Контроль і структура фізичної підготовленості гандболістів високої кваліфікації в тренувальному макроциклі - Автореферат

бесплатно 0
4.5 202
Визначення динаміки структури фізичної підготовленості гандболістів високої кваліфікації на ключових етапах тренувального макроциклу. П’ятирівневі модельно-діагностичні комплекси, специфічні для кожного конкретного періоду тренування спортсменів.


Аннотация к работе
Це положення стосується і гандболу, якщо врахувати, що змагальна діяльність гандболістів повязана з екстремальними фізичними і психологічними навантаженнями, які вимагають граничної мобілізації всіх можливостей організму (Ю.М. Останнє вимагає високої фізичної підготовленості спортсменів, що досягається використанням великих тренувальних навантажень і передбачає необхідність науково обґрунтованого контролю за їх впливом на організм (Ю.В. Провідні вчені в галузі спортивного тренування систему контролю розглядають як головний апарат керування тренувальним процесом (В.В. Усе викладене стало підґрунтям для розробки і наукового обґрунтування диференційованої системи комплексного контролю за рівнем фізичної підготовленості гандболістів високої кваліфікації на основних етапах тренувального макроциклу. Мета дослідження полягає в розробці, науковому обґрунтуванні і впровадженні у практику спорту системи комплексного контролю рівня фізичної підготовленості висококваліфікованих гандболістів в тренувальному макроциклі.

Список литературы
Основні результати роботи висвітлені в 9-ти публікаціях.

По матеріалам досліджень 3 наукових роботи у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертаційна робота викладена на 195 сторінках, вміщує 37 таблиць, 5 рисунків.

Складається зі вступу, 6-ти розділів, висновків, практичних рекомендацій і додатку.

В дисертації використано 216 літературних джерел, з яких 27 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтована актуальність теми дослідження, сформульовані мета та основні завдання дисертації, відображені наукова новизна і практична значущість одержаних результатів.

Перший розділ “Керування фізичною підготовленістю гандболістів високої кваліфікації в макроциклі тренування” присвячений аналізу наявних досліджень у цьому напрямі. Розглядається стан напрацьованості таких конкретних питань: комплексний контроль як чинник керування тренованістю спортсменів; місце фізичної підготовки в системі тренування спортсменів; змагальна діяльність гандболістів як показник необхідного рівня їх фізичної підготовленості; стан питання щодо вивчення і розробки системи комплексного контролю фізичної підготовленості гандболістів.

У розділі здійснено аналіз наявних напрямів і видів керування тренувальним процесом і, виходячи з фундаментальних праць В.М. Платонова 2000, Л. Сича, А.С. Хоменкова, Б.Н. Шустіна 1995; L.H. Hartley 1996 та ін., показано, що комплексний контроль за підготовленістю спортсменів розглядається як окремий випадок керування тренувальним процесом, що дозволяє регулювати і моделювати характер тренувальних навантажень, необхідних для ефективного виявлення резервних можливостей спортсменів.

Проаналізовано літературу, яка відображає роль фізичної підготовленості спортсменів у спортивних досягненнях. Показано вплив цієї сторони підготовленості на техніку і тактику ігрової діяльності гандболістів.

Висвітлені досягнення наукових досліджень і не вирішені питання щодо використання системи комплексного контролю за фізичною підготовленістю гандболістів. Аналіз даних літератури підтвердив, що наявні у гандболі роботи цього напряму присвячено розробці комплексного контролю стосовно спортсменів - юнаків, дорослих гандболістів більш низької кваліфікації чи спортсменів високої кваліфікації, але для одного з етапів тренувального макроциклу. У той же час адаптаційні зміни в організмі спортсменів формуються залежно від обсягу та спрямованості тренувальних дій, які відрізняються в періодах тренувального макроциклу і, отже, потребують розробки динамічної системи контролю за їх фізичною підготовленістю.

У другому розділі - “Методи та організація досліджень” - представлена загальна стратегія досліджень, охарактеризовані методи, методики і засоби реалізації програм дослідження.

