Процес затвердження легітимності влади. Легітимація Конституції на різних рівнях. Технології забезпечення самолегітимації. Дотримання Конституції чинною владою як запорука того, що суспільство визнаватиме таку владу законною, справедливою та доцільною.
Аннотация к работе
Виходячи з визнання унікальності історичного процесу, який переживає держава, спираючись на попередні результати, отримані вітчизняними та зарубіжними вченими, проаналізовано процес затвердження легітимності влади, доведено що Конституція є одним з головних факторів легітимації державної влади; легітимація Конституції простежена на різних рівнях (рівень, пов"язаний зі способом підготовки і прийняття конституції, рівні статусної легітимації, процедурної легітимації, функціональної легітимації), виявлені технології забезпечення самолегітимації. Исходя из признания уникальности исторического процесса, который переживает государство, опираясь на предыдущие результаты, полученные отечественными и зарубежными учеными, проанализирован процесс утверждения легитимности власти, доказано, что Конституция является одним из главных факторов легитимации государственной власти; легитимация Конституции прослеживается на различных уровнях (уровень, связанный со способом подготовки и принятия Конституции, уровни статусной легитимации, процедурной легитимации, функциональной легитимации), определены технологии обеспечения самолегитимации. Based on the recognition of the uniqueness of the historical process experienced by the state, relying on previous results obtained by domestic and foreign scientists, the process of legitimizing the authority is analyzed, it is proved that the Constitution is one of the main factors of the legitimization of state power, the legitimization of the Constitution can be traced at various levels With the way of preparation and adoption of the Constitution, the level of status legitimization, procedural legitimation, functional legitimacy ii) determined ensuring self-legitimation technology. Тільки розібравшись в проблемах, пов"язаних з розробкою і затвердженням Конституції, можна уявити, що з себе представляє та чи інша держава. Але з окремих аспектів розуміння конституції у контексті конституціоналізму як доктрини, її цінностей і праксеології можна виділити таке проблемне питання, яке є недостатньо розкритим у вітчизняній конституційній науці: конституцію як джерело права розглядають переважно як нормативно-правовий акт, натомість конституція не аналізується як інструмент легітимації державної влади.Таким чином, саме Конституція є одним з головних факторів легітимації державної влади, що можна простежити на різних рівнях (рівень, повязаний зі способом підготовки і прийняття конституції, рівні статусної легітимації, процедурної легітимації, функціональної легітимації).
Вывод
Таким чином, саме Конституція є одним з головних факторів легітимації державної влади, що можна простежити на різних рівнях (рівень, пов"язаний зі способом підготовки і прийняття конституції, рівні статусної легітимації, процедурної легітимації, функціональної легітимації). Якщо легітимація державної влади носить багато в чому формальний характер, політичні діячі, замість того, щоб «постійно підтверджувати свою легітимність ефективними діями», звертаються до «технологій забезпечення само легітимації», що, в свою чергу, призводить до деформації правового поля, яке ґрунтується на усталених цінностях, інститутах, процедурах і нормах конкретно-історичного типу суспільства.
Наприкінці варто зазначити, що окреслена наукова проблематика на теренах української конституційної думки структурно та детально ще не розроблялася в повному обсязі. Тому наведені вище судження та висновки не можуть бути безперечними, оскільки радше позначають актуальну й перспективну тематику теоретичних і емпіричних досліджень.
Список литературы
1. Ковальчук В. Конституція та легітимація державної влади / В. Ковальчук [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://science2016.lp.edu.ua/sites/default/files/Full_text_of_ papers/vnulpum_2016_855_54.pdf
2. Кравец И.А. Российский конституционализм: проблемы становления, развития и осуществления / И.А. Кравец. - СПБ. : Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. - 673 с.
3. Конституційний Суд України: Рішення. Висновки 1997-2001 / відп. ред. канд. юрид. наук П.Б. Євграфов; уклад.: Г.П. Сурначова, І.М. Шевляк. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 504 с.
4. Оберойтер Г. Що значить «жити за конституцією»? / Г. Оберойтер // Вибори та демократія. - 2009. - № 4 (22). - С. 86.
5. Макеєв С. Десятирічна криза легітимності правлячих кіл / С. Макеєв // Політична думка. - 2001. - №3. - С. 5-9.
6. Habermas J. Between Facts and Norms: Contributions to a Discourse Theory of Law and Democracy / J. Habermas. - Cambridge : Polity Press, 1996. - 631 р.
7. Цокур Є.Г. Легітимність влади в Україні від здобуття незалежності до сьогодення: особливості джерела та технології / Є.Г. Цокур [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2009_27/ Gileya27/P6.pdf