Конституційні, судові, адміністративні, цивільно-правові засоби охорони і захисту правового статусу суб"єктів місцевого самоврядування. Межі та види відповідальності виконавчої влади за порушення правового статусу місцевого самоврядування в Україні.
Аннотация к работе
Муніципальна реформа, що здійснюється в Україні на сучасному етапі, має на меті, насамперед, формування сучасної системи місцевого самоврядування, підвищення відповідальності держави за його розвиток, усунення недоліків, які істотно впливають на здійснення самоврядної діяльності на місцях. У цих умовах особливої актуальності набуває правовий захист статусу субєктів місцевого самоврядування. Конституційна відповідальність держави, органів державної і самоврядної влади, посадових осіб перед громадянином, субєктами місцевого самоврядування і суспільством є чинником, що закріплює у правосвідомості людини уявлення про справедливість, легітимність влади. В останні роки позитивним фактором є те, що обєктом наукових пошуків як в зарубіжній юридичній літературі, так і в українській стає конституційно-правова відповідальність, але конституційно-правові аспекти відповідальності в системі місцевого самоврядування фактично випадають з поля зору дослідників. Необхідно відмітити наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, що висвітлюють різні аспекти інституту місцевого самоврядування, конституційної відповідальності, правових заходів захисту прав субєктів місцевого самоврядування.У підрозділі 1.1 "Конституційні відносини за участю місцевого самоврядування" - досліджуються конституційні відносини в системі місцевого самоврядування, а також конституційні відносини між органами місцевої самоврядної влади й органами державної влади. Підрозділ 1.2 "Правовий статус місцевого самоврядування як обєкт правового захисту" присвячений характеристиці елементів, що становлять систему місцевого самоврядування. У підрозділі 2.1 "Співвідношення охорони і захисту правового статусу субєктів місцевого самоврядування" обґрунтовується доцільність виділення в системі правових засобів тих, які забезпечують охорону, і тих, за допомогою яких здійснюється захист правового статусу субєктів місцевого самоврядування. Гарантії правової охорони статусу субєктів місцевого самоврядування можна детермінувати як інституціональні чи процедурні засоби і методи, що забезпечують правову охорону прав і обовязків названих субєктів, спрямовані на забезпечення стабільності і належної реалізації їхнього статусу. Вперше аргументується положення про можливість розрізняти охорону прав місцевого самоврядування в широкому (загальсоціальному) і вузькому розумінні, де в першому випадку - це сукупність політичних, економічних, юридичних, соціальних гарантій і законів, спрямованих на забезпечення реалізації субєктами місцевого самоврядування свого статусу.У процесі дослідження позитивної відповідальності державних органів (посадових осіб) зясовано, що в такому аспекті відповідальність є суто юридичним поняттям: вона настає з моменту прийняття державно-владних повноважень (заснування державного органу, вступ на посаду та ін.); підставою настання є факт виникнення у субєкта спеціального державно-правового статусу. Аналіз законодавства, юридичної літератури і практики, з огляду на позитивні і негативні моменти розглянутих точок зору, беручи до уваги сучасне конституційно-правове законодавство, дозволяє запропонувати таке визначення конституційної відповідальності: конституційна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, що застосовується у сфері конституційно-правових відносин, характеризується специфічним колом субєктів, механізмом реалізації, санкціями і виражається у відповідальному стані зобовязаного субєкта (позитивний аспект) чи примусовому перетерплюванні субєктами відповідальності мір впливу за конституційний делікт (ретроспективний аспект) і виступає гарантією реалізації і захисту конституції, прав і свобод людини, демократичних інститутів. Вперше в дисертації запропоновано класифікацію по групах санкцій за порушення правового статусу субєктів місцевого самоврядування за такими підставами: - санкції конституційної відповідальності, що передбачають несприятливі наслідки для самих органів (посадових осіб) публічної влади як субєктів конституційно-правового порушення статусу субєктів місцевого самоврядування; До першої класифікаційної групи можна віднести: а) покладання на органи публічної влади, їхніх посадових осіб судом обовязку у встановлений законом термін усунути протиріччя виданих ними актів, що стали причиною порушення прав і обовязків субєктів місцевого самоврядування, Конституції України і нормативних актів, чи примушення до виконання рішення органа місцевого самоврядування; б) припинення повноважень виборної посадової особи місцевого самоврядування в результаті місцевого референдуму чи уповноваженим на те представницьким органом місцевого самоврядування; в) вираження недовіри населенням чи дострокове примусове припинення повноважень виборних органів місцевого самоврядування, якщо їхніми діями були порушені чи обмежені права територіальної громади чи права і свободи її членів. Другу групу видів санкцій конституційної відповідальності, складають конституційні санкції, спрямовані на результат (продукт) діяльності органу