Діагностичні заходи для об’єктивізації стану твердих зубних тканин. Дослідження основних властивостей тканин пульпи зуба під впливом стоматологічних втручань. Методика використання склоіономерного цемента при відновленні оклюзійної поверхні молярів.
Аннотация к работе
Зуби з дефектами твердих тканин оклюзійної поверхні молярів та премолярів (І клас за Black) в залежності від обєму руйнування твердих тканин зубів нами були розподілені на 3 клінічні групи: І група - обєм руйнування твердих тканин зубів становив до 30%; Зуби з дефектами твердих тканин апроксимальних поверхонь молярів та премолярів (ІІ клас за Black), в залежності від обєму руйнування твердих тканин, були розподілені на 3 клінічні групи: І група - обєм руйнування твердих тканин зубів становив до 20%; В І клінічній групі проводили пряме відновлення універсальним світлополімерним композиційним матеріалом CHARISMA (Hereus-Kulzer, Німеччина) зубів у 25 пацієнтів (14 чоловіків та 11 жінок), з них: до 25 років - 7 пацієнтів (4 чоловіки та 3 жінки), від 25 до 30 років - 7 пацієнтів (4 чоловіки та 3 жінки), від 31 до 40 років - 8 пацієнтів (5 чоловіків та 3 жінки), від 41 до 50 років 3 пацієнти (1 чоловік та 2 жінки). При відновленні оклюзійної поверхні молярів та премолярів (І клас за Black) використовували склоіономерний цемент Fugi IX (GC, Японія) 22 пацієнтам (12 чоловікам та 10 жінкам), з них віком до 25 років - 6 пацієнтів (3 чоловіки та 3 жінки), від 25 до 30 років - 5 пацієнтів (3 чоловіки та 2 жінки), від 31 до 40 років - 6 пацієнтів (3 чоловіки та 3 жінки), від 41 до 50 років - 5 пацієнтів (3 чоловіки та 2 жінки). В ІІ групі відновлення твердих тканин зубів було проведено з застосуванням світлополімерної вкладки (inlay-onlay), виготовленої непрямим методом у 21 пацієнта (8 чоловіків та 13 жінок), з них віком до 25 років - 3 пацієнти (1 чоловік та 2 жінки), від 25 до 30 років - 5 пацієнтів (2 чоловіки та 3 жінки), від 31 до 40 років - 8 пацієнтів (3 чоловіки та 5 жінок), від 41 до 50 років - 5 пацієнтів (2 чоловіки та 3 жінки).В дисертаційній роботі наведений комплекс виконаних експериментальних та клінічних досліджень, запропоновано нове конструктивне рішення наукової задачі, що полягає у підвищенні ефективності відновлення функції жувальної групи зубів за рахунок впровадження нової системи діагностики та диференційованого підходу до вибору методу реставрації залежно від обєму руйнування твердих тканин зубів. Недосконалість діагностичних заходів та відсутність чітких показань до застосування методів відновлення дефектів твердих тканин зубів призводять до некоректного лікування, про що свідчить низький рівень використання сучасних методів реставрувань. При відновленні відсутніх твердих тканин зубів необхідно враховувати фізико-механічні властивості конструктивних матеріалів та твердих тканин зубів. Підставою для цього є результати математичних розрахунків напруженого стану у комплексі зуб-пломба, а саме: - при обємі руйнування, який складає 66%, виникають максимальні напруження на стискання в області шийки зуба. при обємі руйнування, який складає 32%, максимальні напруження на стискання в емалі у ділянці шийки виникають на зовнішній поверхні зуба (на відміну від тих, які виникають у зубі, обєм руйнування твердих тканин якого складає 66%).
Вывод
діагностичний стоматологічний пульпа оклюзійний
В дисертаційній роботі наведений комплекс виконаних експериментальних та клінічних досліджень, запропоновано нове конструктивне рішення наукової задачі, що полягає у підвищенні ефективності відновлення функції жувальної групи зубів за рахунок впровадження нової системи діагностики та диференційованого підходу до вибору методу реставрації залежно від обєму руйнування твердих тканин зубів.
На підставі епідеміологічного дослідження 945 мешканців міста Києва встановлено, що карієс та його ускладнення є основною причиною втрати твердих тканин зубів, порушення функції зубо-щелепної системи. Недосконалість діагностичних заходів та відсутність чітких показань до застосування методів відновлення дефектів твердих тканин зубів призводять до некоректного лікування, про що свідчить низький рівень використання сучасних методів реставрувань.
В умовах експерименту на дослідних тваринах (свинях) доведено, що глибоке препарування твердих тканин зубів викликає незворотні зміни в пульпі зубів. Внаслідок порушення механізмів регулювання внутрішньотканинного тиску за рахунок витікання ліквору через дентин, а також ізоляції рецепторів пульпи від зовнішнього середовища спостерігається зниження вмісту в пульпі саме тих фосфоліпідів, які визначають структуру і функцію біологічних мембран; зниження вмісту фосфатидилсерину негативно впливає на процес мінералізації дентину; збільшення фосфатидилінозиту може викликати суттєве зменшення чутливості запломбованих зубів.
