Дослідження логіко-гносеологічної природи консолідації, її техніко-юридичні характеристики. Аналіз її співвідношення з інкорпорацією та кодифікацією як видами систематизації законодавства. Роль консолідації в процесі формування інститутів і галузей права.
Аннотация к работе
З часу набуття незалежності спостерігається стійка тенденція до прискореного збільшення загальної кількості нормативно-правових актів, що приймаються у системі законодавчої та виконавчої влади. З розвитком системи законодавства консолідація як вид систематизації починає відігравати в процесі упорядкування нормативно-правових актів важливу роль, яка полягає в проведенні цілої низки класифікаційних дій, що безпосередньо є складовими частинами інших видів упорядкування нормативно-правових актів, зокрема кодифікації та інкорпорації. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні принципового положення про комплексну, функціонально складну, гносеологічну природу консолідації як самостійного, специфічного типу систематизації нормативно-правових актів, елементи якого використовуються як в процесі інкорпорації, так і при здійсненні кодифікаційних робіт, а також про обєктивно зростаючу значимість використання консолідації в процесах оптимізації функціонування українського законодавства. Надзвичайна теоретична складність юридичної природи систематизації нормативно-правових актів, зокрема її видів, їх нерозривний звязок з фундаментальними засадами теорії права зумовили ту обставину, що вони завжди були в полі зору вчених-юристів, їх спеціальним предметом дослідження та наукових праць. Техніко-юридична процедура консолідації нормативно-правового матеріалу здійснюється в наступній послідовності: 1) визначення обсягу нормативно-правового матеріалу, який піддається консолідації; 2) аналіз кожного документа чи його складової частини як обєкта консолідації; 3) аналіз змісту складових частин документа та виокремлення тих, які можуть бути віднесені до інших галузей права і включені до інших збірників законодавства; 4) прийняття класифікаційного рішення, щодо якої галузі права віднести даний нормативний акт, або його складову частину; 5) прийняття рішення про включення цілого нормативного акту до консолідованого збірника законодавства, чи про доцільність поділу акту на його складові частини і включення їх до консолідованого збірника нормативно-правового матеріалу; 6) визначення місця даного документу, або його складової частини в ієрархічній будові консолідованого збірника; 7) виявлення повторень гіпотез, диспозицій та санкцій в статтях визначеного нормативного акту та інших документів, які піддаються консолідаційній обробці; 8) визначення нормативного матеріалу, який втратив свою дію, і виключення його зі складу консолідованого збірника.Розділ перший - “Поняття і правова природа консолідації нормативно-правових актів” присвячений зясуванню логіко-гносеологічної природи консолідації, її співвідношенню з інкорпорацією та кодифікацією як видами систематизації нормативно-правових актів, досліджується синкретична сутність консолідації як окремого виду систематизації нормативно-правових актів. У підрозділі 1.1 “Логіко-гносеологічна природа консолідації” автор досліджує консолідацію як спосіб класифікації та уніфікації нормативно-правового матеріалу. Кодифікація постає логічним продовженням процесу консолідації, що дає підстави стверджувати, що консолідація, як вид систематизації та різновид класифікації, виникла історично і логічно раніше кодифікації, і певною мірою, нею зумовлюється. Автор стверджує, що між консолідацією та інкорпорацією можна провести чітке розмежування, на основі якого виділити консолідацію та інкорпорацію як окремі види систематизації законодавства. У підрозділі 1.4 “Консолідація як синкретичний вид систематизації нормативно правових актів” автор звертає увагу на те, що кодифікація є логічним продовженням процесу консолідації, що вказує на їх органічний звязок.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Меленко С.Г. До питання про склад норм міжнародного приватного права // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 11. Правознавство. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - С. 145-154.
2. Меленко С.Г. Поняття та специфіка консолідації як виду систематизації законодавства // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 45. Правознавство. - Чернівці: ЧДУ, 1999. - С. 25-29.
3. Меленко С.Г. Роль консолідації в системі прецедентного права (на прикладі Великобританії) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 48. Правознавство. - Чернівці: ЧДУ, 1999. - С. 56-59.
4. Меленко С.Г. Консолідація як засіб розвитку галузі права // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 91. Правознавство. - Чернівці: ЧДУ, 2000. - С. 10-13.
5. Меленко С.Г. Співвідношення консолідації і кодифікації як методів систематизації законодавства // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 105. Правознавство. - Чернівці: “Рута”, 2001. - С. 22-25.