Консолідуюча функція духовних цінностей у розвитку українського суспільства - Автореферат

У результаті державної незалежності українське суспільство отримало додаткові і якісно нові: а) джерела і рушійні сили етнокультурної інтеграції; б) сприятливі умови і можливості для всебічних демократичних перетворень, розвитку прав і свобод громадян, підвищення їх добробуту. Сьогодні необхідна свіжа і ефективна ідейна програма, яка мотивуватиме і мобілізуватиме суспільство на створення нової якості і рівня життя, що базуватиметься на повазі до людської гідності як базової і пріоритетної екзистенціальної цінності сучасності. За даними Статистичного щорічника України (2009), наприклад, у 2009 році в Україні було зареєстровано 256 тисяч шлюбів і 120 тисяч розлучень, 85% дітей у нашій державі виховуються у неповних сімях. Отже, самоідентифікація українського суспільства здійснюється: асиміляцією демократичних цінностей, подоланням аномії і пострадянських пережитків, вибором цілісної і реалістичної програми розвитку, що чітко формулює мету і механізм трансформації суспільства спочатку в організоване, а потім у громадянське. Теоретично усвідомили і сформулювали проблему консолідуючої функції духовних цінностей, яка різною мірою загострювалася, як правило, у транзитивних соціумах, ще давньосхідні системи.«До визначення поняття „духовні цінності?» - на основі історико-філософського аналізу понять «дух», «духовність», «душа», «душевність», «цінності», «ціннісні орієнтації», що розглядаються у різних контекстах філософського дискурсу і з позицій різних аксіологічних підходів, обґрунтовується та визначається поняття «духовні цінності». Показано і умотивовано амбівалентність духовності в сучасному світі, яка, з одного боку, перманентно актуалізується, оскільки громадянсько зріла особистість усе більш очевидно й безпосередньо стає головним субєктом історії, а її цінності будуються на професіоналізмі, відповідальності, компетентності, доброчесності, милосерді, сумлінності, альтруїзмі, добролюбстві. У другому розділі - «Консолідуюча функція права і політики» - розглянуто політико-правові цінності, які як регулятори соціальних звязків і відносин, з одного боку, є інструментальними, оскільки вони забезпечують у суспільстві економічну стабільність та інвестиційну привабливість, законність, порядок, дисципліну, відповідальність, свободу і справедливість. Стан нинішньої юриспруденції і політики в суспільстві вимагає переосмислення загальної парадигми права й законності, формуючи теоретичну та практичну потребу аналізу і обговорення фундаментальних понять, повязаних з ними, зокрема актуалізує релевантне питання: які правові й політичні цінності в процесі побудови організованого суспільства є пріоритетними? На основі цього аналізу показано стратегію формування демократичного правопорядку і подолання дисфункцій у роботі права як соціального інституту: неперервна політико-юридична просвіта і освіта громадян; створення законодавства, адаптованого до європейського, що забезпечить верховенство закону і повагу до нього; незалежне правосуддя; фокусування на гуманістичних ідеалах і цінностях; реальні механізми функціонування відповідальної влади; зближення і обєднання інтересів різних соціальних груп на основі доброї волі законодавчо закріплених компромісів; персональну громадянську відповідальність, подолання правопорушувального законодавства.Саме такі цінності реально консолідують людей, прагнучих до успіху за допомогою професіоналізму, високої моральності і духовності, заснованої на християнському благочесті; формують компетентного і відповідального громадянина, яскраву всебічно розвинену гармонійну особистість, яка ефективно володіє системою загальнолюдських цінностей. В українському суспільстві відносно розвинулися локальні форми обєднання етнічного, регіонального, корпоративного, релігійного, екологічного, територіального характеру, що свідчать про зростання громадянської консолідації. Консенсус у суспільстві передбачає існування загальних цінностей, які поділяють усі, цінностей, що обєктивувалися культурою або визначаються трансцендентально, стаючи позаісторичними інваріантами життя як абсолютні, самодостатні і безумовні сутності. Таким чином, філософський аналіз духовних цінностей, здійснений з метою обґрунтування детермінант, які посилюють і зміцнюють їх консолідуючу функцію в розвитку українського суспільства, показав, що консолідуюча функція духовних цінностей є одним з істотних імперативів динаміки українського соціуму. Цінності системно-космічної парадигми актуалізують конкретні завдання вітчизняної педагогіки і освіти, головними з яких є асиміляція цінностей багатополярності світоглядів, коректний діалог науки і релігії, зближення світської освіти і духовного, націленість на успіх і професіоналізм.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Прогрес будь-якого суспільства, його авторитет і гуманітарна безпека, тобто захищеність екзистенційних інтересів субєктів, залежать значною мірою від ступеня єдності і згуртованості народу. Чим більше соціум організований, тим менше у ньому конфліктів, а у країни більше позитивних перспектив і альтернатив розвитку.

