Специфіка дорожніх ландшафтів (ДЛ), їхнє функціонування і вплив на ландшафтні комплекси. Геохімічні, екологічні особливості й внутрішня динаміка сучасних ДЛ, їх парадинамічні взаємозв’язки з довкіллям. Таксономічна система дорожньоландшафтних виділень.
Аннотация к работе
Дослідження дорожніх ландшафтів набувають особливого значення у звязку із сучасними соціально-економічними процесами в Україні, зокрема обєднанням доріг (дорожніх ландшафтів) України та Західної Європи й початком будівництва в межах нашої держави європейських транспортних коридорів, частина яких пройде через Східне Поділля. Все це зумовило вибір регіону дослідження - Східне Поділля, де перші дорожні ландшафтні комплекси були створені у палеоліті (40 - 35 тис. років тому), активно розвивались протягом тисячоліть, і на сьогодні тут сформувалась одна з найщільніших мереж доріг (дорожніх ландшафтів) в Україні. Дослідження проводилось у форматі наукової теми: “Регіональне антропогенне ландшафтознавство: методологія, дослідження і практика” та є складовою загальноуніверситетської наукової теми “Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток”. Реалізація мети дослідження визначила послідовність виконання таких змістово повязаних завдань: проаналізувати наявні науково-теоретичні й методичні напрацювання, повязані із дослідженням ДЛ, та вдосконалити теоретико-методологічні засади, прийоми і методи регіональних досліджень дорожніх ландшафтів; здійснити історико-ландшафтознавчий аналіз формування та особливостей функціонування ДЛ регіону, визначити й систематизувати головні чинники сучасного розвитку дорожніх ландшафтів Східного Поділля;Дорожні ландшафти (ДЛ) - це складні системи антропогенного походження, структуру й характер функціонування яких визначають власне дороги й прилеглі до них обєкти (інфраструктура). У структурній організації дорожніх ландшафтів виділено: - дорожні ландшафтно-інженерні системи (ДЛІС): сучасні активно діючі дороги з інфраструктурою (блок управління, технічний блок, природний блок), що забезпечує належне їхнє функціонування; В історії розвитку дорожніх ландшафтів Східного Поділля виділено й обґрунтовано пять етапів. Основа - мережа радіальних „іменних” доріг, яка поступово ущільнювалась дорогами різного функціонального призначення: поштовими, патрульними, етапними й торговими. На початку ХХІ ст. дорожні ландшафти Східного Поділля зазнають змін: частково реконструюються дороги державного й міжобласного значення, помітно скорочується протяжність ґрунтових й частково з твердим (щебінь, відсів) покриттям, розпочинається будівництво трансєвропейських доріг.Дорожні ландшафти - дворівневе парадинамічне системне утворення, функціонування якого зумовлене двома типами парадинамічних звязків: внутрішніми, що проявляються в результаті взаємодії між блоками дорожніх систем - технічним, управління й природним, та зовнішніми, що розвиваються в результаті взаємодії дорожніх ландшафтів з довкіллям. В історико-еволюційному розвитку дорожні ландшафти Східного Поділля пройшли пять етапів: етап формування локальних мереж доріг - стежок тимчасового призначення (до V ст. до н.е.), етап формування субмеридіональної (вододільної) системи доріг військового й торговельного призначення (IV ст. до н.е. Дорожні ландшафти Східного Поділля належать до лісопольових. Це дало змогу виділити три типи регіональних структур дорожніх ландшафтів: Придністровський “низькогірний”, Подільський височинний та Поліський низовинний, а також провести класифікацію дорожніх комплексів за їх приуроченістю до заплавних, терасових, схилових, вододільних, товтрових, зандрових та інших місцевостей. Врахування просторової неоднорідності натуральних (фізико-географічне районування) та антропогенних (природно-господарське районування) ландшафтів, а також геохімічних та екологічних властивостей ДЛ Східного Поділля й особливостей їхньої просторової структури дало змогу провести районування дорожніх ландшафтів регіону.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Дорожні ландшафти - складні зонально-азональні системи антропогенного (переважно техногенного) походження з притаманними лише їм ознаками, структурною організацією (власне дорожні ландшафти, дорожні ландшафтно-техногенні й дорожні ландшафтно-інженерні системи) та відповідними їм рівнями пізнання: ландшафтознавчим, географічним й геотехнічним. Такі складні структури варто розглядати з системно-інтегративних, антрополандшафтознавчих та геоекологічних позицій, враховуючи історико-еволюційні та соціоекономічні передумови їхнього формування й функціонування. Дорожні ландшафти - дворівневе парадинамічне системне утворення, функціонування якого зумовлене двома типами парадинамічних звязків: внутрішніми, що проявляються в результаті взаємодії між блоками дорожніх систем - технічним, управління й природним, та зовнішніми, що розвиваються в результаті взаємодії дорожніх ландшафтів з довкіллям. У процесі функціонування внутрішні й зовнішні парадинамічні звязки проходять три стадії: активну, стабільну й затухаючу.
2. В історико-еволюційному розвитку дорожні ландшафти Східного Поділля пройшли пять етапів: етап формування локальних мереж доріг - стежок тимчасового призначення (до V ст. до н.е.), етап формування субмеридіональної (вододільної) системи доріг військового й торговельного призначення (IV ст. до н.е. - ХІІІ ст.), етап формування радіальних систем доріг і дорожніх ландшафтів з власними іменами (ХІІІ - XVIII ст.), початковий етап формування сучасної мережі дорожніх ландшафтів (ХІХ - середина ХХ ст.), етап реконструкції (60-ті роки ХХ ст. - початок ХХІ ст.).