При відновленні відсутніх твердих тканин зубів необхідно враховувати фізико-механічні властивості конструктивних матеріалів та твердих тканин зубів. Підставою для цього є результати математичних розрахунків напруженого стану у комплексі зуб-пломба, а саме: - при обємі руйнування, який складає 66%, виникають максимальні напруження на стискання в області шийки зуба. Напружень на розтяжіння немає. Рівень напружень в ділянці шийки зуба збільшується по мірі віддалення від поверхні емалі та становить максимальне значення на межі з дентином. В цій ділянці (біля шийки) стінка зуба буде відколюватись. Характер розподілу напружень для композиту та склоіономеру ідентинтичні.
- при обємі руйнування, який складає 32%, максимальні напруження на стискання в емалі у ділянці шийки виникають на зовнішній поверхні зуба (на відміну від тих, які виникають у зубі, обєм руйнування твердих тканин якого складає 66%).
- при обємі руйнування, який складає 15%, виникають напруження на розтяжіння, тому склоіономер використовувати недоцільно тому, що в нього межа міцності на розтяжіння невисока. В композиті виникають значно менші напруги, тому його використання більш доцільне, ніж кераміки.
- при обємі руйнування, який складає 66%, доцільно використовувати кераміку, тому що в ній виникають значно менші напруження, або композит, тому що він є більш міцним матеріалом, відносно всіх матеріалів, які розглядались.
- при обємі руйнування, який складає більше 15% та менше 32%, слід застосовувати композит та склоіономер, тому, що напруження, які в них виникають, ідентичні.
Відновлені дефекти жувальних зубів з втратою твердих тканин менше ніж 40% використання світлополімерних реставрацій є методом вибору порівняно з застосуванням вкладок, тому що за критеріями оцінки системи USPHS спостерігається незначна кількість ускладнень, а саме: вторинний карієс - 4,5%, крайове фарбування - 8%, адекватний апроксимальний контакт - 13%.
5. При відновленні жувальних зубів, обєм руйнування яких складає від 40% до 65%, слід застосовувати вкладки, виготовлені прямим та непрямим методами, включаючи вкладки, виготовлені методом компютерного фрезування. Ці вкладки зберігають створену анатомічну форму, враховують усі індивідуальні анатомічні властивості коронки зуба та особливості оклюзійної поверхні, не створюють дефекту за рахунок стертості та обємної усадки матеріалів, дають мінімальну кількість змін кольору на межі реставрація - тверді тканини зуба.
6. На основі клінічних досліджень та спостережень в динаміці впродовж трьох років можна вважати ефективним використання розроблених вдосконалених методів діагностики та лікування.
Практичні рекомендації.
При виборі конструктивного матеріалу необхідно враховувати велику кількість різних, часто суперечливих факторів: фізико-механічні властивості твердих тканин зубів; анатомічне розташування, форму, ступінь руйнації (обєм порожнини), товщину та щільність стінок зуба; групову належність зуба; механічні вимоги та технологію виготовлення, надійність та довговічність матеріалу, естетичні, екологічні вимоги, тощо. Навіть попередній вибір матеріалу не завжди очевидний.
Тому, при визначенні матеріалу слід враховувати наступні рекомендації: 1. При відновленні дефектів твердих тканин зубів обєм руйнування яких складає до 10% , слід віддавати перевагу пломбуванню композиційними матеріалами.
2. При відновленні дефектів твердих тканин зубів обєм руйнування яких складає до 20%, слід віддавати перевагу пломбуванню композиційними матеріалами або склоіономерними цементами.
3. При обємі руйнування твердих тканин зубів до 30%, дефекти розташовані на оклюзійній поверхні (І клас за Black) підлягають відновленню склоіономерними цементами, а при локалізації дефектів на апроксимальних поверхнях доцільно застосовувати реставрування, виготовлені прямим методом світлополімерними матеріалами.
4. При відновленні дефектів твердих тканин зубів обєм руйнування яких складає до 50%, максимально ефективне відновлення дефектів вкладками, виготовленими непрямим методом з світлополімерних матеріалів, або методом компютерного фрезування.
5. Дефекти, обєм яких складає до 65%, слід відновлювати вкладками, але переважно керамічними, виготовленими методом компютерного фрезування.
6. Дефекти, обєм яких складає понад 65%, відновленню конструкційними матеріалами не підлягають. В цих випадках потрібно застосування інших методів лікування.
Список литературы
1. Ступницька О.М. Порівняльна оцінка ефективності відновлення зубів композитними вкладками при непрямій реставрації // Галицький лікарський вісник. - 2003. - Т. 10, частина ІІ. - С. 152.
2. Ступницька О.М. Застосування компютерного редагування зображень зубних рядів в естетичній стоматології // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні технології лікування та профілактики ортопедичних і ортодонтичних хворих”. - . 2003 р. - Вінниця. - С. 84.
4. Ступницька О.М. ”Застосування принципів біоетики в стоматології”. Тези доповіді на Міжнародній науково-практичній конференції “Формування особистості студентів, як майбутніх фахівців лікарської справи, працівників охорони здоровя та інших соціально-орієнтованих установ у контексті біоетики”. - Львів. - 2003. - С. 160.
5. Арендарюк В.Н., Ступницкая Е.Н., Павленко М.А. ”Влияние несъемного протезирования на липидный состав пульпы зубов экспериментальных животных” // Современная стоматология. - 2004. - №3. - С. 145.
6. О.В. Павленко, С.П. Коломієць, Г.П. Бернадська, О.М. Ступницька. До концепції вдосконалення системи післядипломної освіти для ланок працівників стоматологічних закладів // Современная стоматология. - 2004. - № 3.- С. 172.