Сутність соціального явища гендерного стереотипу та механізми його формування. Характер функцій гендерного стереотипу, критерії визначення їх конструктивних та деструктивних виявів. Вплив протосоціологічної думки на подальший розвиток соціології.
Аннотация к работе
Сучасне українське суспільство, обираючи за стратегією розвитку демократію, так чи інакше, стикається із питаннями повязаними із гармонізацією взаємовідносин статей. Україна прийняла та ратифікувала основні міжнародні закони, декларації та угоди щодо прав жінок. Аналізуючи трансформаційні процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві, загалом, та їхній вплив на гендерну картину, варто зазначити, що гендерну картину сучасного суспільства важко визначити як однорідну та чітко структуровану, вона характеризується полярними гендерними стереотипами появу і функціонування яких спричинили економічні, політичні, культурні зміни суспільств, що трансформуються.У вступі обґрунтовані актуальність та ступінь наукової розробленості проблеми, сформульовано мету, завдання, обєкт та предмет дослідження.Міфологічному знанню притаманні декілька основних характеристик, які власне і дозволяють говорити про те, що стереотипи загалом та гендерні стереотипи зокрема є основною формою відображення дійсності того періоду часу. Міфологія та епос - позанаукові форми відображення дійсності але саме міфи створюють базис для стереотипу та переносять певне стереотипне уявлення до нових форм знання, а саме до філософії як первісного синкретичного знання. Гендерні стереотипи знаходять своє відображення у базових принципах патріархатної філософської традиції, які були сформульовані представниками афінської школи - Сократом, Аристотелем, Платоном. В межах протосоціології виявлено значимість та базисний характер для розуміння явища гендерного стереотипу, соціальних вчень середньовіччя. Гендерні стереотипи в філософській традиції середньовіччя постулюються визначенням патріархатної влади, як абсолютної та необмеженої за своїм характером.У даному розділі зазначено, що в умовах трансформації українського суспільства, яка зачіпає всі підсистеми соціуму, гендерні стереотипи подекуди створюють перешкоди для подальшого прогресу суспільства. Тому визначивши характер функцій сучасних гендерних стереотипів, в даному розділі дисертаційного дослідження уточнюється ряд гендерних стереотипів притаманних сучасному українському суспільству. Пропонуються рекомендації по оптимізації втілення гендерної політики з урахуванням конструктивних та деструктивних функцій гендерних стереотипів. Обґрунтуванню ідей щодо врахування конструктивного та деструктивного характеру функцій гендерних стереотипів при розробці державної гендерної політики, сприяє авторське визначення наступних понять: “гендерна демократія”, “гендерна рівність”, “гендерна дискримінація”, “гендерна стратегія”, “гендерна культура” тощо.Аналіз гендерного стереотипу здійснюється в руслі гендерної соціології, яка є галузевою соціологічною теорією, що вивчає процеси розвитку та соціальної взаємодії чоловічої та жіночої спільнот, аналізує еволюцію їх соціальних статусів та відносин із врахуванням культурних традицій та стереотипів, а також розглядає вплив біопсихічних особливостей статі на поведінку та свідомість чоловічої та жіночої особистостей. Гендерний стереотип, як стверджується в дисертації, виконує ряд функцій, що корелюють з функціями соціального стереотипу загалом, але мають змістовні відмінності. Дисертантка обґрунтовує висновок, що гендерні стереотипи засвоюються та конструюються через систему соціалізації, розподілу праці й культурні норми. Визначивши характер тієї чи іншої функції гендерного стереотипу в певний історичний проміжок, з урахуванням економічних, політичних, соціальних, культурних умов, характерних для кожного періоду, авторка доводить, що гендерний стереотип, як соціальне явище, яке діє в суспільстві через певні функції є нейтральним за своїм характером. Конкретного забарвлення функціональні характеристики гендерного стереотипу набувають в залежності від багатьох умов, зокрема: політичного устрою, рівня економічного розвитку, виваженості та ефективності механізмів впровадження гендерної політики, наслідків впливу гендерних стереотипів на жіночу та чоловічу субєктивність, самореалізацію та самоактивацію.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
Мета дисертаційного дослідження полягала у створенні науково обґрунтованої моделі характеру функцій гендерного стереотипу у його конструктивному та деструктивному вияві.
Відповідно, основним результатом дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад та їх практичне застосування для визначення характеру функцій гендерного стереотипу.
Аналіз гендерного стереотипу здійснюється в руслі гендерної соціології, яка є галузевою соціологічною теорією, що вивчає процеси розвитку та соціальної взаємодії чоловічої та жіночої спільнот, аналізує еволюцію їх соціальних статусів та відносин із врахуванням культурних традицій та стереотипів, а також розглядає вплив біопсихічних особливостей статі на поведінку та свідомість чоловічої та жіночої особистостей.
