Порівняльний аналіз процесу зародження і розвитку конституційних ідей в Україні й інших європейських країнах. Практика застосування конституційних ідей при створенні та функціонуванні УНР, ЗУНР, УРСР, Карпатської України періоду української державності.
Аннотация к работе
Як політико-правова категорія та доктринальне вчення, конституціоналізм зявляється після виникнення політико-правових ідей конституційного характеру, перших конституцій та утвердження конституційної держави. На ранніх етапах розвитку конституційної держави зверталася увага на те, що для конституціоналізму характерним є, зокрема, факт наявності конституції, визнання її верховенства над іншими нормативними актами та її активного впливу на політичне життя; встановлення правового характеру відносин між державою й особою через конституційне визнання прав і свобод людини, конституційна регламентація основ державного ладу. Юридичний підхід передбачає сприйняття конституціоналізму як 1) чинник обмеження повноважень держави по відношенню до громадянина і суспільства; 2) вчення про конституцію як основного закону держави; 3) принцип, за яким відбувається розподіл влади між окремими складовими державного механізму, що має запобігти узурпації влади та ствердженню авторитарного режиму. Конституційні ідеї в класичному розумінні фактично присутні в українській політичній та правовій думці, починаючи з середини ХІХ ст. дослідити взаємозвязок (в тому числі взаємозалежність та взаємообумовленість) різних етапів розвитку конституційних ідей в українській політичній та правовій думці та його наслідки для утвердження конституціоналізму в Україні на сучасному етапі.Перший розділ “Виникнення конституційних ідей в Україні та їх розвиток до 1917 року” присвячено загальній характеристиці перших конституцій, еволюції змісту конституційних ідей та конституцій в XVIII-ХХ ст., процесу зародження (виникнення) політичних та правових ідей та поглядів конституційного характеру в Україні, періодизації їхнього розвитку, особливостям утвердження політичних та правових ідей конституційного характеру в Україні в період від середини ХІХ ст. до 1917 року. Розвиток політико-правових ідей та поглядів конституційного характеру в Україні було перервано внаслідок фактичної ліквідації автономії України та встановлення на українських землях режиму національного та соціального гноблення з боку Російської імперії і Польської держави. Від того часу конституційні ідеї в українській політичній та правовій думці пройшли декілька періодів розвитку, які є взаємозалежні між собою та тісно повязані із історією становлення національної державності українського народу, зокрема: 1 - період відродження політичних та правових ідей конституційного характеру в Україні (середина ХІХ ст.) та їхній розвиток до 1917 року; 2 - період розвитку конституційних ідей в українській політичній та правовій думці міжвоєнного періоду (1918-1939); 3 - період розвитку конституційних ідей в українській політичній та правовій думці в 50-80-і рр. ХХ ст.; 4 - період розвитку конституційних ідей в Україні після 1990-1991рр. Запропоновані періоди (етапи) розвитку конституційних ідей в українській політичній та правовій думці у часових рамках загалом відповідають трьом основним періодам (“хвилям”) еволюції змісту конституцій та конституційних ідей світового конституційного процесу (“старим, новим та новітнім” конституціям). Другий розділ “Конституційні ідеї в українській політичній та правовій думці ХХ століття” присвячено питанням розвитку конституційних ідей, поглядів, доктрин в Україні в період створення та функціонування українських національних держав - Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, аналізу практики застосування цих ідей в державотворчих процесах українського народу, особливостям розвитку конституційних ідеї в українській політичній та правовій думці від часу втрати Україною національної державності і до кінця 80-х років минулого століття.