У роботі використовувались такі методи дослідження: аналіз науково-методичної і спеціальної літератури; вивчення досвіду роботи провідних фахівців з гандболу; вивчення документів, які регламентують організацію навчально-тренувального процесу гандболістів і нормативні вимоги до рівня їх фізичної підготовленості; аналіз відеозаписів та аналіз змагальної діяльності; педагогічний експеримент з використанням педагогічних тестів (час бігу 30 м, час бігу 30 м з веденням мяча, комбінована вправа, потрійний стрибок з місця, PWC170), морфометричних (довжина і маса тіла, обєм грудної клітини, життєва ємкість легенів (ЖЄЛ), сила кисті та їх індекси), фізіологічних (частота серцевих скорочень (ЧСС), час рухової реакції (ЧРР), швидкість переробки інформації (ШПІ), максимальне споживання кисню (МСК); методи статистичної обробки експериментального матеріалу.

Дослідження проводились на загальнопідготовчому етапі підготовчого періоду тренування, на спеціально підготовчому етапі підготовчого періоду і у змагальному періоді (після 1-го туру змагань). В дослідженнях взяли участь 35 гандболістів - гравці двох провідних команд України - ЦСКА і Світлотехнік віком 18-34 років. З них: 11 - майстри спорту, 24 - кандидати в майстри спорту.

У третьому розділі “Аналіз змагальної діяльності обстежуваних гандболістів в чемпіонатах України” за даними відеозаписів наведені обєми рухових дій гандболістів в змагальній діяльності з метою встановлення значення фізичної підготовленості спортсменів в структурі змагань, а також зясування пріоритетних рухових якостей у досягненні високої результативності змагань. Проведений відеозапис 5 ігор (в досліджуваному макроциклі) кожної з двох провідних команд України. Аналізувалися такі показники змагальної діяльності: передачи мяча, кидки мяча, стрибки, прискорення, ривки у захисті і нападі, час ведення мяча, час активних фаз у грі. Визначалась відстань, яку долали гандболісти під час гри у нападі і у захисті.

Встановлено, що за час гри гандболісти у нападі, в середньому, за гру долають відстань, яка дорівнює 5500 м, з яких 737 м - з максимальною швидкістю. В активних фазах у грі спортсмени знаходяться, в середньому, 48,4 хвилини, виконуючи великий обєм гральних дій (табл. 1). Більша частина гри проходить у зонах аеробно-анаеробного і анаеробного енергозабезпечення, ЧСС в першому випадку дорівнює 160-180 уд. ·хв.??, у другому - 181-195 уд. ·хв.??.

Таблиця 1

Кількість дій, виконаних гравцями всіх амплуа за 1 гру (середні дані 5-ти ігор) ( х ± Sx )

Команди Передачі мяча Кидки мяча Ведення мяча Прискорення Ривки у нападі Ривки у захисті Стрибки у нападі

Світлотехнік 225,8±12,5 34,9±3,6 54,1±4,2 75,3±5,1 112,8±15,2 127,5±12,6 34,6±2,9

ЦСКА 222,3±10,4 32,5±2,9 56,1±3,9 70,0±4,9 97,3±12,4 114,4±10,5 33,8±3,1

Р > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,01 > 0,01 > 0,05

Аналіз одержаних даних дозволив зробити висновок, що для ефективного проведення змагань необхідний високий рівень розвитку таких рухових якостей, як загальна і спеціальна швидкість, загальна і спеціальна витривалість, швидкісно-силові якості. Кількість виконаних спортсменами ігрових дій і відстань, яку вони долають впродовж гри, свідчать про значну роль фізичної підготовленості гандболістів у структурі змагальної діяльності.

