Система поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці. Перспективи вдосконалення механізму її реалізації з урахуванням досвіду Чеської Республіки. Місце інституту Президента в системі державної влади, висвітлення обсягу повноважень глави держави.
Аннотация к работе
В умовах розвитку України як демократичної держави особливого значення набуває проблема поділу державної влади. Правильне правове закріплення основних засад поділу державної влади сприяє злагодженій діяльності гілок влади, що забезпечує ефективну реалізацію функцій держави. Із застосуванням системного методу розглядається роль і місце, функції вищих органів державної влади в Україні та Чеській Республіці; історико-правового - процес становлення принципу поділу державної влади у вказаних країнах; системно-структурного й формально-логічного - аналізуються механізми реалізації принципу поділу державної влади; порівняльно-правового - порівнюється процес взаємодії системи органів законодавчої, виконавчої та судової влади. До основних наукових результатів дослідження належать такі: - вперше одержано: 1) визначення поняття конституційних засад поділу державної влади як системи норм-принципів, які спрямовані на забезпечення єдності державної влади та її організаційно-функціонального розподілу між конституційно визначеною системою органів державної влади, що мають визначену сферу компетенції та врівноважені за допомогою механізмів взаємостримування та противаг; Визначено систему нормативно-правових механізмів реалізації принципу поділу влади в Україні та Чеській Республіці, до яких віднесено: право Президента на “розпуск парламенту”, право відправити у відставку Уряд або його члена, право контрасигнації актів Президента Урядом, право вето Президента, імпічмент Президента, право на депутатське звернення до органів виконавчої влади та обовязок членів Уряду надати відповідь на такий запит, гарантії незалежності представників системи вищих органів державної влади.Зокрема, принцип поділу державної влади має такі ознаки: 1) відображає узагальнене вираження однієї із найвищих духовних цінностей щодо недопущення концентрації влади; 2) обєктивізується в конституційно-правових нормах, основними з яких є норми-принципи; 3) тісно взаємоповязаний із суверенітетом народу; 4) виражається у розподілі функцій державної влади; 5) передбачає самостійність та незалежність окремих гілок влади у здійсненні своїх функцій; 6) реалізується за допомогою механізму стримування та противаг, який може мати три моделі застосування; 7) його зміст складають три елементи: єдність державної влади, поділ функцій державної влади, незалежність та рівновага гілок влади. Аналіз історичних і чинних нормативно-правових актів, а також робіт учених-правознавців, що досліджували історію організації державної влади в Україні, дозволив виділити два основні періоди становлення та розвитку принципу поділу державної влади в Україні. Перший період - це доба відродження української національної державності 1917-1920 рр. В цей період Конституцією Української Народної Республіки було закладено основи розподілу влад, однак не було визначено дієвих механізмів взаємодії між законодавчою та виконавчою владами. Ці періоди в хронологічному аспекті можна поділити на такі: перший (1918-1920 рр.) визначається тим, що в Чехословаччині лише формально було закріплено принцип поділу влади; другий (1920-1938 рр.) - вперше реально забезпечується реалізація принципу поділу влади; третій (1938-1945 рр.) - спостерігається конституційна криза, повязана із ліквідацією конституційних інститутів; четвертий (1945-1960 рр.) - закріплюються ідеї соціалістичної форми влади; пятий (1960-1989 рр.) - запроваджується соціалістичне управління типове для Радянського Союзу; шостий (1989-1993 рр.) - відроджується реалізація принципу поділу влади, який отримав своє остаточне закріплення в Конституції 1993 року. У другому розділі “Система поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці” здійснено аналіз системи органів державної влади у відповідності із функціональним розподілом влади в Україні та Чеській Республіці.У “Висновках” дисертації узагальнюються результати дослідження, які характеризуються теоретичною новизною, пропозиціями щодо вдосконалення законодавства та рекомендаціями практичного характеру: 1) на основі теоретичного аналізу наукового матеріалу подано таке визначення конституційних засад поділу державної влади: це система норм-принципів, які спрямовані на забезпечення єдності державної влади та її організаційно-функціонального розподілу між конституційно визначеною системою органів державної влади, що мають визначену сферу компетенції та врівноважені за допомогою механізмів взаємостримування та противаг; 2) зясовано характерні ознаки принципу поділу державної влади, зокрема: по-перше, цей принцип відображає узагальнене вираження однієї із найвищих духовних цінностей щодо недопущення узурпації влади; по-друге, він обєктивізується в конституційно-правових нормах, основними з яких є норми-принципи; по-третє, є тісно взаємоповязаний із суверенітетом народу; по-четверте, виражається у розподілі функцій державної влади; по-пяте, передбачає самостійність та незалежність окремих гілок влади у здійсненні своїх функцій; по-шосте, реалізується за допомогою механізму стримування та противаг, як