3. У компонентній структурі дорожніх ландшафтів провідна роль належить формам земної поверхні та їх геологічній будові, рослинному покриву й техногенним елементам. Вони зумовлюють розвиток основних несприятливих процесів у дорожніх ландшафтах Східного Поділля: геолого-геоморфологічних (найактивнішими є ерозійно-акумулятивні, на Придністровї і Товтрах - ще й карстових), з геохімічних - забруднення оксидами азоту, вуглецю, ненасиченими вуглеводнями (бенза(пірен)), сірчистим газом, альдегідами, сажею, важкими металами, а також гідрокліматичних та парадинамічних звязків з довкіллям.
4. Дорожні ландшафти Східного Поділля належать до лісопольових. Їхня просторова структура неоднорідна і в різних регіонах Східного Поділля має спільні та відмінні ознаки. Це дало змогу виділити три типи регіональних структур дорожніх ландшафтів: Придністровський “низькогірний”, Подільський височинний та Поліський низовинний, а також провести класифікацію дорожніх комплексів за їх приуроченістю до заплавних, терасових, схилових, вододільних, товтрових, зандрових та інших місцевостей.
5. У геохімічному аспекті дорожні ландшафти є одним із найактивніших різновидів антропогенних ландшафтів. Їх геохімічні властивості постійно змінюються в просторі й часі: просторові найкраще досліджувати в геохімічних відрізках, вузлах і ділянках дорожніх ландшафтів; часові, зокрема, важких металів - взимку, на початку весни та наприкінці осені. Крім традиційних деревних насаджень та інженерних заходів, для оптимізації несприятливих геохімічних процесів у дорожніх ландшафтах потрібно проводити розкислення ґрунтів та збільшувати у травяному покриві відсоток представників родини бобових.
6. Результатом функціонування доріг та їхньої взаємодії з довкіллям є не лише дорожні ландшафти, але й формування своєрідних дорожніх екозон. У структурі дорожніх екозон Східного Поділля виділено 11 мікроекозон: дорожнього відводу, геологічного і техногенного впливу, хімічного забруднення, деградації ґрунтів, водного, атмосферного й енергетичного забруднень, світлового впливу, естетичного та ландшафтного забруднення. Характерною ознакою усіх мікрозон, крім 1, 2 і 8, є їх асиметричність. Виділено три типи асиметрії дорожніх мікроекозон - вітрову, орографічну й ландшафтну.
7. Врахування просторової неоднорідності натуральних (фізико-географічне районування) та антропогенних (природно-господарське районування) ландшафтів, а також геохімічних та екологічних властивостей ДЛ Східного Поділля й особливостей їхньої просторової структури дало змогу провести районування дорожніх ландшафтів регіону. Виділено чотири дорожніх округи: Середньо-Придністровський, Подільський, Середньо-Придніпровський та Поліський і шість дорожніх районів: Подільського Придністровя, Центрально-Подільський, Верхньобузький, Середньобузький, Східно-Подільський та Малополіський.
8. У розробці регіональних проектів раціонального природокористування необхідно звертати увагу не лише на оптимізацію несприятливих процесів, викликаних будівництвом і функціонуванням дорожніх ландшафтів, але й на розробку заходів з їх охорони та заповідання. Уже зараз доцільним є створення заповідної мережі дорожніх ландшафтів Східного Поділля.
публікації за темою дисертації
Статті
1. Вальчук О.М., Гудзевич А.В. Заповідна Житомирщина в кінці XX ст. //Житомирщина на зламі тисячоліть. - Житомир: М.А.К., 2000. - Т. 21. - С. 241-243.
2. Вальчук О.М., Гудзевич А.В. Дорожні ландшафти в призмі сторіч та їх функціональні особливості (на прикладі м. Вінниці) //Історія української географії і картографії: проблеми і перспективи. - Тернопіль, 2000.- С.128-131.
3. Вальчук О.М. Дорожні ландшафти: проблеми класифікації //Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2002. - Вип. 3. - С. 69-71.
4. Вальчук О.М. Дорожні ландшафти /Середнє Побужжя. За ред. Г.І. Денисика. - Вінниця: Гіпаніс, 2002. - С. 235-239.
5. Вальчук О.М. Структура дорожніх ландшафтів Східного Поділля //Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2002. - Вип. 4. - С. 67-69.
6. Денисик Г.І., Вальчук О.М. Минулі й сучасні екологічні проблеми транскордонних річок //Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - Київ-Луцьк: РВВ Луцького ДТУ, 2002. - Т. 4. - С. 133-134.
7. Вальчук О.М. Структурна організація й рівні пізнання дорожніх ландшафтів //Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2003. - Вип. 5. - С. 65-69.
8. Вальчук О.М. Принципи і методи дослідження дорожніх ландшафтів //Антропогенні географія й ландшафтознавство в ХХ і ХХІ століттях. - Вінниця - Воронеж: Гіпаніс, 2003. - С. 133-136.
9. Вальчук О.М. Дорожні екозони Східного Поділля //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія. - Тернопіль, 2004 р. - Вип. 2. - Ч. 1. - С. 232-237.
10. Вальчук О.М. Дорожні ландшафти як заповідні обєкти //Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2004. - Вип. 7. - С. 71-78.
Тези: 1. Вальчук О.М. Транспорт і довкілля //Наука і молодь. Матеріали Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених, присвяченої 10-річчю незалежності України. - Київ: НАУ, 2001. - С. 111.
2. Вальчук О.М. Придорожні зони екологічного лиха //Регіональні екологічні проблеми. - Київ: ВГЛ „Обрії”, 2002. - С. 110-112.