Четвертий розділ “Динаміка компонентів фізичної підготовленості гандболістів та їх взаємозвязки в тренувальному макроциклі” вміщує результати експериментальних даних про характер зміни компонентів фізичної підготовленості гандболістів упродовж досліджувального періоду. У своїй роботі ми виходили з того, що, хоча рівень фізичної підготовленості, в першу чергу, проявляється на рівні розвитку рухових якостей, проте останні залежать від фізичного розвитку спортсмена і функціональних можливостей його організму. Виходячи з цього, нами досліджувались ці три блоки показників. Таке ставлення до досліджування узгоджується з поняттям структурно-функціональної організації проявлення фізичної підготовленості спортсменів, що дозволяє, на нашу думку, глибше зрозуміти механізми змін показників моторики.

Встановлено, що досліджувані спортсмени за фізичним розвитком становили однорідну групу (у межах 3,5-12,0%) і наближалися до спортсменів-гандболістів високої кваліфікації. Як свідчать результати роботи, достовірних змін за абсолютною більшістю показників фізичного розвитку спортсменів упродовж досліджувального тренувального макроциклу не виявлено. Це стосується і таких характеристик, як довжина і маса тіла, ЖЄЛ, обєм грудної клітини, їх початкових індексів. Стабільність морфометричних показників пояснюється завершеністю фізичного розвитку більшості спортсменів відповідно до їх віку (середній вік 24 роки).

Функціональні показники досліджуваних спортсменів були більш мобільні (рис.1). На спеціально-підготовчому етапі підготовчого періоду тренування зменшились показники ЧСС в спокої, ЧРР (t відповідно дорівнюють 4,8 і 2,8, p0,05); значно кращими стали показники часу рухової реакції (t = 4,47, p0,05). Спрямованість змін функціональних показників пояснюється зміною змісту тренувальних програм на різних етапах підготовки спортсменів, що підтверджується наявними в літературі даними (Ю.В. Верхошанський, 1998; В.М. Платонов, 2000; Л.П. Матвєєв, 2000 та ін.).

У цьому розділі роботи представлена динаміка рухових якостей гандболістів за досліджуваний період. Досліджувались ті рухові якості, які увійшли до арсеналу вимог федерації гандболу України для визначення рівня фізичної підготовленості гандболістів з урахуванням наших даних аналізу їх змагальної діяльності, а саме: загальна і спеціальна швидкість (за тестами “Час бігу 30 м” і “Час ведення мяча 30 м”), загальна і спеціальна витривалість (за тестами PWC170 і “Комплексна вправа”), швидкісно-силова якість (за даними потрійного стрибка). Результати досліджень дозволили зробити висновок про нерівномірність змін динаміки рухових якостей у тренувальному макроциклі (рис. 2).

Більш значні зміни у розвитку рухових якостей спостерігались у загальнопідготовчому етапі підготовчого періоду тренування. Високий ступінь достовірності змін установлений за показниками загальної швидкості за даними тесту “Час бігу 30 м” (t = 3,65, p0,05). Тенденція до позитивних змін зареєстрована за показниками спеціальної швидкості за даними часу бігу 30 м з веденням мяча і спеціальної витривалості за даними комплексної вправи.

У змагальному періоді достовірно підвищеними, стосовно початкових даних, залишились показники майже всіх рухових якостей, за винятком швидкісно-силової якості. Стосовно даних, одержаних на спеціально-підготовчому етапі підготовчого періоду тренування, спостерігається підвищення показників спеціальної витривалості (t = 2,61, p0,05), встановлено зниження показників загальної витривалості за даними тесту PWC170 на 2,0% (t = 1,95, p>0,05), та швидкісно-силової якості за даними потрійного стрибка на 1,4% (t = 1,95, p>0,05).

Виявлена неоднозначність у динаміці розвитку рухових якостей підтвердила необхідність розробки модельних характеристик фізичної підготовленості гандболістів для кожного етапу тренувального макроциклу з метою контролю.

У пятому розділі “Наукове обґрунтування системи контролю фізичної підготовленості гандболістів високої кваліфікації в тренувальному макроциклі” за допомогою кореляційного і факторного аналізу зясувались взаємодія та інформативна значущість показників фізичної підготовленості гандболістів. У розділі аналізуються три вказані блоки показників, зареєстрованих впродовж трьох основних етапів макроциклу тренування. Всього проаналізовано 9 факторних матриць.

