Особливості концентрації аграрного землекористування в ЄС. Тенденції та чинники поширення процесів захоплення сільськогосподарських угідь у державах Євросоюзу. Сучасні наслідки і майбутні ризики концентрації та захвату сільськогосподарських земель.
Аннотация к работе
Термін "land grabbing" у значенні "захоплення земель" почали використовувати для характеристики новітнього перерозподілу сільськогосподарських угідь у країнах третього світу та країнах, що розвиваються, де часто масштаби явища були дуже великими внаслідок форсованої дії зовнішніх за своєю природою до сільського господарства чинників і капіталів. Українському відповіднику англомовного терміна "land grabbing", що використовується у цій статті, - "захоплення земель" - властиві деякі додаткові конотації і, на перший погляд, він не зовсім коректно передає суть сучасних змін у аграрному землекористуванні держав ЄС, які є обєктом цього дослідження. Так, під егідою та за участю національних членів мережі Friends of the Earth Europe було здійснено дослідження ролі та впливу європейських фінансових інституцій на процеси захоплення земель [5], досліджено роль надмірного споживання ресурсів європейськими економіками на зростання попиту на землю та захоплення земель за межами ЄС [6]; за ініціативи European Coordination Via Campesina та Hands off the Land network координувалися дослідження у цій сфері на рівні окремих європейських держав та регіонів [7]. Крім міжнародних чи загальноєвропейських, дослідження, просвітницьку роботу, моніторинг захоплення землі здійснюють національні організації громадянського суспільства, наприклад, асоціація малих фермерів Eco Ruralis [8], що діє в Румунії, - де рівень концентрації та захоплення угідь є одним із найвищих у ЄС. За даними, наведеними Європейським соціально-економічним комітетом, у Румунії 20-30% сільськогосподарських угідь контролюються інвесторами з ЄС, і ще до 10% - інвесторами з інших третіх країн; в Угорщині близько 1 млн га сільськогосподарських угідь стали предметом тіньових угод переважно за участю капіталу з держав ЄС; у Польщі - хоча до травня 2016 р. і діяли жорсткі законодавчі обмеження на набуття іноземцями земель сільськогосподарського призначення - близько 200 тис. га угідь перейшли під контроль іноземних інвесторів, переважно з держав ЄС (за посередництва осіб із польським громадянством, які за дорученням зовнішніх інвесторів укладали угоди на земельному ринку купівлі-продажу або оренди) [9].