Сутність категорійно-понятійного апарату в дослідженні конституційно-правового забезпечення європейської міждержавної інтеграції. Процес становлення сучасної теорії конституціоналізму. Сучасні тенденції інтернаціоналізації конституційного права.
Аннотация к работе
Незважаючи на відносно молоду українську державність і болісні процеси становлення її інституцій та законодавства, національна система конституційного права перманентно відчуває потужній вплив з боку міжнародно-правової та європейської правової систем, що дає позитивні результати для сучасного державотворення. За такої ідеологічної трансформації поглядів на сучасне конституційно-правове регулювання в системі міждержавного співробітництва й інтеграції Україна нібито опинилася без певної методологічної парадигми та організаційно-правового механізму участі у таких процесах. Враховуючи активне прагнення України реалізувати курс на європейську інтеграцію та поновити дійове співробітництво в пріоритетних сферах, що згодом має привести до набуття нею статусу повноправного члена ЄС, та відповідну підтримку з боку інституцій ЄС та держав-членів ЄС європейських прагнень України, особливої актуальності набувають завдання щодо розробки та вдосконалення складної, багаторівневої системи конституційно-правового забезпечення участі України у процесах європейської міждержавної інтеграції. Незважаючи на те, що потреба в європеїзації національного права сформульована в деяких працях провідних вітчизняних конституціоналістів, проблема конституційно-правового забезпечення європейської міждержавної інтеграції так і не набула концептуального осмислення. Водночас окремі теоретичні аспекти, зокрема, конституційно-правових засад участі України в інтеграційних процесах, місця вітчизняного конституціоналізму в системі світового та європейського конституціоналізму, впливу глобалізації на формування національної правової системи, взаємодії міжнародного та конституційного права, зближення національного права з правом ЄС, були предметом досліджень вітчизняних науковців - В.Д.У першому розділі «Категорії «інтеграція» і «європейська міждержавна інтеграція» у вітчизняній та зарубіжній конституційно-правовій доктрині: онтологічні та аксіологічні проблеми визначення» автор аналізує онтологічні та аксіологічні підходи до визначення важливих категорій, що використовуються у вітчизняній та зарубіжній конституційно-правовій доктрині щодо забезпечення європейської міждержавної інтеграції. Зазначається, що ці процеси детерміновані обєктивними факторами, з яких автор вибудовує процесуально-технологічний ланцюжок: а) міждержавні інтеграційні обєднання функціонують на міжнародній арені як інституційні субєкти національного та наднаціонального рівня; б) вони поступово стають вагомим чинником регіональної та субрегіональної стабільності та безпеки; в) процеси міждержавної інтеграції поступово стають обєктом конституційно-правового регулювання на національному та наднаціональному рівні; г) у межах зазначених процесів конституційне право зазнає суттєвого впливу модернізованих галузевих механізмів правового регулювання, одним з найважливіших результатів чого є поступове оновлення його нормативно-правового масиву, категоріально-понятійного апарату. Онто-гносеологічним та аксіологічним чинником категорії «інтеграція», її належності до конституційного права є те, що основними субєктами інтеграції виступають держави, а первинним елементом - держава як така. У роботі показано, що конституційне та міжнародне право відіграють визначальну роль у становленні та подальшому розвитку інтеграційних процесів, адже: а) обєктивується саме право, насамперед конституційне, правові засади, правове регулювання та правове забезпечення процесів європейської інтеграції; б) суттєво стимулюється міждержавне співробітництво у різних його формах і сферах, що має ознаки системної, багатообєктної, багатосубєктної та різнорівневої взаємодії; в) яскраво виявляється взаємозалежність внутрішньодержавного та міжнародного публічного права; г) відбувається становлення нової якості та форми публічного правового порядку в результаті органічної взаємодії національного та міжнародного правопорядків; ґ) виникає феноменологія правової інтеграції, яка детермінує та легалізує решту її форм та забезпечує подальший розвиток національної державності в умовах міждержавної інтеграції на засадах наднаціональності; д) в умовах інтеграції право виступає важливим конституційним елементом системи глобального управління переважно на його регіональному рівні; е) відбуваються інтернаціоналізація національного конституційного права та конституціоналізація міжнародного публічного права; є) посилюється вплив інтеграції на національний та світовий конституціоналізм. Поява терміна «забезпечення» та відповідних теоретичних конструкцій профільного характеру в Конституції України, саме в аспекті прав і свобод людини і громадянина, є визначальною, а сам термін: а) є гносеологічним джерелом щодо визначення характеру держави в контексті її правового режиму; б) в онтологічному сенсі, визначає основний предмет та стратегічну мету діяльності держави; в) у прагматичному сенсі, спрямований на визначення концепції реалізації такої мети; г) в управлінсько-нормативному контексті, спрямований на створення багатогранного, різнорівнев