Результати кореляційного аналізу дали змогу кількісно і якісно охарактеризувати взаємозвязок складових, що визначають фізичну підготовленість спортсменів і групи відносно незалежних змінних, що дозволило провести факторний аналіз, за допомогою якого визначена структура фізичної підготовленості гандболістів упродовж досліджуваних періодів тренування, встановлена інформативна значущість чинників, з яких вони складаються, та найбільш інформаційні показники (табл.2). Показники отриманих даних підтвердили динамічність структури фізичної підготовленості, а зіставлення її провідних чинників з програмою тренувального процесу додатково встановило вплив останнього на її формування.

Так, на загальнопідготовчому етапі підготовчого періоду тренувального макроциклу структура фізичної підготовленості визначалася чотирма чинниками, загальна сума дисперсії вибірки яких складає 81,24%. Провідним чинником став чинник загальної витривалості (39,42% в загальній дисперсії вибірки) з індикаторним показником PWC170, кгм·хв.-1·кг-1. Другий за значущістю чинник сформувався за рахунок показників, які дозволили визначити його як чинник фізичного розвитку (внесок у дисперсію вибірки - 19,87%) з індикаторними показниками силового і масо-зростового індексів. Дещо меншу роль у структурі фізичної підготовленості відіграє чинник швидкісно-силової підготовленості з внеском у дисперсію вибірки 12,6%, з індикаторним показником “Потрійний стрибок”. У зміст четвертого чинника зі значенням у загальній дисперсії вибірки 9,35%, з найбільш високим чинним коефіцієнтом кореляції виділився тест “Час бігу 30 м”, що дозволило позначити його як чинник швидкісної підготовленості.

Зміст зясованих чинників пояснюється перервою у тренуваннях спортсменів у перехідний період. З цієї причини свою значущість зберегли рухові якості, що менше за інші піддаються деадаптації (загальна витривалість і швидкісно-силова якість).

На спеціально-підготовчому етапі підготовчого періоду тренувального макроциклу, спрямованість тренувального процесу якого найбільшою мірою була повязана з фізичною підготовкою спортсменів, у структурі фізичної підготовленості сформувалося три чинники, на долю яких припадає 76,88% дисперсії вибірки.

У першому провідному чиннику, внесок якого в описі дисперсії вихідних ознак складає 39,9%, з найбільш сильними звязками виділились показники, що характеризують загальну витривалість. Найсильніший статистичний звязок спостерігається з боку показників PWC170, кгм·хв.-1·кг-1 і МСК мл·хв.-1·кг-1.

До другого чинника зі значенням у загальній дисперсії вибірки 21,32% з найвищими внутрішньо-чинними коефіцієнтами кореляції увійшли такі показники, як ЖЄЛ і ЧСС, що відображають значущість кардіореспіраторної системи у фізичній підготовленості спортсменів. Внесок в опис дисперсії початкових ознак третього чинника складає 15,66%. Високі специфічні звязки третього чинника з такими окремими показниками, як час рухової реакції, час бігу на 30 м, потрійний стрибок, вказують на те, що він відбиває загальну швидкісну і швидкісно-силову підготовленість спортсмена.

В змагальному періоді загальний внесок у дисперсію вибірки чотирьох чинників, що визначають структуру фізичної підготовленості спортсменів, складає 88,01%. До змісту першого провідного чинника, значення якого в узагальненій дисперсії вибірки складає 40,24%, з найбільшими коефіцієнтами значущості увійшли такі показники, як комплексна вправа і PWC170, кгм·хв.-1·кг-1. Цей чинник підкреслює визначальну роль у підготовці спортсменів спеціальної і загальної витривалості. У другому чиннику істотне навантаження несуть такі показники, як час ведення мяча 30 м, швидкість переробки інформації, час рухової реакції. Цей чинник, з внеском у загальну дисперсію вибірки 18,34%, слід інтерпретувати як чинник спеціальної швидкості. До сформованого третього чинника з внеском у дисперсію вибірки 16,3%, з найбільшою чинною вагою увійшли показники часу рухової реакції, часу бігу 30 м, потрійного стрибка, що дає змогу визначити його як чинник швидкісно-силової і швидкісної підготовленості. Четвертий чинник був визначений як чинник фізичного розвитку. Його внесок у загальну дисперсію вибірки складає 12,8%, а найбільшу чинну вагу тут складають силовий індекс і масо-зростовий індекс.