Проблема консолідації постала перед більшістю суспільств минулого, не втратила вона своєї актуальності й у сучасному світі. Питання лише у мірі її гостроти і значущості. У соціумах, перехідних від тоталітаризму до демократії і громадянського суспільства, ця проблема, як правило, є однією з першочергових.

Реформування сучасного українського суспільства здійснюється на пострадянському фундаменті, обєктивний стан якого такий, що багато демократичних проектів і процесів є нерозвиненими і незрілими. Модуси цієї нерозвиненості і незрілості різноманітні. Істотні потенційні й актуальні можливості консолідуючої функції духовних цінностей полягають у подоланні цієї нерозвиненості і незрілості.

Нерозвиненим і незрілим є звязок політики з життям. Тому екзистенційно-прагматично українське суспільство більш консолідоване, ніж його еліта.

Нерозвиненою і незрілою є релігійна складова духовності українського суспільства, яке є постатеїстичним. Незважаючи на значне зростання кількості прихожан Української Православної Церкви за роки незалежності, християнські цінності не стали поки визначаючими для українського суспільства. На жаль, практикуючі члени Церкви складають відносно невеликий відсоток населення України. Більшість наших співвітчизників залишається номінальними християнами. У своєму житті вони керуються ідеалами, далекими від євангельських заповідей. Тому залишається актуальним завдання реального «оцерковлення» українського суспільства. Його життєвість і ефективність полягає у самобутній православно-словянській ментальності, відродження і культивування якої може стати реальною стратегією консолідації суспільства.

Пріоритетною і домінантною є консолідуюча функція духовних цінностей у розвитку освіти, особливо вищої школи. Остання формує стратегічне налаштування на успіх і професіоналізм, а це передбачає якісно нову освітньо-виховну модель, у якій переважає концептуально-методологічна альтернативність, самобутність традицій і новацій, гуманітарний плюралізм, світоглядна багатополярність, варіативність, що фокусуються на духовних цінностях організованого суспільства, соціальної, правової і екологічної держави, православя. Саме такі цінності реально консолідують людей, прагнучих до успіху за допомогою професіоналізму, високої моральності і духовності, заснованої на християнському благочесті; формують компетентного і відповідального громадянина, яскраву всебічно розвинену гармонійну особистість, яка ефективно володіє системою загальнолюдських цінностей.

В українському суспільстві відносно розвинулися локальні форми обєднання етнічного, регіонального, корпоративного, релігійного, екологічного, територіального характеру, що свідчать про зростання громадянської консолідації. Щоб таке зростання стало стабільним і перманентним, необхідно законодавчо демократизувати і чітко формалізувати: 1) представництво інтересів громадян у публічній сфері (тут неминуча докорінна реформа виборчої системи), презумпцією якого стане верховенство і пріоритет індивідуальних прав і свобод громадян для державних органів, депутатів усіх рівнів і посадовців усіх рангів; 2) механізми взаємодії держструктур із громадськими організаціями, а також діяльність останніх і їх представництво у ЗМІ.

Проблема духовності характеризується активним пошуком нових імперативів, одним з яких є консолідуюча функція духовних цінностей у розвитку українського суспільства. З одного боку, громадянсько зріла, тобто компетентна і відповідальна особистість все більше актуалізується як головний субєкт історичної діяльності організованого суспільства. З другого боку, в соціумі зростає дефіцит цінностей, субстратом яких така особистість теоретично повинна бути: доброчестя, милосердя, сумлінність, альтруїзм, добролюбство.

