Культура епохи Бароко і Просвітництва, католицька церква та контрреформація. Розвиток освіти, літератури і мистецтва, книгодрукування і публіцистика. Особливості культури Речі Посполитої в XVII – XVIII ст. та поступовий розвал державності в Польщі.
Аннотация к работе
Всі свої справи шляхта розвязує на сеймах і сеймиках, керуючись тим же принципом консенсусу, згідно з яким один шляхтич, вигукнувши «nie pozwalam!» («не дозволяю!»), міг зірвати всі рішення і попередні домовленості. Один такий зїзд (1791 р.) тогочасний автор описує в такий спосіб: «число було безмірне: з трьох повітів більше ніж три тисячі шляхти в капотах, кожухах, сермягах, в ялових чоботях, постолах, кожен, однак, з шаблею в руках, притяглося до Житомира... Неодноразово якогось шляхтича в кожусі, що гаркнув не до речі або й під чаркою «нє позвалям!», тут же штовхали під боки і веліли замовкнути; бувало, підкупали, а то й погрозами примушували виконувати те, що задумане було партією великого магната чи групи магнатів. Формально в Речі Посполитій всі шляхтичі однаково підлягали суду, і не існувало жодної подоби спеціальних політичних «таємних канцелярій»: всі справи в столиці підлягали судовій компетенції Великого маршалка, в низових інстанціях - земським та гродським судам. Правилом були бійки між шляхтичами, наїзди на сусідів, захоплення в полон, навіть у костьолі, і лише в поодиноких випадках вдавалося добитися правди через суд.Річ Посполита була оплотом католицтва. Контрреформація (католицька реакція), очолена папством, ознаменувалася суворими гоніннями проти будь-якого прояву вільнодумства - у 1559 р. було вперше опубліковано "Індекс заборонених книг". Польщі порівняно швидко вдалося перевести в католицтво феодальну верхівку суспільства, народ же зберігав відданість православю. Польський уряд бачив у цьому засіб посилення свого впливу в українському суспільстві. Православні ж єпископи України пішли на цей крок, сподіваючись зміцнити особисту владу, однак по суті було укладено не союз церков, а створено нову Українську греко-католицьку (уніатську) церкву, православну за обрядовістю, але адміністративно підпорядковану Риму.У мистецтві бароко відобразились уявлення про безмежність, багатоманітність і вічну мінливість світу, інтерес до середовища, оточення людини, природної стихії. Це мистецтво тяжіло до урочистого, патетичного "великого стилю", до приголомшливих ефектів відзначалося пишністю, декоративним розмахом, бурхливою динамікою. Відображаючи складну атмосферу епохи, бароко поєднало у собі, здавалося б, непоєднувані речі: містику, фантастичність, ірраціональність, підвищену експресію і водночас тверезість, раціоналізм, справді бюргерську діловитість. У бароковому живописі плями, світлотіньові контрасти переважають над лініями, порушуються принципи поділу простору на плани, прямолінійної перспективи - аби посилити глибинність, створити ілюзію нескінченності. У міських і заміських резиденціях архітектура і скульптура мають єдине вирішення: переважають пластичне, оздоблення з тривожною грою тіні і світла, парадні інтерєри з багатоколірною скульптурою, ліпленням, різьбленням, позолотою, розмальованими плафонами, які створюють ілюзію розверзнутих склепінь.Тривалий час основним тином навчальних закладів були початкові, парафіяльні (приходські) школи при православних монастирях і церквах. Замості (тепер Замосць, Польща) заснував 1594 р. державний військовий діяч українського походження Ян Замойський. Академія мала велике значення для розвитку освіти на польських та українських землях. Якщо у Франції знайшли підтримку ідеї Руссо і Песталоцці про вільний розвиток духовних сил і здібностей людини через інтерес, через гру як форму навчання, то у Німеччині переважала думка про необхідність жорсткої регламентації і контролю за навчанням, постійного нагляду вчителів. Там було всього лише 20 місць для українців, з того числа 16 - для світських людей.Винахід І.Гуттенберга, перехід від папірусу і пергаменту до паперу у XV ст. були передумовам и активного розвитку книжкової справи у Європі. У кінці XV - на початку XVI ст. перші книги церковнословянською мовою надрукували Швайпольт Фіоль у Кракові. Федоров за допомогою меценатів створив у Львові друкарню, де роком пізніше надрукував знаменитий "Апостол" (збірник описів життя святих). Через деякий час Федоров розорився, заклав друкарню і на запрошення князя К.Острозького, - одного з тих, хто зберіг відданість православю, - переїхав у його маєток в м. Саме в цей час тут за ініціативи К.Острозького здійснювався грандіозний проект - готувалося до друку перше у словянському світі повне видання Біблії церковнословянською мовою.Вивчення та аналіз низки літературних джерел, спостереження за практикою в школі дали змогу зробити такі висновки і узагальнення: Річ Посполита була оплотом католицтва. Контрреформація (католицька реакція), очолена папством, ознаменувалася суворими гоніннями проти будь-якого прояву вільнодумства - у 1559 р. було вперше опубліковано "Індекс заборонених книг". Польщі порівняно швидко вдалося перевести в католицтво феодальну верхівку суспільства, народ же зберігав відданість православю. Поступовий розвал державності на сукупність контрольованих магнатами корпорацій мав згубний вплив на культуру й освіту. Освіченіс