З‘ясування інформативних показників, які дозволяють з високим ступенем достовірності визначити фізичну підготовленість гандболістів, стало підґрунтям для розробки системи комплексного контролю, з кількісною і якісною характеристиками показників для кожного з досліджуваних періодів тренування (табл. 3, 4, 5).

Розроблена система комплексного контролю дає змогу обєктивно оцінити рівень фізичної підготовленості гандболістів, коригувати та індивідуалізувати процес тренування, приймати правильне рішення при комплектуванні команд до відповідальних змагань.

Таблиця 3

Модельні характеристики інформативних показників фізичної підготовленості гандболістів на загальнопідготовчому етапі підготовчого періоду

№ п/п Досліджувальні показники та їх розмірність Шкала кількісних та якісних оцінок низька (1 бал) нижче середньої (2 бали) середня (3 бали) вище середньої (4 бали) Висока 5 балів)

1. PWC170, кгм ·хв?? ·кг?? 16,07 16,88 17,69 18,50 19,31

2. Час бігу 30 м, с 4,40 4,34 4,28 4,22 4,16

3. Потрійний стрибок, м 8,06 8,14 8,22 8,30 8,38

4. Масо-зростовий індекс, г ·см?? 548,17 488,61 449,05 409,49 379,93

5. Силовий індекс, ум.од. 0,62 0,68 0,74 0,80 0,86

Таблиця 4

Модельні характеристики інформативних показників фізичної підготовленості гандболістів на спеціально-підготовчому етапі підготовчого періоду

№ п/п Досліджувальні показники та їх розмірність Шкала кількісних та якісних оцінок низька (1 бал) нижче середньої (2 бали) середня (3 бали) вище середньої (4 бали) висока (5 балів)

1 PWC170, кгм ·хв?? ·кг?? 17,40 18,22 19,04 19,86 20,68

2 МСК, мл ·хв.?? ·кг?? 57,35 60,03 62,71 65,39 68,07

3 Час бігу 30 м, с 4,29 4,25 4,21 4,17 4,17

4 Потрійний стрибок, м 8,14 8,22 8,30 8,.38 8,46

5 ЧСС, уд. ·хв.?? 73,0 70,0 67,0 64,0 61,0

6 ЧРР, мс 179,05 173,70 168,35 163,0 157,65

7 ЖЄЛ, мл 5400 5600 5800 6000 6200

Таблиця 5

Модельні характеристики інформативних показників фізичної підготовленості гандболістів в змагальному періоді

№ п/п Досліджувальні показники та їх розмірність Шкала кількісних та якісних оцінок низька (1 бал) нижче середньої (2 бали) середня (3 бали) вище середньої (4 бали) висока (5 балів)

1. Комплексна вправа, с 46,03 44,71 43,39 42,07 40,75

2. Час ведення мяча 30 м, с 4,42 4,34 4,26 4,18 4,10

3. Час бігу 30 м., с 4,27 4,23 4,19 4,15 4,11

4. Потрійний стрибок, м 8,03 8,11 8,19 8,27 8,35

5. PWC170, кгм ·хв.?? ·кг?? 17,02 17,84 18,66 19,48 20,30

6. ЧРР, мс 176,1 170,1 163,59 157,8 151,8

7. ШПІ, біт ·с?? 2,66 2,89 3,12 3,35 3,58

8. Силовий індекс, ум. од 0,72 0,77 0,82 0,87 0,92

9. Масо-зростовий індекс, г ·см?? 499,02 464,85 430,61 396,3 362,1

У шостому розділі “Обговорення одержаних результатів” підводяться підсумки досліджень, що були наведені та описані вище. Високий рівень фізичної підготовленості спортсменів-гандболістів досягається через великі тренувальні навантаження та вимагає систематичного контролю, оскільки атлетичний характер гри у гандбол змушує кожного спортсмена протягом однієї гри виконувати велику кількість складних та інтенсивних дій: подолання великої дистанції, переміщення в швидкому темпі на коротких та довгих дистанціях, причому більша частина гри відбувається з аеробно-анаеробним і анаеробним енергозабезпеченням.

