Дослідження основних наукових підходів до розуміння конституційних засад. Характеристика їх юридично-кваліфікаційних ознак. Природа, зміст, основні принципи правового регулювання інформаційної сфери. Розробка моделі секретності екологічної інформації.
Аннотация к работе
На підставі узагальнення юридико-кваліфікаційних ознак конституційних принципів дисертантом виділено такі спеціальні конституційні засади правового регулювання інформаційної сфери, як-то: гарантування права на інформацію, забезпечення доступу до інформації, забезпечення інформаційної безпеки. Визначено найбільш поширені з них, за якими право на інформацію розглядають: як конституційне комплексне субєктивне право громадянина, що полягає в можливості вільно здійснювати будь-які операції з інформацією незалежно від її виду та змісту; через проблему інформаційної відкритості діяльності державних органів. Автор обстоює висновок, що право на інформацію є комплексним, включає правові можливості громадян, юридичних осіб і державних органів збирати, зберігати, використовувати, поширювати інформацію (про особу, про діяльність органів державної влади, адміністративну, масову, правову, екологічну інформації тощо), що є необхідною для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, дотримуючись взаємобалансу приватного-суспільного-державного інтересів. Системний підхід дисертанта щодо розкриття цієї властивості права на інформацію продемонстровано в конструктивно-юридичному аналізі та співставленні даного права з іншими правами та свободами людини, зокрема, правом на правову інформацію, правом на соціальний захист, правом на охорону здоровя. Право на доступ до інформації, що є складовою права на інформацію, гарантує реалізацію останнього шляхом забезпечення можливості ознайомлення з офіційними документам, у чому простежується звязок права на інформацію з правом на звернення (ст.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляються в комплексному дослідженні конституційних засад правового регулювання інформаційної сфери, наукових поглядів і підходів щодо розуміння суті та місця конституційних засад у системі права, їх значення для розвитку суспільних відносин і законодавства в інформаційній сфері. На підставі наукового узагальнення проаналізовано і систематизовано основні наукові концепції, підходи щодо розуміння та визначення конституційних принципів у системі принципів права, їх сутності та змісту, запропоновано розширене тлумачення дефініції “принципи права” як основоположних засад, що характеризують зміст права та його призначення, є найважливішими елементами його системи та механізму правового регулювання, що спрямовують розвиток та функціонування всієї системи права. Доведено, що конституційні засади правового регулювання інформаційної сфери - це конституційні принципи, основним джерелом яких є Конституція України, що покладені в основу правового регулювання суспільних відносин з приводу інформації. Визначено інформаційну сферу як обєкт конституційно-правового регулювання за критеріями основних конституційних цілей: забезпечення прав і свобод людини щодо інформації, інформаційної безпеки суспільства та держави тощо. На підставі системного аналізу наукових розробок і нормативно-правових джерел щодо визначення правового змісту поняття “інформація” виокремлено його змістову та функціональну властивості, що дозволило визначити дану категорію ключовим елементом інформаційної сфери, який виступає ресурсом, обєктом, результатом інформаційних відносин у формі конкретних знань, їх накопичень, системи, набуває характеру загальносуспільного інформаційного надбання.
Вывод
правовий конституційний інформаційний секретність
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляються в комплексному дослідженні конституційних засад правового регулювання інформаційної сфери, наукових поглядів і підходів щодо розуміння суті та місця конституційних засад у системі права, їх значення для розвитку суспільних відносин і законодавства в інформаційній сфері.
У висновках дисертантом сформульовано основні результати дослідження, які характеризуються теоретичним і практичним значенням та на підставі яких окреслені положення наукової новизни, що винесені на захист. Зокрема, основні висновки виражені в наступних положеннях.
1. На підставі наукового узагальнення проаналізовано і систематизовано основні наукові концепції, підходи щодо розуміння та визначення конституційних принципів у системі принципів права, їх сутності та змісту, запропоновано розширене тлумачення дефініції “принципи права” як основоположних засад, що характеризують зміст права та його призначення, є найважливішими елементами його системи та механізму правового регулювання, що спрямовують розвиток та функціонування всієї системи права.
