Контроль за діяльністю правоохоронних органів в Україні: адміністративно-правові засади організації та функціонування - Автореферат

Але не менш важливим є дотримання дисципліни та законності в діяльності самих правоохоронних органів, що обумовлює необхідність створення дієвої системи контролю за їх діяльністю як найефективнішого засобу забезпечення дисципліни та законності. Таким чином, важливість контролю за діяльністю правоохоронних органів в Україні, недостатня розробленість теоретичних положень щодо його організації та здійснення, недосконалість правового регулювання у цій сфері обумовлюють актуальність та важливість глибокого і всебічного наукового дослідження широкого кола питань, повязаних із адміністративно-правовими засадами організації та функціонування контролю за діяльністю правоохоронних органів в Україні, а також їх розвитком і удосконаленням. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації визначити сутність, особливості та види контролю за діяльністю правоохоронних органів в Україні і на цій основі виробити концепцію цього контролю, а також пропозиції та рекомендації щодо його удосконалення. Основну увагу приділено характеристиці стану дисципліни та законності у правоохоронних органах, факторів, які впливають на скоєння службових правопорушень; особливостей правової регламентації способів забезпечення дисципліни та законності в діяльності правоохоронних органів, насамперед, контролю; практики реалізації окремих видів та форм контролю за діяльністю правоохоронних органів. Наприклад, до спеціальних ознак органів внутрішніх справ як обєкта контролю віднесені: мета утворення та функціонування органів внутрішніх справ; система законодавства, яке регламентує діяльність органів внутрішніх справ; специфічна організаційно-штатна структура, яка не характерна для інших органів влади та правоохоронних органів, зокрема; специфічні напрями правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ; характер правоохоронних завдань, функцій та обовязків, які вони виконують, та прав, які вони реалізують; виконання ними найширшого кола завдань та функцій у порівнянні з іншими правоохоронними органами; найбільша кількість нарікань на професійну діяльність органів внутрішніх справ з боку громадськості; наявність розгалуженої системи внутрішньовідомчих та комплексних спеціалізованих органів (підрозділів, служб) з контролю за дотриманням чинного законодавства в діяльності ОВС.Контроль за діяльністю правоохоронних органів визначено як один із видів соціального контролю, що має лише йому притаманну мету, завдання, обєкт та предмет, здійснюється міжнародними, державними та недержавними субєктами, які наділені різним обсягом контрольних повноважень, зокрема, і правом втручання субєкта контролю у професійну діяльність правоохоронних органів, зміст якого полягає у перевірці виконання (додержання) ними вимог законодавчих та підзаконних актів, що регламентують їх діяльність. До спеціальних ознак контролю за діяльністю правоохоронних органів віднесено таке: 1) він є різновидом соціального контролю, механізмом участі державних та недержавних субєктів в управлінні правоохоронною справою, що є позитивно апробованою практикою більшості демократичних країн; 2) його обєктом є лише правоохоронні органи держави, законодавче визначення яких є недосконалим, а перелік, що пропонується у чинному законодавстві, - відкритим (невичерпним); 3) предметом такого контролю є як зовнішня, так і внутрішньо-організаційна діяльність правоохоронних органів; 4) виконує спеціальну мету та спеціальні завдання; 5) здійснюється міжнародними, державними та недержавними субєктами, чим відрізняється від таких видів контролю як державний, цивільний та громадський; 6) субєкти такого контролю наділені різним обсягом контрольних повноважень (від припинення діяльності правоохоронних органів, зміни їх штатної структури, скасування їх актів управління до подання скарги на їх діяльність), а незначний обсяг деяких з них (наприклад, громадського контролю) обумовлює необхідність введення у законодавчий обіг такого терміна як «громадський нагляд»; 7) як правило, передбачає втручання субєкта контролю у професійну діяльність підконтрольного обєкта, що реалізується під час припинення його протиправних дій, притягнення винного до відповідальності, відміни акта управління, відсторонення його від виконання службових обовязків; 8) сутність такого контролю полягає у тому, що держава та її окремі інституції перевіряють діяльність органів, які наділені правом застосування державного примусу, зброї, спеціальної техніки, сили, тощо, утримуються за рахунок державного бюджету, отже, перебувають на піклуванні (утриманні) держави та суспільства; 9) передбачає спеціальні форми та методи його здійснення, які, насамперед, залежать від: субєкта контролю, обсягу наданих повноважень та його предмета, напрямку діяльності правоохоронного органу, який перевіряється. Правоохоронні органи визначено як державні органи, метою утворення та діяльності яких є охорона та захист прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави, у першу чергу, від злоч