Доведено, що структура підготовленості спортсмена в макроциклі тренувального процесу динамічна, що пояснюється її ґрунтуванням на процесі адаптації до обсягу та спрямованості тренувальних занять,що відрізняються за цими характеристиками протягом тренувального макроциклу. Тому динамічність структури підготовленості гандболістів передбачає і динамічність системи її діагностики.

Доповнено і розширено дані, що характеризують морфометричні та функціональні особливості організму гандболістів. Підтверджено факт стабільності морфометричних показників в тренувальному макроциклі, що пояснюється віком спортсменів; щодо функціональних характеристик, які з різним ступенем достовірності змінювались від етапу до етапу тренування, то вони виявились більш лабільними в макроциклі тренувань і на різних етапах підготовки змінювались неоднозначно.

Розроблена система комплексного контролю дає можливість наукового керування тренувальним процесом на основі обєктивної оцінки рівня фізичної підготовленості гандболістів, визначення методів та засобів тренувальних впливів для досягнення модельних характеристик і вирішення питань комплектування команд різного рівня.

ВИСНОВКИ

1.Аналіз сучасного стану питання, яке вивчається, дав змогу встановити, що фізична підготовленість спортсменів відіграє головну роль в ефективності змагальної діяльності і вимагає науково-обґрунтованого керівництва нею через систему комплексного контролю.

Наукові дослідження цієї сторони підготовленості спортсменів в гандболі присвячені вивченню або окремих її компонентів, або окремого етапу підготовки гандболістів. У той же час структура фізичної підготовленості в макроциклі тренування багатофакторна, динамічна, що вимагає для її оцінки науково-обґрунтованої розробки системи комплексного контролю для основних етапів підготовки спортсменів. Дослідження такого роду в гандболі відсутні. Все викладене свідчить про актуальність вибраного напряму дослідження.

2. На підставі аналізу змагальної діяльності гандболістів високої кваліфікації нами підтверджено значущість їх фізичної підготовленості для результатів змагань.

Встановлено, що за гру гандболісти в активних фазах дій в середньому знаходяться 48,4 хвилини, у нападі долають відстань, що дорівнює, в середньому, 5500 м, з яких 737 м - з максимальною швидкістю. Більша частина гри проходить у зонах аеробного та анаеробного енергозабезпечення при ЧСС в першому випадку рівній 160-180 уд.·хв.??, у другому - 181-195 уд.·хв.??. За гру спортсмени виконують до 88 передач мяча (центральний гравець); до 16 стрибків (напівсередній гравець); до 10 кидків мяча (напівсередній гравець); від 12 (лінійний гравець) до 26 (крайній гравець) прискорень; від 20 (центральний гравець) до 32 (крайній гравець) ривків у нападі, до 40 ривків у захисті.

Виконання вказаних дій вимагає високого рівня розвитку всіх рухових якостей, що і складає підґрунтя фізичної підготовленості спортсменів.

3. Результатами наших досліджень встановлено, що досліджувані гандболісти за показниками фізичного розвитку були близькі чи переважали показники провідних команд СНГ.

Спостерігалась стабільність морфометричних показників на всіх етапах досліджень, а зясовані розбіжності були статистично недостовірні. Останнє пояснюється завершеністю фізичного розвитку більшості спортсменів відповідно до їх віку. Виняток становлять силові показники. Сила кисті спортсменів за досліджуваний період збільшилась на 2,5 кг з відповідним збільшенням силового індексу.