Консенсус у суспільстві передбачає існування загальних цінностей, які поділяють усі, цінностей, що обєктивувалися культурою або визначаються трансцендентально, стаючи позаісторичними інваріантами життя як абсолютні, самодостатні і безумовні сутності. Такі універсальні загальнолюдські цінності розробили і сформували релігійно-філософські системи. Їх допустимо розглядати і з богословської, і з секулярної точок зору, тобто і як Богодуховні, і як достовірно гуманістичні, вистраждані суспільним розвитком. Їх значення просте і невичерпне - істина, добро, справедливість, єдність, гармонія, порядок, мир, благополуччя, достаток, краса, моральність.

Духовність - це ціннісний механізм буття людини. Базисний характер для її розуміння має християнська триєдність «Віра - Любов - Надія». Віра у ній є принципом буття, вічним народженням «внутрішнього», ідеального в особистості, рухом до Абсолюту, прагненням відновити початкову єдність Богоподібної людини з Творцем, прагнення зустрічі з Ним, способом подолання, загрози відносності, яка вічно тяжіє над субєктом, шляхом формування в людині того, що не може відмінити смерть. Звідси - корені віри в соціально-історичний досвід, високе покликання, багатогранний талант і творчі можливості українського суспільства.

Любов - це засіб подолання самотності й переживання унікальності іншої особистості, спосіб переривання ланцюга зла через заміну помсти розуміючою любовю, готовою до добровільного жертовного служіння. Любов - це чинник формування особистості, розвитку її духовності, подолання повсякденності й виходу до першооснов життя.

Надія - це серцевина християнської духовності. Вона символізує подолання Богозалишеності, благодатний настрій духовності переживань, що помякшує удари долі або життєві виклики. У терапії болю і пасивної кінцевості життя надія трансформується у наднадію на можливість неможливого, тобто дива. У більш широкому плані вона виявляється як позитивне очікування прийдешнього і можливого, як форма переживання часу і його субєктивного очищення, залучення до вічного і піднесення над хаосом.

У філософському дискурсі значення надії - це гносеологічний і світоглядний оптимізм, що утверджує реальність майбутнього для людини, свідомість її діяльності, досяжність мети, посюсторонність ідеалів, здатність бачити себе в «дзеркалі вічності». Упевненість в тому, що наші зусилля не безцільні, а мета - принципово реалізовувана, дозволяє зрозуміти майбутнє і увійти в нього на раціональних підставах. Такими підставами і рятівним символом виживання в сучасну епоху є Надія на мудрість і відповідальність політиків, компетентність, професіоналізм і доброчесність громадян, доброчесність і щирість колег, сусідів і друзів, милість Господа і особистий порятунок.

Таким чином, філософський аналіз духовних цінностей, здійснений з метою обґрунтування детермінант, які посилюють і зміцнюють їх консолідуючу функцію в розвитку українського суспільства, показав, що консолідуюча функція духовних цінностей є одним з істотних імперативів динаміки українського соціуму.

У контексті цього імперативу духовні цінності обґрунтовуються і розуміються в дисертації як культурно-історичні прояви людського духу, що розвивається в його реальній екзистенції, і складають сукупність соціально і особистісно значущих форм суспільної та індивідуальної свідомості, підсвідомості й самосвідомості.

Фундаментальною екзистенціальною цінністю духовної сфери народного буття, за допомогою якої цей імператив функціонує, є людська і громадянська гідність, верховенство, пріоритет і культивування яких поступово стає стратегією консолідації української архетипної історичної системи, що витримала істотний вплив інших цивілізацій і культур.

Дія вищеназваного імперативу виявляється і конкретизується в наступних положеннях.

Потенційно і актуально наймогутніша консолідуюча функція в системі духовних цінностей належить гуманістичним цінностям права і правової держави, тобто українське суспільство якнайбільше потребує законності, стабільності і порядку, а ключовою цінністю філософії консолідації є «право людини».

Для актуалізації гуманістичних цінностей права необхідне створення цілісної концепції соціальної сутності права, заснованого на природному самобутньому праві народів України і правових системах цивілізованих країн, які максимально асимілювали загальнолюдські цінності.

У системі духовних цінностей у цілому і в українському конфесійному плюралізмі зокрема істотними є роль, місце і значення православя. Історично його цінності є найбільш гармонійними до традиційної духовності більшості народу України. Становлячи фундамент народної ідеї, вони зберігають українську культурну ідентичність, повязують її з рештою православного світу, утримують разом доволі цивілізаційно різновекторні регіони країни.

