Особливості конституційно-правового регулювання статусу міста на різних етапах історичного розвитку Української держави. Характерні риси чинного правового статусу міста обласного значення. Вдосконалення конституційно-правового регулювання статусу міста.
Аннотация к работе
Таке бачення конституційно-правового статусу міста закріплюється положеннями чинної Конституції України. У част.1 ст.133 Конституції України вказується, що систему адміністративно-територіального устрою України складають Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони у містах, селища і села. Усі ці особливості знаходять свій вираз у конституційно-правовому статусі міста, який визначає його місце і роль у складній системі конституційно-правових відносин. Окрема увага приділяється вивченню статусу представницьких органів територіальної громади та виконавчих органів ради; взаємодії між міськими органами місцевого самоврядування та органами державної виконавчої влади. проаналізувати погляди науковців на конституційно-правову природу міста обласного значення на його місце та роль у системі адміністративно-територіального устрою в Україні;У першому підрозділі “Конституційно-правові передумови відновлення місцевого самоврядування в Україні” досліджуються теоретичні та порівняльно-правові аспекти міського самоврядування в Україні, показуються глибокі витоки самоврядних традицій у містах, досліджується питання багатоманітності правового статусу міст. №280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні”, яка передбачила, що з “метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього закону може прийняти Статут територіальної громади села, селища міста”. У четвертому підрозділі “Місцеве самоврядування як права та реальна здатність територіальної громади міста обласного значення” висвітлюється суть місцевого самоврядування виходячи з таких чинників, як творче врахування світового досвіду (теорії і практики державотворення), історичних традицій українського народу, реалій сьогодення України, подається авторський підхід розглядати місцеве самоврядування як прояв компромісу, що виражається у розумному співвідношенні між централізмом і демократією в устрої сучасної держави, обґрунтовується дисертантом необхідність у майбутньому удосконалити визначення поняття місцевого самоврядування. У другому розділі “Представницькі органи місцевого самоврядування в містах обласного значення” досліджуються питання конституційно-правового статусу міської ради міста обласного значення та міського голови. Ось чому при формуванні виконавчих органів оновлене законодавство про місцеве самоврядування повинно виходити з таких засад: визначення кількісного складу виконавчих органів місцевого самоврядування та витрат на його утримання, схеми організації самоврядування на відповідній території повинно бути прерогативою представницького органу - ради; формування складу виконавчих органів, їх структури, персональні призначення і звільнення мають бути в компетенції міського голови; на законодавчому рівні обмежитися лише закріпленням, як і в Конституції України, терміну “виконавчі органи” або ж не обмежуватись лише встановленням однієї форми виконавчих органів, а передбачити їх множинність і варіантність для вибору на розсуд того органу, який прийматиме рішення, і це передбачити при схваленні статуту громади.