Характеристика способів прийняття конституцій та внесення до них змін. Порядок внесення змін до Конституції України. Поняття, функції та юридичні властивості Конституції України. Обмежувальна функція Конституції. Діяльність Конституційного Суду України.
Аннотация к работе
На нашу думку, тема цієї роботи є дуже актуальною, хоча й несе загальний характер, оскільки Україна є молодою державою, побудова якої залежатиме від власної історії та менталітету та досвіду інших держав, котрий повинен враховуватися при створені не тільки головного закону, а й усієї правової системи країни. Основна мета курсової роботи полягає утому, щоб визначити поняття конституції, її функції та вплив на побудову демократичної, соціальної та правової держави. Обрана тема дуже обємна, що включає в себе наступні питання: характеристика способів прийняття конституцій; внесення до них змін; порядок внесення змін до Конституції України; поняття та функції Конституції України; завдання, щодо науково-практичного аналізу вказаного в плані рішення Конституційного Суду України. Визначена мета дослідження зумовила постановку і розвязання таких завдань: - дослідити способи прийняття конституцій у світі; дослідити порядок внесення змін до конституцій інших держав;Деякі конституції передбачають, хто може володіти ініціативою прийняття конституції. Звичайно, як і в інших сферах політичного і правового життя, спосіб прийняття конституції специфічний для кожної країни і зумовлюється рівнем економічного, соціального і політичного розвитку, пануючою ідеологією в момент прийняття конституції, соціальними відносинами. Процедура внесення змін до Основного Закону залежить від того, чи є конституція жорсткою чи гнучкою, від характеру державно-правової системи Зміни до гнучких конституцій, а точніше, до законів, які входять до їх складу, здійснюються шляхом прийняття звичайного закону, а інші складові частини цих конституцій змінюються новими прецедентами, звичаями, доктринами. Процедури внесення змін до жорстких конституцій в різних країнах неоднакові, але можна виділити основні три етапи цієї процедури, які існують у всіх країнах: 1) ініціатива та розроблення акту про внесення змін до основного закону 2) розгляд та прийняття законів про внесення змін до конституції; 3) схвалення цих змін. У Конституції Республіки Словенія (стаття 168) передбачено, що ініціювати зміни до Основного Закону можуть 20 депутатів Державних зборів, уряд або не менш ніж 30 тисяч виборців, у Румунії з ініціативою перегляду Конституції може виступити Президент за пропозицією уряду, не менш як одна чверть від загального складу парламенту депутатів чи сенаторів, а також не менш ніж 500 тисяч громадян, що мають право голосу.Тому за своєю суттю конституція - це особливий інститут, що це регулює найважливіші суспільні відносини, встановлює основи конституційно-правового порядку, за яким ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом й на основі поєднання інтересів особи, суспільства та держави [9, с. Конституція - це єдиний нормативно-правовий акт, який має особливий юридичний характер, і з допомогою якого український народ виражає свою суверенну волю, утверджує основні засади устрою суспільства і держави, визначає систему і структуру державної влади та місцевого самоврядування, основи правового статусу особи, територіального устрою держави [10,с. В цьому сенсі, як конституційний процес в цілому (прийняття конституції України 1996 року, конституційний референдум 2000 року, внесення змін до Конституції наприкінці 2004 року), так і сама Конституція України, як Основний закон держави і суспільства, виступили тією глибинною правовою основою, на якій відбувалися державотворчі процеси. Важливим аспектом Конституції Україні є конституційно-правове закріплення моделі ієрархічної структури законодавства: 1) у ній знайшов законодавче закріплення статус Конституції як Основного Закону держави щодо ключових аспектів розвитку суспільства, держави та права, а також стосовно законодавства, що випливає зі змісту Конституції України (ст. 9), визначаючи їх співвідношення із Основним Законом України; 3) вона закріплює правовий статус законів як основоположних актів парламенту, які покликані регламентувати найбільш суттєві та значимі, з точки зону інтересів особи, суспільства та держави, відносин; 4) у ній знаходять своє закріплення питання сутності та статусу актів законодавства, які видаються Президентом України (статті 102,106), Кабінетом Міністрів України (статті 113, 116), закріплюючи за ними статус підзаконних нормативно-правових актів; 5) у ній знаходять своє закріплення окремі риси актів законодавства міністерств, інших органів виконавчої влади (статті 117-120), органів АР Крим (етапі 135-139) та органів місцевого самоврядування (статті 140-143), констатуючи їх підзаконний характер; 6) вона визначає та конкретизує місце окремих рішень Конституційного Суду України у системі актів законодавства шляхом провадження останнім функції конституційно-правового контролю за конституційністю законодавства; 4) З позицій сьогодення конституційно-правове закріплення основоположних засад та принципів ієрархічної структури законодавства, механізмів контролю за їх виконанням слугуватиме важливим чинником ефективності не лише Конституції України, а й національного зако
План
ПЛАН
Вступ
1. Характеристика способів прийняття конституцій та внесення до них змін. Порядок внесення змін до Конституції України
2. Поняття, функції та юридичні властивості Конституції України
3. Науково-практичний аналіз Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р. № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) від 30 вересня 2010 р