті у фахових виданнях: 1. Шпітун І. Простір і час як ресурси влади: спроба методологічного аналізу // Філософія. Культура. Життя: Міжвуз. зб. наук. праць. - Вип. 11. - Дніпропетровськ: Центр екон. освіти, 2001. - С.114 - 124.
2. Шпітун І. Влада і час // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2003. - С. 134 - 151.
4. Шпітун І. Хронополітика і проблема „тепер” // Філософія. Культура. Життя: Міжвуз. зб. наук. праць. - Вип. 24. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2004. - С.174 - 190.
5. Шпітун І. Соціальність: ідеальні типи і темпоральність // Філософія. Культура. Життя: Міжвуз. зб. наук. праць. - Вип. 28. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2007. - С.190 - 200.
7. Шпітун І. Метафізика і соціальність // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 439 - 448.
Публікації в інших виданнях: 8. Шпітун І. Україна: євроінтеграція і хронополітика // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю. - Київ, 29 травня 2003 р. - К.: Вид-во НАДУ, 2003. - С.148 - 149.
9. Шпітун І.І. Хронополітика, держава і трансформація образів вічності // Філософія, культура, життя: Міжвузівський збірник наукових праць: Спеціальний випуск: Матеріали IV Філософсько-богословських читань „Православя у світовій культурі”. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2007. - С.103 - 107.
10. Шпітун І. Повсякденність як процес: особа і чекання // (Пост)сучасність і наука: соціологія у пошуках себе та суспільства: Зб. тез доповідей учасників V Міжнародної конференції студентів та аспірантів. - Харків, 19 - 21 квітня 2007. - Харків: Видавн. центр ХНУ ім. В.Каразіна, 2007. - С.288 - 289.