Проблеми застосування контрацепції в суспільстві Гетьманщини. Аналіз відповідних демографічних коефіцієнтів, релігійних установок і суспільних моральних норм. Порівняння даних з даними по результатам матеріалів європейського ранньомодерного соціуму.
Аннотация к работе
Вочевидь, тема контрацепції була дуже важливою для Броделя, адже в узагальнюючому дослідженні, де кожна сторінка на вагу золота, проблемі відведено аж півтора десятка сторінок. Важливою складового цього явища була так звана «демографічна революція», котра означала зміну схеми відтворення населення, у тому числі скорочення дитячої смертності й зниження рівня народжуваності, зокрема й через свідоме ставлення до зачаття. З одного боку, відомий історик-демограф Массімо Ліві Бачі говорить, що у XVIII ст. контрацепції в глобальному сенсі в Європі ще не було3. За висновками дослідника, у більших містах був більший відсоток бідного населення, для яких укладання шлюбу було проблематичним і це відбивалося на загальному рівні народжуваності. Відтак можна стверджувати, що в цьому суспільстві контрацепція не була настільки поширеною, щоб впливати на загальний рівень народжуваності.
Список литературы
контрацепція гетьманщина європейський
1. Бродель Ф. Ідентичність Франції. Люди і речі. Кн. 2 / Фернан Бродель. К. : Вид-во Жупанського, 2014. - С. 183-197.
2. Сердюк І. Шлюбна поведінка мешканців полкових міст Гетьманщини за даними Румянцевського опису 1765-1769 рр. / Ігор Сердюк // Полтавські історичні студії : ювілейний збірник на пошану Віктора Ревегука. - Полтава : ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2013. - С. 60-74; Його ж. Баба-повитуха в населені ранньомодерного міста (за даними статистичних джерел) / Ігор Сердюк // Краєзнавство. - 2009. - №3-4.
3. Баччи М. Л. Демографическая история Европы / Массимо Ливи Баччи. - СПБ.: «Александрия», 2010. - С. 157-162, 217-225.
4. Показово, що говорячи про ХУІІІ ст., Бродель користається прикладом з другої його половини. Див.: Бродель Ф. Вказана праця. - С. 170-175.
5. Сердюк І. Полкових городов обивателі: історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини ХУІІІ ст. Монографія / Ігор Сердюк. - Полтава: ТОВ «АСМІ», 2011. - 304 с.
6. Волошин Ю. Розкольницькі слободи... - С. 129.
7. Миронов Б. Социальная история России периода империи. (ХУІІІ - нач. ХІХ в.в.): В 2-х т. 3-е изд. испр., доп. / Борис Миронов. - СПБ. : «Дмитрий Буланин», 2003. - Т 1. - С. 159.
8. Кись Я.П. Население и социальная структура Львова в период феодализма / Ярослав Павлович Кись // Города феодальой России [сборник статей памяти Н. В. Устюгова / ред. Н. М. Дружинин и др.] - М.: «Наука», 1966, - С. 365-366.
9. Для Західної Європи в 1750-75 рр. середній коефіцієнт народжуваності дорівнював 39%. Див.: Урланис Б. Рост населения в Европе (опыт исчисления). - М., 1941. - С. 231.
10. Gorny K. Ze studiow nad stosunkami ludnosciowymi Torunia w XVIII w. / Kazimierz Gorny // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki Humanistyczno-Spoleczne.
11. Це дуже схематично і в загальних рисах. Дійсно, до запобігання вагітності також могли звертатися передусім, щоб приховати факт нешлюбного сексу. Це, наприклад, було актуальним для повій. Однак тут контрацепція теж була потрібна, щоб уможливити «процес», а абортування ставало необхідним, коли контрацепція не подіяла, тобто було спрямоване вже на наслідки цього «процесу», а не на його уможливлювання.
12. Plonka-Syroka B. Spoleszno kulturowe uwarunkowania kontroli plodnosci kobiet w kulturze europejskiej jako kontekst badan nad historic antykoncepcji / Bozena Plonka- -Syroka // Zjawisko antykoncepcji w perspektywie spolecynej i historzcznej. - Wroclaw, 2012. - S. 41-46.
13. Олена Замура припускає, що в дійсності показник був дещо нижчим, бо у даних Перковського (які використовувалися нею при підрахунку густоти) кількість населення занижена через недосконалість джерела. Однак в такому разі показник мав би бути вищим, за обчислений нею, адже кількість населення стоїть у чисельнику формули. Див.: Замура О. «Великий шаленець»: смерть і смертність в Гетьманщині ХУІІІ ст. // Олена Замура. - К. : К.І.С., 2014. - С. 56-57.
14. Образи «поганих матерів» у російській літературі досліджує Дженні Камінер (Jenny Kaminer). Велику увагу вона приділяє якраз Анні Кареніній і розмірковує про те, наскільки поширений «типаж» зобразив Толстой, що теж є дуже дискутивним питанням. Див.: Kaminer J. Women with a Thirst for Destruction: The Bad Mother in Russian Culture / Jenny Kaminer. - Evanston : Northwestern University Press, 2014. - P. 24-60.
15. Plonka-Syroka B. Op. cit. - S. 45.
16. Glowacka-Penczynska A. Kobieta w malych miastach Wielkopolski w drugiej polowie XVI i w XVII wieku / Anetta Glowacka-Penczynska. - Warsyawa : Neriton, 2010. - S. 50-51.
17. Зільники навряд чи могли широко застосовуватися простолюдом. Див.: Ibid. - S. 50-51.
18. Диса К. Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII - XVIII століття / Катерина Диса. - К. : Критика, 2008. - 302 с.
20. Дневник генеральнаго хоружаго Николая Ханенка (1727-1753г.) // Киевская старина. - 1884. - №5. - С. 40.
21. Див.: Модзолевский В. Малоросійський родословник. Т 5. Вып. 3 / Вадим Модзолевский. - К.-СПБ : ВИРД, 2004. - С. 48.
22. Катерина Дашкова (1743-^1810) - княгиня, авторка мемуарів, сподвижниця Катерини II та учасниця перевороту 1762 р. Див.: Россия XVIII столетия в изданиях Вольной русской типографии А.И. Герцена и Н.П. Огарева. Записки княгини Е.Р. Дашковой. Репринтное воспроизведение. - М. : Наука, 1990. - С. 15, 18.
23. Шарль Моріс де Талейран-Перігор (Charles Maurice de Talleyrand-Perigord; 1754-^1838) - французький політик та дипломат, займав посаду міністра зовнішніх справ Франції (починаючи з Директорії і закінчуючи урядом Луї-Філіпа).
24. Badinter E. Historia milosci macierzynskiej / Elisabeth Badinter. - Warszawa : Oficyna Wydawnicza Volumen Liga Republikanska, 1998. - S. 86.
25. Романова О. Значення передсмертної сповіді та поховання за християнським обрядом у свідомості людей XVIII ст. / Оксана Романова // Україна в Центрально- Східній Європі. - 2007. - №7. - С. 231.
26. Якскій И. Черты народной жизни в Малороссии нач. XVIII в. // Киевская старина. - 1895. - №1. - С.15-16.