4. Зміни функціональних показників у досліджуваному періоді відображали цільові настанови тренувальних програм. На спеціально-підготовчому етапі підготовчого періоду тренувального макроциклу спостерігалося достовірне зменшення ЧСС з 71,8 уд.·хв-1 до 67,2 уд.·хв-1 (p<0,01), підвищення МСК з 58,0 мл·хв??·кг?? до 62,7 мл·хв??·кг?? (p<0,01), зменшення ЧРР з 172,4 м·с до 168,3 м·с (p<0,05).

В змагальному періоді значно поліпшилися показники, специфічні для ігрової діяльності: ШПІ підвищилась з 2,7 біт·с?? до 3,12 біт·с?? (p<0,01), ЧРР зменшилось з 172,4 м·с до 168,3 м·с (p<0,01). Порівняно з другим етапом досліджень дещо знизилось МСК (на 1,0 мл·хв-1·кг-1), залишаючись достовірно підвищеним відносно початкових даних (p<0,01). Відмічено незначне підвищення ЧСС (на 2 уд.·хв-1).

5. Початковий рівень розвитку рухових якостей у досліджуваних гандболістів у початкових даних знаходився в межах, характерних для спортсменів високої кваліфікації, і частково збігався (перевищуючи їх) з нормативними вимогами, розробленими федерацією гандболу України.

6. Динаміка рухових якостей визначалася спрямованістю тренувального процесу. На спеціально-підготовчому етапі підготовчого періоду тренувального макроциклу, спрямованого на відновлення спортивної форми і переважно на підвищення фізичної підготовленості спортсменів, спостерігався розвиток усіх рухових якостей з достовірним підвищенням таких результатів: загальної витривалості за даними тесту PWC170 з 17,69 кгм·хв-1·кг-1 до 19,04 кгм·хв-1·кг-1 (p<0,01), загальної швидкості за даними часу бігу на 30 м з 4,28с до 4,21 с (p<0,05), швидкісно-силової якості за даними потрійного стрибка з 8,22 м до 8,30 м (p<0,05).

В змагальному періоді достовірно підвищеними стосовно початкових даних залишались показники майже всіх рухових якостей з деяким зниженням рівня швидкісно-силової якості. Стосовно даних, одержаних на спеціально-підготовчому етапі підготовчого періоду, спостерігалося підвищення показників спеціальної витривалості за даними комплексної вправи на 2,2% (p<0,05), спеціальної швидкості за даними часу ведення мяча 30 м на 1,72% (p<0,05), тенденція до поліпшення загальної швидкості (на 0,5%); встановлено зниження показників загальної витривалості (2,0%) і швидкісно-силової якості (1,4%).

7. На підставі факторного аналізу встановлена динамічність як структури фізичної підготовленості гандболістів, так і нормативних показників, що її складають.

На загальнопідготовчому етапі підготовчого періоду тренувального макроциклу структура фізичної підготовленості обумовлюється чотирма чинниками, сумарний внесок яких в описі дисперсії вибірки складає 81,24% з такою величиною внутрішньочинної ваги: чинник змагальної витривалості - 39,42%, чинник фізичного розвитку - 19,87%; чинник швидкісно-силової підготовленості - 12,6%, чинник швидкісної підготовленості - 9,35%.

На спеціально-підготовчому етапі підготовчого періоду тренувального макроциклу у структурі фізичної підготовленості сформувалися лише три чинники, на долю яких припадає 76,88% загальної дисперсії вибірки з такими показниками їх значущості: чинник загальної витривалості - 39,9%, чинник кардіо-респіраторних можливостей - 21,32%, чинник загальної швидкісної підготовленості - 15,66%.

В змагальному періоді фізична підготовленість гандболістів визначається 4-ма чинниками з 88,0% загального вкладу в дисперсію вибірки з таким порядком їх значущості: чинник спеціальної і загальної витривалості - 40,24%, спеціальної швидкості - 18,34%, швидкісної і швидкісно-силової підготовленості - 16,63%, фізичного розвитку - 12,8%.

