Конституційно–правові засади організації та діяльності ради національної безпеки і оборони України - Автореферат

Науковий інтерес до проблем національної безпеки в Україні, принципових засад організації та функціонування її системи органів, їх взаємовідносин з іншими органами державної влади має стійку тенденцію до зростання, адже з утворенням незалежної держави виникла нагальна потреба у створенні ефективного механізму національної безпеки. Розвязання проблеми конституційно-правових основ національної безпеки на науковому рівні зумовлює на сьогодні вироблення певних уніфікованих стандартів і теоретичних положень, які б спрямовувалися на практичне формування та законодавче закріплення відповідних моделей організації національної безпеки України. Одним із найважливіших субєктів, покликаних забезпечувати національну безпеку України та передбачених Конституцією України, є Рада національної безпеки і оборони України (далі - РНБО України). Ст. 107 Конституції України встановлює, що “Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України”. В основу методології дослідження покладено загальнотеоретичні методи, принципи і підходи, а саме: метод діалектичної логіки - для розкриття конституційно-правового механізму національної безпеки в забезпеченні стабільності конституційного ладу України; соціологічний метод - для аналізу ситуацій, що виникають у процесі забезпечення органами національної безпеки стабільності конституційного ладу України, а також аналізу процесів і результатів рішень РНБО України та інших органів національної безпеки; формально-логічний метод - для визначення основних понять юридичних конструкцій, правових засад вирішення колізій законодавства України в сфері національної безпеки та оборони; порівняльно-правовий метод - для аналізу вітчизняного й зарубіжного досвіду організації та функціонування органів національної безпеки, а також дослідження чинників міжнародного характеру з. враховуванням військово-політичного стану у сучасному світі та можливостей держави щодо відбиття агресії, яка впливає на форму та зміст відповідних конституційних правоположень у сфері національної безпеки; системно-функціональний метод - для зясування місця РНБО України в механізмі Української держави та механізмі забезпечення національної безпеки, а також її функціонального призначення; структурно-функціональний метод - для зясування підходів до створення організаційної структури механізму національної безпеки, а також розкриття функціонального призначення структурних підрозділів РНБО України.Синтез ознак, що характеризують РНБО України, дозволив автору визначити поняття РНБО України як профільного, структурованого, загальнодержавного, міжвідомчого, колегіального органу державної влади України, який координує і контролює діяльність органів виконавчої влади в сфері національної безпеки і оборони в межах Конституції та законів України. У другому підрозділі “Співвідношення конституційно-правового статусу Ради національної безпеки і оборони України з конституційно-правовим статусом інших органів у галузі національної безпеки” висвітлюється місце РНБО України в системі органів державної влади. У ході аналізу механізму взаємодії РНБО України та Президента України, в роботі детально висвітлюються основні прерогативи Президента України в галузі національної безпеки, зокрема його повноваження як Верховного Головнокомандуючого Збройними Силами України, а також його роль у формуванні стратегії гарантування національної безпеки, контролю за діяльністю органів державної влади; показується участь у формуванні органів національної безпеки держави. Розглядаючи правовий статус Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади в механізмі взаємодії з РНБО України, звернено увагу на прерогативи РНБО України як органу, що координує і контролює діяльність органів виконавчої влади в галузі національної безпеки і оборони в межах Конституції та законів України. У ході комплексного теоретичного аналізу кожного з напрямів та видів діяльності держави в галузі національної безпеки автор дійшов висновку, що за субєктами (організаційно оформленими елементами державного механізму) можна виділити таку систему функцій держави із забезпечення національної безпеки, як функції Президента України, Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України, Воєнної організації держави, органів виконавчої влади та інших недержавних за своєю природою субєктів, зокрема громадян України, органів і посадових осіб місцевого самоврядування, інших громадських інститутів.