Незважаючи на відносність будь-якої субординації, підкреслимо, що саме цінностям права і православя належить центральне місце в системі духовних цінностей українського суспільства, яке історично, цивілізаційно, культурно повноцінно відбудеться завдяки верховенству законів і вірі, заснованій на традиціях православно-словянської самобутності й самодостатності.

Суспільство - це система, в якій взаємозвязані і взаємозалежні усі елементи і підсистеми. Тому механізм імперативу консолідуючої функції духовних цінностей запрацює на практиці у повну силу на солідаризування суспільства тільки на фундаменті плюралізму гуманітарних цінностей. Реабілітація і культивування цих цінностей і соціальності як ноосфери дозволять побудувати організоване, а потім і громадянське суспільство. У системі таких цінностей, які проаналізовані в дисертації, назвемо нижченаведені.

Людиновимірність політики, ідеали демократії, багатовекторність міжнародних звязків і відносин, партнерство у відкритому і організованому суспільстві. Таке партнерство може будуватися, наприклад, на цінностях поліетнічності, мультикультуралізму, федералізму, соціалізму, соборності і регіоналізму, філософії історії постнекласичної раціональності, синергетики, системно-космічної парадигми, морально-естетичних.

Так, згідно з цінностями синергетики, гетерогенний транзитивний український соціум гармонізується максимальною дивергентністю, а адекватна стратегія його розвитку будується на майбутньому. Природноісторична гармонізація і балансування цієї стратегії може полягати у наданні українським регіонам вільного і самостійного вибору найдоцільнішого і комфортного для них темпосвіту, тобто темпу еволюції.

Цінності системно-космічної парадигми актуалізують конкретні завдання вітчизняної педагогіки і освіти, головними з яких є асиміляція цінностей багатополярності світоглядів, коректний діалог науки і релігії, зближення світської освіти і духовного, націленість на успіх і професіоналізм.

Система моральних цінностей культивується гуманоцентризмом, толерантністю, самобутніми культурними традиціями і стабілізацією цінностей організованого суспільства. Перша асимілюється перфекціоністською нормативно-етичною парадигмою і рестриктивною концепцією моралі, безпосередньо повязаними з християнством, етика якого найбільш адекватна досвіду істинної моралі.

У суспільстві поступово створюються необхідні умови, що актуалізують домінанту субєктивного, достатній рівень індивідуалізованості і свободи як передумови посилення і зміцнення консолідуючої функції естетичного. Максимально індивідуалізується духовно насичене, піднесене, класичне елітарне мистецтво, а також самобутні народні, словянські, православні художньо-естетичні традиції, які варто відроджувати і культивувати у першу чергу.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА: Монографія: 1. Дулин П.Г. Потенциал духовных ценностей в консолидации украинского общества: Монография / П.Г. Дулин. - Николаев: ТОВ Фирма «Илион», 2009. - 370 с.

Статті у наукових фахових виданнях: 2. Дулин П.Г. Консолидирующая функция моральных ценностей в организации и развитии украинского общества / П.Г. Дулин // Наукове пізнання: методологія та технологія: [Науковий журнал]. Серія: Філософія, соціологія, політологія. - Одеса, 2005. - Випуск 1(15). - С. 38-44.

3. Дулин П.Г. Гуманитарная ценность права в развитии украинского общества / П.Г. Дулин // Перспективи: науковий журнал. - Одеса, 2005. - №4. -С. 31-39.

4. Дулін П.Г. Консолідуюча функція релігійних цінностей у розвитку українського конфесійного плюралізму / П.Г. Дулін // Науковий вісник Чернівецького університету: [зб. наук. пр.]. Серія: Філософія. - Чернівці: Рута, 2006. - Випуск 301-302. - С. 188-192.

5. Дулін П.Г. Український конфесійний плюралізм і розуміння особистості у східних традиціях / П.Г. Дулін // Вісник національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія: [зб. наук. пр.]. - К.: НАУ, 2006. - № 2 (4). - С. 62-67.

6. Дулін П.Г. Естетичні цінності у контексті проблеми і перспектив консолідації українського суспільства / П.Г. Дулін // Нова парадигма: Журнал наукових праць. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - Випуск 57. - С. 77-84.

7. Дулін П.Г. Гуманітарні норми і цінності: програми обґрунтування і консолідації / П.Г. Дулін // Нова парадигма: Журнал наукових праць. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - Випуск 58. - С. 44-51.