8. На підставі зясованих нами інформативних показників у структурі фізичної підготовленості їх середньовибіркових значень з урахуванням сигмальних відхилень розроблені адаптовані до основних етапів тренувального процесу пятирівневі моделі комплексного контролю, що дають змогу кількісно і якісно оцінювати рівень фізичної підготовленості гандболістів.

На загальнопідготовчому етапі підготовчого періоду тренувального макроциклу комплекс інформативних показників з оцінкою у 3 бали буде такий: PWC170 кгм·хв-1·кг-1 - 17,69, час бігу 30 м - 4,28 с, потрійний стрибок - 8,22 м, масо-зростовий індекс - 449 г·см-1, силовий індекс - 0,74 ум.од.

На спеціально-підготовчому етапі підготовчого періоду тренувального макроциклу сформувався такий комплекс нормативних показників: PWC170 - 19,04 кгм·хв-1·кг-1, МСК - 62,7 мл·хв??·кг??, ЧСС - 67 уд.·хв-1, ЧРР - 168,35 м·с, потрійний стрибок - 8,30 м, час бігу на 30 м - 4,21 с, ЖЄЛ - 5800 мл.

У змагальному періоді: комплексна вправа - 43,39 с, час бігу на 30 м - 4,12 с, час ведення мяча 30 м-4,26 с, потрійний стрибок - 8,19 м, PWC170 - 18,66 кгм·хв-1·кг-1, ЧРР - 163,6 м·с, ШПІ - 3,12 біт·с??, силовий індекс - 0,82 ум.од., масо-зростовий індекс - 430,6 г·см-1.

9. Запропонована система оцінки стану фізичної підготовленості гандболістів дає змогу скласти обєктивне уявлення про потенційні можливості спортсменів, коригувати та індивідуалізувати процес тренування, формувати склад команд перед відповідальними змаганнями.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ праць ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Кушнирюк С.Г. Характеристика соревновательной деятельности гандболистов высокой квалификации как основа требований к уровню их физической подготовленности //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2003. - №24. - С.130-137.

2. Кушнирюк С.Г. Диагностические комплексы определения уровня физической подготовленности гандболистов высокой квалификации на ключевых этапах тренировочного макроцикла. // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2003. - №7. - С.26-32.

3. Кушнірюк С.Г. Динаміка структури фізичної підготовленості гандболістов високої кваліфікації в тренувальному макроциклі // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2004. - №6. - С.27-33.

4. Данилов А.А., Кушнирюк С.Г. Методика совершенствования общей и специальной работоспособности спортсменов высокой квалификации по ручному мячу. - Запорожье: Запорожский гос. университет, 1988. - 31 с.

5, Данилов А.А., Кушнирюк С.Г. Методические рекомендации по планированию учебно-тренировочной работы гандбольной команды. - Запорожье, Министерство высшего и среднего специального образовании УССР, 1989. - 15 с.

6. Данилов А.А., Кушнирюк С.Г., Гусак А.Е., Коваленко О.П. Методические рекомендации по планированию учебно-тренировочной работы гандбольной команды. - Запорожье: Запорожский гос. университет, 1989. - 13 с.

7. Данилов А.А., Кушнирюк С.Г. Программа учебно-тренировочного сбора для гандбольной команды высокой квалификации на этапе специальнойподготовки// Методическая разработка. - Запорожье, Запорожский гос. университет, 1990. -20 с.

8. Евтушенко А.Н., Миронович С.П., Данилов А.А., Кушнирюк С.Г. Планирование учебно-тренировочного сбора гандбольной команды высокой квалификации в предсоревновательном этапе // Методическое пособие. - Запорожье, Запорожский гос. университет, 1990. - 22 с.

9. Евтушенко А.Н., Калинин Е.А., Кушнирюк С.Г. Психологические основы управления гандбольной командой // Методическое пособие для тренеров. - Запорожье, Запорожский гос. университет, 1990. - 15 с.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?