В дисертації здійснено аналіз основних теоретичних витоків дослідження гендерних стереотипів. Генеза гендерного стереотипу як соціально-історичного явища має досліджуватись, як довела авторка, починаючи з пошуку витоків зародження гендерного стереотипу ще у міфологічному знанні про світ та взаємовідносини статей у ньому.
У дисертаційному досліджені розкритий механізм формування гендерного стереотипу як соціокультурного, історично обумовленого явища. Задля визначення характеру функцій гендерного стереотипу проведений аналіз гендерних стереотипів, притаманних трьом історичним періодам (дореволюційний, радянський та пострадянський). На основі проведеного аналізу авторкою визначено характер функцій стереотипів, що були домінуючими для кожного з вказаних періодів.
Гендерний стереотип, як стверджується в дисертації, виконує ряд функцій, що корелюють з функціями соціального стереотипу загалом, але мають змістовні відмінності.
Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлюється тим, що результати дослідження розширюють наукові уявлення про явище гендерного стереотипу, що може сприяти поглибленому соціологічному вивченню механізмів оптимізації конструктивного та деструктивного виявів гендерних стереотипів.
Дисертантка обґрунтовує висновок, що гендерні стереотипи засвоюються та конструюються через систему соціалізації, розподілу праці й культурні норми. Вони детермінують гендерні ролі та ідеали, що існують у суспільстві, а характер їх функційних характеристик набуває забарвлення в залежності від того чи реалізується та чи інша функція гендерного стереотипу в умовах конкретного суспільства із притаманними йому ознаками та запитами.
Такий висновок став результатом, авторського визначення характеру кожної функції гендерних стереотипів, в залежності від його конкретно-історичного змісту, умов функціонування і наслідків відтворення.
Інноваційним є висновок, про те, що визначаючи характер функцій гендерних стереотипів сучасності, як конструктивний чи деструктивний, варто аналізувати не лише вплив гендерних стереотипів на соціальне життя сьогодення, а ще й враховувати характер стереотипів, що функціонували на протязі існування людського соціуму, оскільки стереотипні уявлення є стійкими та поліфункціональними утвореннями, що не зникають та не виникають водночас.
Визначивши характер тієї чи іншої функції гендерного стереотипу в певний історичний проміжок, з урахуванням економічних, політичних, соціальних, культурних умов, характерних для кожного періоду, авторка доводить, що гендерний стереотип, як соціальне явище, яке діє в суспільстві через певні функції є нейтральним за своїм характером. Конкретного забарвлення функціональні характеристики гендерного стереотипу набувають в залежності від багатьох умов, зокрема: політичного устрою, рівня економічного розвитку, виваженості та ефективності механізмів впровадження гендерної політики, наслідків впливу гендерних стереотипів на жіночу та чоловічу субєктивність, самореалізацію та самоактивацію. Всі ці ознаки притаманні гендерному стереотипу як соціальному явищу, що формується в певному соціумі та впливає на його ефективне функціонування та розвиток.
Здійснений авторкою попередній аналіз свідчить, що в сучасному українському соціумі існують тенденції оптимізації конструктивного та деструктивного характеру функцій гендерного стереотипу, хоча через складність та стійкість гендерних стереотипів цей процес ще вимагає додаткових дій при реалізації державної гендерної політики. Зміст запропонованих заходів розкритий в роботі.
Таким чином, результати теоретичного дослідження можуть бути використані при розробці практичних рекомендацій по вдосконаленню управління соціальними трансформаційними процесами в суспільстві.
Список литературы
1. Вілкова О.Ю. Гендерна реальність сучасного суспільства // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка Соціологія. Психологія. Педагогіка. К.: Видавничий центр Київський університет, 2002. Випуск 13. С. 5-8.
2. Вілкова О.Ю. Соціологія гендеру: еволюція та категоріальний апарат // Нова Парадигма Альманах наукових праць. Філософія. Соціологія. Політологія. Запоріжжя: “Нова парадигма”, 2002. Випуск 28. С. 164-170.
3. Вілкова О.Ю. Процес формування та наслідки відтворення гендерних стереотипів// Нова Парадигма Альманах наукових праць. Філософія. Соціологія. Політологія. Запоріжжя: “Нова парадигма”, 2003. Випуск 33. С. 185-190.
4. Вілкова О.Ю. Соціальний простір сучасного суспільства в контексті гендерного підходу // Нова Парадигма Альманах наукових праць. Філософія. Соціологія. Політологія. Київ-Запоріжжя, 2004.:Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова. Випуск 35. С. 210-220.
5. Вілкова О.Ю. Конструктивні та деструктивні вияви гендерних стереотипів // Український соціум 2004. - № 3 (5). К.: Державний інститут проблем сімї та молоді. С. 24-29.