8. Дулін П.Г. Консолідуюча функція релігійних цінностей в організації громадянського суспільства / П.Г. Дулін // Філософські проблеми гуманітарних наук: Альманах. - К., 2006. - №9. - С. 177-183.

9. Дулин П.Г. Ценности философии истории в контексте проблем и перспектив консолидации украинского общества / П.Г. Дулин // Перспективи: науковий журнал. - Одеса, 2006. - №2 (34). - С. 25-31.

10. Дулин П.Г. Правовые ценности как фактор консолидации общества / П.Г. Дулин // Філософські науки: [зб. наук. пр.]. - Суми: СУМДПУ ім. А.С. Макаренка, 2007. - С. 164-172.

11. Дулін П.Г. Актуальність утопії в контексті проблем та перспектив консолідації українського суспільства / П.Г. Дулін // Політологічний вісник: [зб. наук. пр.]. - К.: «ІНТАС», 2007. - Випуск 23. - С. 40-49.

12. Дулин П.Г. Консолидирующая функция экономики как социального института в развитии украинского общества / П.Г. Дулин // Політологічний вісник: [зб. наук. пр.]. - К.: «ІНТАС», 2007. - Випуск 24. - С. 186-194.

13. Дулін П.Г. Цінності національної ідентичності у контексті проблем і перспектив консолідації українського общества / П.Г. Дулін // Політологічний вісник: [зб. наук. пр.]. - К.: «ІНТАС», 2007. - Випуск 25. - С. 49-57.

14. Дулин П.Г. Соборность и регионализм в контексте проблем и перспектив консолидации украинского общества / П.Г. Дулин // Політологічний вісник: [зб. наук. пр.]. - К.: «ІНТАС», 2007. - Випуск 26. - С. 230-240.

15. Дулін П.Г. Консолідуючі імперативи ідей космізму і системності у вихованні та освіті / П.Г. Дулін // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. - К., 2007. - Випуск 84-86. - С. 20-23.

16. Дулин П.Г. Ценности философии права В.С. Соловьева в контексте проблем и перспектив консолидации украинского общества / П.Г. Дулин // Грани: Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - Дніпропетровськ, 2007. - № 2 (52). - С. 82-88.

17. Дулин П.Г. Ценности правового государства в контексте проблем и перспектив консолидации украинского общества / П.Г. Дулин // Грани: Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - Дніпропетровськ, 2007. - №3 (53). - С. 72-76.

18. Дулін П.Г. Цінності демократії в контексті проблем і перспектив консолідації українського суспільства / П.Г. Дулін // Мультиверсум. Філософський альманах: [зб. наук. пр.]. - К.: Український центр духовної культури, 2007. - Випуск 62. - С. 3-14.

19. Дулин П.Г. Либерально-христианские ценности в контексте проблем и перспектив консолидации украинского общества / П.Г. Дулин // Науковий вісник Чернівецького університету: [зб. наук. пр.]. - Серія: Філософія. - Чернівці: Рута, 2007. - Випуск 346-347. - С. 197-201.

20. Дулин П.Г. Возможности современной науки как духовной ценности / П.Г. Дулин // Науковий вісник Чернівецького університету: [зб. наук. пр.]. -Серія: Філософія. - Чернівці: Рута, 2007. - Випуск 350-351. - С. 175-179.

21. Дулин П.Г. Неорелигии в контексте проблем и перспектив консолидации украинского социума / П.Г. Дулин // Нова парадигма: Журнал наукових праць. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - Випуск 71. - С. 54-66.

22. Дулин П.Г. Политические идеалы и ценности в контексте проблем и перспектив консолидации украинского общества / П.Г. Дулин // Нова парадигма: Журнал наукових праць. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - Випуск 73. - С. 48-58.

23. Дулин П.Г. Украинское общество: пути консолидации социума ценностями федерализма и социализма / П.Г. Дулин // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - Том 21 (60). - № 3. Философия. Социология. - Симферополь, 2008. - С. 52-57.

24. Дулин П.Г. Актуальность синергетической методологии в контексте ценностной суверенности науки / П.Г. Дулин // Інтелект. Особистість. Цивілізація: Тематичний зб. наук. пр. із соціально-філософських проблем. - Донецьк: ДОННУЕТ, 2008. - Випуск 6. - С. 361-372.