Установлено, що принципи права в їх класифікації постають як упорядкована, внутрішньо узгоджена система, структура якої відображає ієрархію принципів залежно від сфери їх поширення. Удосконалено підходи щодо їх класифікації, з урахуванням чого виділено: загальні принципи права - поширюють юридичну силу на всю систему права; конституційні - містяться в основному конституційному законі, втілюють фундаментальні засади, поширюються на більшість галузей права; галузеві - притаманні одній галузі; міжгалузеві - лежать в основі двох чи більше галузей права.
Визначено юридико-кваліфікаційні ознаки конституційних принципів: високий рівень узагальнення, універсальність, засадничий характер, вище вираження нормативності та імперативності. Обґрунтовано, що конституційні засади - це конституційні принципи засадничого, системоутворюючого характеру, що виступають основою законодавства щодо регулювання суспільних відносин.
На підставі загального підходу щодо класифікації принципів конституційного права на загальні та спеціальні, визначено загальні та спеціальні конституційні засади, притаманні певній галузі (у даному разі інформаційній сфері). Відстоюється теза, що у поєднанні вони утворюють певну конституційну модель, якій мають відповідати суспільні відносини і яка забезпечує певний конституційний формат їх правового регулювання.
2. Доведено, що конституційні засади правового регулювання інформаційної сфери - це конституційні принципи, основним джерелом яких є Конституція України, що покладені в основу правового регулювання суспільних відносин з приводу інформації.
Виявлено системоутворююче значення конституційних засад, яке полягає в тому, що конституційні засади не тільки формують правову основу інформаційного законодавства, а й втілюють його зміст. Інформаційне законодавство є результатом утвердження та розвитку в ньому конституційних засад.
3. Визначено інформаційну сферу як обєкт конституційно-правового регулювання за критеріями основних конституційних цілей: забезпечення прав і свобод людини щодо інформації, інформаційної безпеки суспільства та держави тощо. Вказується на винятково важливе значення її як обєкта конституційно-правового регулювання, оскільки вона є сферою реалізації прав і свобод людини, що належать до найбільш важливих демократичних цінностей. На підставі системного аналізу наукових розробок і нормативно-правових джерел щодо визначення правового змісту поняття “інформація” виокремлено його змістову та функціональну властивості, що дозволило визначити дану категорію ключовим елементом інформаційної сфери, який виступає ресурсом, обєктом, результатом інформаційних відносин у формі конкретних знань, їх накопичень, системи, набуває характеру загальносуспільного інформаційного надбання.
4. Досліджено систему міжнародних стандартів інформаційної сфери, що закріплені в ряді міжнародних нормативних документів. Встановлено, що загальні засади і принципи організації інформаційних відносин згідно з міжнародними стандартами знайшли відображення в Конституції України. Упровадження міжнародних стандартів інформаційної сфери в Конституції України по суті спрямовано на розбудову інформаційного суспільства. За результатами їх дослідження виявлено, що в державно-організованому суспільстві інформаційні права, які входять до системи прав і свобод людини, не є абсолютними, до них можуть бути встановлені законом обмеження в загальносуспільних інтересах.
5. Встановлено зміст права на інформацію як системоутворюючої складової конституційних засад правового регулювання інформаційної сфери. Визначено засадничо-правову суть конституційних гарантій права на інформацію, що, з одного боку, спрямовані на реалізацію субєктивних інформаційних прав, задоволення особистих інформаційних потреб та інтересів кожного з метою забезпечення вільного і всебічного розвитку особистості, з іншого - підкреслено, що в інформаційному суспільстві вони виступають важливою умовою реалізації будь-яких прав і свобод людини і громадянина.
6. На підставі аналізу українського законодавства зясовано, що право на інформацію має комплексний взаємозвязок із конституційними засадами правового регулювання інформаційної сфери. Визначено основоположну роль конституційної засади гарантування права на інформацію як базової для утвердження правових можливостей, форм і способів реалізації даного субєктивного права в тих чи інших правовідносинах, проаналізовано її комплексний характер щодо правового регулювання інформаційної сфери. Доведено, що концепції свободи думки і слова та свободи інформації є базовими в процесі оформлення права на інформацію, яке має самостійний характер та виконує особливу функцію щодо забезпечення взаємозвязку між державою та громадянським суспільством.
