Теоретичні та практичні проблеми конституційно-правової регламентації об’єктного складу місцевого самоврядування в Україні. Міжнародні стандарти локальної демократії. Значення місцевого господарства в нормативно-правовій регламентації самоврядування.
Аннотация к работе
Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена сучасним підходом до конституювання місцевого самоврядування (далі: МСВ), що повязаний з низкою факторів: по-перше, із широкою демократизацією державного й громадського життя, з розвитком в Україні громадянського суспільства й правової держави, що привело до самообмеження державної влади й визнання, легалізації державою інших, недержавних інтересів, які продукують локальні співтовариства. Ці глибинні процеси призвели до модифікації й корінної перебудови відносин у системі координат “держава - громадянин”, при якій починає змінюватися домінуюча роль держави, звужується сфера її впливу на визначення й формування поведінкових установок членів локального співтовариства, розширюються можливості вибору останніми свого поводження в умовах правовільного простору, утвореного громадянським суспільством. У звязку із цим особливого значення набуває розробка теоретичних основ становлення й розвитку обєктного складу (далі: ОС) МСВ, який виступає в якості основної телеологічної установки локальної демократії, що повинно стати вихідним для галузевих науково-юридичних досліджень цієї проблематики. Входження України в Раду Європи - найбільшу міжнародну міжурядову організацію, що обєднує 46 держав континенту, обумовила узяття нею під час підписання міжнародних договорів рамкового характеру, розроблених державами-членами цієї організації, і наступної реалізації системокомплексу зобовязань, узятих, у тому числі й у сфері становлення й розвитку МСВ на своїй території, визначення й розвитку його компетенційної бази. У спеціальній літературі розгляд концептуальних основ становлення й розвитку ОС МСВ, зокрема, у радянський період здійснювалося в розрізі дослідження компетенції місцевих Рад народних депутатів і їх виконавчих органів, а також у контексті загальних проблем народовладдя в сфері теорії держави й права, конституційного права й радянського будівництва, адміністративного права й ін. у роботах В.Б.Перший розділ - “Загальна характеристика нормативно-правової регламентації обєктного складу місцевого самоврядування в Україні” - складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню субєктно-обєктного складу МСВ в Україні, визначенню теоретико-гносеологічних підходів до генезису ОС МСВ та висвітленню стану його нормативно-правової регламентації. На її основі МСП одержали гарантоване державою право і реальну можливість під свою відповідальність або під відповідальність органів і посадових осіб МСВ вирішувати в рамках Конституції і законів України питання місцевого значення (ст.2 Закону України від 21.05.97 р.) на благо жителів населених пунктів. Субочєв) виводить до формування методологічних підходів щодо нормативної регламентації ОС МСВ, при здійсненні якої законодавець зобовязаний враховувати: а) соціальну обстановку на локальному рівні соціуму і роль у її інституціоналізації індивідів-членів МСП (детермінанта а); б) процес “переломлення” обєктивних факторів в індивідуальній і колективній свідомості жителів-членів МСП, що прямо позначається на тому або іншому ступені необхідності або актуалізації в задоволенні конкретної потреби, що і визначає сутність інтересу (детермінанта б); в) процес і результат виявлення обєкта інтересу, причому в якості останнього буде виступати те, що безпосереднім чином зможе цілком задовольнити виниклий нестаток (детермінанта в); г) передумову соціального управління (прообраз правила поведінки), що знайде своє закріплення в нормативному акті (детермінанта г). Розглядаються засади державної підтримки становленню МСВ та його компетенції, до яких віднесені так: а) держава делегує на його рівень регулювання таких суспільних відносин, без яких неможливо оперативно й ефективно керувати конкретною територією (критерій реальної керованості територією); б) зазначені процеси носять обєктивний характер і тому є неминучими; в) в процесі взаємин МСВ і держави, незважаючи на те, що в результаті їхньої антагоністичної природи відбувається дисбаланс свідомих управлінських імпульсів, що виходять від держави і спрямованих на локальний рівень, остання “обєктивно змушена” передавати свої повноваження іншій стороні - обєктові управління, який у результаті цього стає субєктом управління; г) створення юридичної бази МСВ безпосередньо повязано з юридизацією процесів вирішення питань місцевого значення. “Значення міжнародно-правових стандартів у становленні компетенції місцевого самоврядування”, аналізуючи окремі міжнародно-правові акти щодо становлення компетенції МСВ та досвід їх застосування, автор підкреслює, що зростання їх ролі на становлення його компетенції, що формується і закріплюється у національному законодавстві України, обґрунтовано цілим рядом обєктивних факторів: а) обєктивними процесами посилення ролі міжнародного права і його впливу на внутрішній правопорядок держав-членів міжнародного співтовариства; б) посиленням почуття єдності і спільності народів і держав перед погрозами людської цивілізації - глобальними проблемами її існування і виживання, а