25. Дулин П.Г. Экзистенциальные ценности личности в контексте перспектив консолидации общества / П.Г. Дулин // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк: ІПШІ МОНУ НАНУ «Наука і освіта», 2008. - №4. - С. 181-186.

26. Дулин П.Г. Новые контексты идентификации духовности / П.Г. Дулин // Науковий вісник Чернівецького університету: [зб. наук. пр.]. - Серія: Філософія. - Випуск 466-467. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. - Випуск 466. - С. 55-60.

27. Дулин П.Г. Стезя православия: объединение и социализация / П.Г. Дулин // Науковий вісник Чернівецького університету: [зб. наук. пр.]. - Серія: Філософія. - Випуск 466-467. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. - Випуск 467. - С. 237- 241.

28. Дулин П.Г. Консолидирующий потенциал ценностей добротолюбия / П.Г. Дулин // Інтелект. Особистість. Цивілізація: Тематичний зб. наук. пр. із соціально-філософських проблем. - Донецьк: ДОННУЕТ, 2009. - Випуск 7. - С. 44-55.

29. Дулин П.Г. Консолидирующий потенциал православя / П.Г. Дулин // Релігія та Соціум. Часопис. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. - №1(3). -С. 17-21.

Статті в інших наукових збірниках: 30. Дулин П.Г. Актуальность синергетической методологии в контексте проблем и перспектив консолидации украинского общества / П.Г. Дулин // Гуманітарний журнал. - Дніпропетровськ, 2006. - №1-2 (29-30). - С. 196-202.

31. Дулин П.Г. Актуальность ценностей добротолюбия / П.Г. Дулин // Науковий вісник Миколаївського державного університету: [зб. наук. пр.]. - Випуск 25: Педагогічні науки. - Том 1. - Миколаїв: МДУ, 2009. - С. 17-28.

Тези доповідей на конференціях: 32. Дулин П.Г. Правовые ценности как фактор консолидации украинского общества / П.Г. Дулин // Украина в системе современных цивилизаций: трансформации государства и гражданського общества: Материалы междунарной научно-практической конференции, 23-24 июня 2006 г. - Одесса: «ВМВ», 2006. - С. 120-122.

33. Дулин П.Г. Консолідація українського суспільства: проблеми і перспективи / П.Г. Дулин // Філософія гуманітарних наук: актуальність і перспективи розвитку: Матеріали наукової конференції, 5-6 жовтня 2006 р. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 199-201.

34. Дулин П.Г. Особенности консолидации украинского общества / П.Г. Дулин // Інновації в технології та методології наукового пізнання: Матеріали міжнародної наукової конференції, 26-27 жовтня 2006 р. - Одеса, 2006. - С. 63-65.

35. Дулин П.Г. Консолидирующий потенциал украинского конфессионального плюрализма / П.Г. Дулин // Доля філософії в сучасному світі (до Всесвітнього дня філософії ЮНЕСКО): Міжнародний науковий симпозіум, 16-17 листопада 2006 року. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. - С. 118-119.

36. Дулин П.Г. Консолидирующая функция ценностей современной демократии в развитии украинского общества / П.Г. Дулин // Наука и образование - 2007: Материалы V Международной научно-практической конференции, 3-15 января 2007 г. - Том 6. - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - С. 27-30.

37. Дулин П.Г. Актуальность православной доктрины Флоренского в контексте проблем перспектив консолидации украинского общества / П.Г. Дулин // Дни науки - 2007: Материалы ІІІ Международной научно-практической конференции, 1-15 апреля 2007 г. - Том 7. - Днепропетровск: «Наука и образование», 2007. - С. 73-77.

38. Дулин П.Г. Ценности постнеклассической рациональности в контексте проблем и перспектив консолидации украинского общества / П.Г. Дулин // Научное Пространство Европы - 2007: Материалы ІІІ Международной научно-практической конференции, 16-30 апреля 2007 г. - Том 6. - Днепропетровск: «Наука и образование», 2007. - С. 80-82.

39. Дулин П.Г. Політичні цінності у контексті проблем і перспектив консолідації українського суспільства / П.Г. Дулин // Україна: ноосферно-біосферний потенціал освіти і духовності регіону: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, 19-21 квітня 2007 р., м. Комсомольск Полтавської обл.: рішення, доповіді та тези доповідей. - Кременчук, 2007. - С. 53-56.