7. Досліджено загальні та науково-правові аспекти забезпечення інформаційної безпеки в Україні, що визначено конституційною засадою в контексті ч. 1 ст. 17 Конституції України. Узагальнено дефініцію “інформаційна безпека” як стан захищеності інформаційного простору держави, за якого забезпечується реалізація інформаційних та інших прав і свобод людини, дотримання публічного порядку та загальних моральних засад суспільства, збереження інформаційного суверенітету України та розвиток інформаційного суспільства.
8. За результатами дослідження стану конституційно-правового регулювання у цій сфері акцентовано увагу на проблемі законодавчого забезпечення інформаційної безпеки в Україні. Аргументовано, що існуючі проблеми, насамперед, повязані з відсутністю послідовної державної політики в зазначеній сфері; висвітлено проблеми законопроектної діяльності в цьому напрямі; визначено напрями забезпечення інформаційної безпеки, що потребує законодавчого упровадження.
9. Наукове висвітлення проблеми конституційно-правового забезпечення вільного доступу до інформації представлено на прикладі доступу до екологічної інформації. На підставі оцінки положень Конституції України розкривається структура екологічної інформації.
За результатами аналізу міжнародних договорів, ратифікованих Україною, визначено міжнародний стандарт екологічної інформації, його структуру та встановлено, що норми національного законодавства (зокрема, Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”) потребують приведення їх у відповідність до цього стандарту.
Основними ознаками екологічної інформації є її відкритість, прозорість, достатність і доступність; надається кваліфікаційна характеристика цих ознак. Обґрунтовано необхідність та запропоновано визначення дефініції “офіційна екологічна інформація” як достовірних відомостей про стан довкілля та засоби його охорони, якість харчових продуктів і предметів побуту, загрози екологічній безпеці, що надаються державними органами та уповноваженими організаціями у порядку та строки відповідно до закону.
Досліджено проблему обмеження інформаційних прав громадян в інтересах національної безпеки, громадської безпеки, що передбачено ч. 3 ст. 34 Конституції України, з огляду на гарантований ч. 2 ст. 50 Конституції України доступ до екологічної інформації. Виходячи з позиції встановлення балансу щодо дотримання прав кожного та забезпечення інтересів національної безпеки, запропоновано розробити модель секретності екологічної інформації на засадах упровадження “екологічних порогів секретності”. Водночас вироблено пропозиції щодо процедури затвердження “екологічного порогу секретності”, що ґрунтується на засадах поєднання участі громадськості та державно-владних механізмів ухвалення рішень за установленням персональної відповідальності уповноважених осіб.
Список литературы
1. Чубарук Т.В. Окремі аспекти дослідження інформаційного законодавства / Т.В. Чубарук // Правове регулювання економіки : зб. наук. праць. - К. : Вид-во КНЕУ, 2007. - № 7. - С. 184 - 189.
2. Чубарук Т.В. Законодавче забезпечення інформаційної безпеки в Україні / Т.В. Чубарук // Право України. - 2007. - №9. - С. 67-69.
3. Чубарук Т.В. Система джерел екологічної інформації в аспекті конституційного права доступу до такої інформації / Т. В. Чубарук // Правова інформатика. - 2008. - № 3 (19). - С. 31-37.
4. Чубарук Т.В. Конституційні засади правового регулювання інформаційної сфери / Т.В. Чубарук // Правова інформатика. - 2010. - № 3(27) - С. 16-20.
5. Чубарук Т.В. Реалізація конституційного принципу забезпечення інформаційної безпеки / Т.В. Чубарук // Актуальні проблеми юридичної науки: зб. тез міжнародної науково-практичної конференції “Шості осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 26-27 жовтня 2007 року): У 3-х частинах. - Частина перша: Теорія та історія держави і права. Історія політичних та правових вчень. Філософія права. Конституційне право. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право. Міжнародне право. Порівняльне законодавство / Хмельницький університет управління та права. - Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2007. - С. 20-23.