Сутність "контенту жіночого журналу" як моделі видання, у якій визначено роль рубрикації, текстового, жанрово-стильового різноманіття й мови. Оцінка ролі та значення даної категорії в процесі вивчення особливостей професійного журналістського мовлення.
Аннотация к работе
Михайлин характеризує так: «…все більше виявляється бінарна роль журналістики в культурно-політичному просторі: вона не лише відтворює суспільно-політичну й духовно-культурну ситуацію у світі, а й великою мірою створює її; зростає число міжнародних і транснаціональних учасників процесу руху інформації у світі, а звідси - політичне, соціальне й економічне розмаїття цього феномену, особливо у сфері освіти й культури; зростає інтерес до порівняльних транскультурних досліджень, а також до вивчення громадської думки й образів (іміджів) за матеріалами масмедіа» [4, 433]. Його вживають у словосполученнях, що відображають різновиди інформації: 1) за технічним оформленням: інформаційний контент (переведена в цифрову форму спадщина в галузі освіти, науки й культури), невербальний контент (аудіовізуальний контент, мультимедійний контент) (оцифрована інформація у візуальній (кадр, монтаж, світло, графіка, спецефекти, колір), аудіальній (слово, шум, музика) тощо формі); вербальний контент (словесне наповнення видання, сторінки Інтернету, сайту тощо); 2) за змістовим наповненням: культурний контент, освітній (навчальний) контент, науковий контент, рекламний контент (інформаційна продукція певних галузей знання, що відповідає соціокультурному рівневі її споживачів), місцевий контент, національний контент (записана інформація, що відповідає запитам її споживачів відповідно до території проживання та значення в структурі спільноти); 3) за сферами поширення: газетний контент, журнальний контент, телевізійний контент; 4) за ознаками змішаного типу, наприклад, змістовим наповненням, призначенням та принципами організації системи: навчальний інтерактивний контент. Повертаючись знову до значення поняття контент, зауважимо, що будь-яка інформація потребує структурування для полегшення її сприймання, орієнтації аудиторії її споживачів щодо пошуку тих матеріалів, що становлять цінність для соціокультурної спільноти. У сучасній журналістиці й медіалінгвістиці чинність цього методу відображає термін контент, що, як відомо, буквально означає «зміст», «вміст», а у вузькому термінологічному вживанні це «загальний обсяг інформації Інтернету або окремого інформаційного ресурсу, реалізований як сукупність текстів; сукупність вмісту певного (друкованого чи електронного) часопису» [2, 132; 4, 450].
Список литературы
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови: [170 000 слів] / уклад., гол. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: Перун, 2003. - 1427 с.
2. Журналістика: [словник-довідник] / автор-укладач І. Л. Михайлин. - К.: Академвидав, 2013. - 320 с.
3. Мамич М.В. Культуромовний контент журнальної публіцистики 60-х років ХХ століття (на матеріалі видання «Радянська жінка») / М.В. Мамич // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». - Херсон, 2014. - Вип. 23. - С. 94-98.
4. Михайлин І. Л. Основи журналістики / І. Л. Михайлин. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 496 с.
5. Радчик Р.В. Газетно-журнальні жанри: методологічні проблеми викладання в українській школі журналістики / Р.В. Радчик // Наукові записки Інституту журналістики: [наук. збірник] / за ред. В.В. Різуна; КНУ імені Тараса Шевченка. - К., 2011. - Т. 45. - С. 21-29.
6. Репкова Т.С. Новое время: как издавать профессиональную газету в демократическом обществе / Т.С. Репкова. - М.: ГИПП, 2001. - 468 с.
7. Шилина А. Г Русскоязычный женский журнал Украины в аспекте теории текста: синергетический анализ / А.Г. Шилина. - Симферополь: Антиква, 2012. - 280 с.
8. Яворська Г.М. Прескриптивна лінгвістика як дискурс / Г.М. Яворська. - К.: Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні, 2000. - 288 с