40. Дулін П.Г. Захист довкілля у контексті проблем і перспектив консолідації українського суспільства / П.Г. Дулін // Творча спадщина В.І. Вернадського та проблеми формування сучасної екологічної свідомості (Вернадські читання): Доповіді і повідомлення 5-ї Міжнародної конференції, 26-27 квітня 2007 р., м. Донецьк. - Донецьк: ДОННТУ, 2007. - С. 154-155.

41. Дулин П.Г. Актуальность идей Э. Дюркгейма в контексте проблем и перспектив консолидации украинского общества / П.Г. Дулин // Nastoleni moderni - 2007: Materialy VI mezinarodni vedesko-prakticka konference, 1-15 zari, 2007 r. - Dil 3. Historie. Pravni vedy Filosofie. - Praha: Publishing House «Education and Science» s.r.o. - S. 51-55.

42. Дулин П.Г. Консолидирующая функция духовных ценностей в развитии украинского общества / П.Г. Дулин // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: Матеріали ХХІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 30 листопада 2007 року. - Донецьк: ІПШІ «Наука і освіта», 2007. - С. 144-146.

43. Дулин П.Г. Консолидирующий потенциал православия / П.Г. Дулин // Суспільно-політичні виміри релігійних процесів в Україні: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Суспільно-політичні виміри релігійних процесів в Україні», 17-18 квітня 2008 року: [зб. наук. пр.]. - Чернівці, «Рута», 2008. - С. 248-250.

44. Дулин П.Г. Социальная политика как технология консолидации украинского общества / П.Г. Дулин // Проблеми розвитку соціологічної теорії: соціальна інтеграція та соціальні нерівності в контексті сучасних суспільних трансформацій: Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції, 16-17 травня 2008 року / Соціологічна асоціація України; факультет соціології Київського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка; Інститут соціології НАН України: - К.: Видавничо-поліграф. центр «Київський Університет», 2009. - С. 530-539.

45. Дулин П.Г. Украинское общество: между цінностями социализма и либерализма / П.Г. Дулин // Украина в системе современных цивилизаций: трансформации государства и гражданського общества: ІІ-я Международная научно-практическая конференція, 26-27 июня 2008 г.: Материалы. - Одесса «ВМВ», 2008. - С. 242-244.

46. Дулин П.Г. Формирование современного экологического сознания в контексте православия / П.Г. Дулин // Планетарна цивілізація. Наука. Освіта: Тези виступів учасників Всеукраїнської наукової конференції, 3-4 липня 2008 р. - Суми: СУМДПУ, 2008 р. - С. 191-193.

47. Дулин П.Г. Диалогизм теистических религий: фактор консолидации украинского общества / П.Г. Дулин // Філософія гуманітарного знання: раціональність і духовність: Матеріали Міжнародної наукової конференції, 2-3 жовтня 2008 р. - Чернівці: «Рута», 2008. - С. 391-396.

48. Дулин П.Г. Логоцентризм в контексте ценностей христианстава и классической науки / П.Г. Дулин // Філософія. Культура. Життя: Міжвузівський збірник наукових праць. Спеціальний випуск за матеріалами VI філософсько-богословських читань «Православя у світовій культурі», 13-14 листопада 2008 р. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2009. - С. 58-61.

49. Дулин П.Г. Секуляризация в украинском православии / П.Г. Дулин // Сучасний соціокультурний простір 2009: Матеріали шостої всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, 24-26 вересня 2009 р. Частина 2. - К., 2009. - С. 49-54.

50. Дулин П.Г. Жизнестойкость утопий / П.Г. Дулин // Філософія гуманітарного знання: після Вільгельма Дільтея: Матеріали міжнародної наукової конференції, 16-17 жовтня 2009 р. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. - С. 304-311.

51. Дулин П.Г. Императивы модернизации высшей школы / П.Г. Дулин // Університет як центр організації освітньо-виховного середовища у регіоні: Тези науково-практичної конференції, 19 червня 2009 року. - Миколаїв: МДУ імені В.О. Сухомлинського, 2009. - С. 16-17.

52. Дулин П.Г. Потенциал духовных ценностей в консолидации украинского общества / П.Г. Дулин // Украина в системе современных цивилизаций: трансформации государства и гражданского общества: Материалы Третьей Международной научно-практической конференции, 21-22 мая 2010 г. - Том 2. - Одесса: «ВМВ», 2010. - С. 129-135.