Перевірка зведеного обліку витрат й калькулювання собівартості продукції. Узагальнення матеріалів контролю витрат і методика складання акту ревізії. Реалізація її матеріалів, рекомендації щодо усунення недоліків, напрямки удосконалення контрольної роботи.
Аннотация к работе
Адже від достовірності, оперативності та доцільності інформації щодо витрат залежить ефективність виробничої діяльності підприємства, його спроможність втриматися в сучасному конкурентному середовищі та досягти бажаних результатів. Сучасний стан економіки України вимагає особливої уваги до собівартості продукції (робіт, послуг) для формування ефективного механізму управління затратами підприємств. Основним моментом системи, що забезпечує успішну роботу підприємств з підвищення ефективності виробництва та управління затратами є налагоджений контроль виробничих затрат та науково обґрунтоване калькулювання собівартості продукції. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі: проаналізувати нормативно-законодавчу базу організації контролю витрат та калькулювання собівартості продукції; Тема витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції постійно перебувають на пульсі досліджень науковців.Це дозволяє організувати облік та здійснювати контроль за обґрунтованістю та повнотою відображення накладних непрямих витрат підприємства в обліку або віднесення їх до витрат періоду, в якому вони були понесені. Основними нормативними документами, що регламентують облік і контроль витрат виробництва є: Податковий кодекс України, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закон України «Про акціонерні товариства», Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Закон України «Про оплату праці», Указ Президента України «Про положення про Державну фінансову інспекцію», Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами № 550, НП(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(с)БО 7 «Основні засоби», П(с)БО 9 «Запаси», П(с)БО 16 «Витрати», Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку», Методичні рекомендації по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості № 373, Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, Інструкція про службові відрядження в межах України та закордон, План рахунків бухгалтерського обліку та інструкція про його застосування та інші. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає основні поняття бухгалтерського обліку, дотримання підприємством основних принципів ведення обліку та складання звітності, а також державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні [2]. у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, органів доходів і зборів, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України. Цей Закон визначає правові та організаційні засади,основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права,обовязки та відповідальність субєктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).На ПАТ «Дизельний завод» контроль за витратами здійснює планово-економічний відділ, який є самостійним структурним підрозділом, який підпорядковується безпосередньо голові правління (директору) ПАТ «Дизельний завод». Ці обовязки передбачають здійснення контролю за правильністю класифікації витрат, аналізу собівартості продукції, аналізу залежності «витрати - обєм - прибуток», здійснення контрольно-ревізійної роботи, щодо правильності та достовірності ведення обліку витрат та обґрунтованого їх здійснення. У випадку акцентування уваги на виробничих витратах та калькулюванні собівартості,ревізія предметом виступає собівартість, або витрати за статтями калькуляції чи економічними елементами. До прямих витрат виробництва згідно П(с)БО 16 «Витрати» [17] належать: матеріальні витрати, витрати на оплату праці працівникам, які зайняті основним виробництвом, відрахування на соціальні заходи, амортизація. При перевірці витрат на утримання і експлуатацію устаткування, ревізор повинен користуватися Положенням про технічне обслуговування устаткування машинобудівних підприємств, яке визначає основні засади технічного обслуговування, порядок проведення технічного обслуговування і перелік робіт, які виконуються при технічному обслуговувані та заміні технічного обладнання на підприємствах машинобудівної галузі, а також визначає перелік витрат, які включаються до витрат на технічне обслуговування устаткування: на проведення робіт з технічного обслуговування устаткування, вартість мастильних, обтиральних матеріалів, емульсій для охолодження, тощо, на виготовлення і придбання змінного устаткування, на оплату праці робітників, які виконують технічне обслуговування, відрахування на соціальні заходи, амортизаційні відрахування, вартість інших цехів і допоміжних вироб