Типи конкурентних іменників і прикметників як найбільш показових у процесах розвитку українського лексикону, їх формально-семантична будова. Чинники стабілізації інновацій-конкурентів у межах іменників та прикметників сучасної літературної мови.
Аннотация к работе
Водночас зясування передумов появи номінацій-конкурентів, ступеня тотожності їхньої формально-семантичної будови та спектрів функціонування чи, навпаки, тенденцій їхньої семантичної та/або функціонально-стилістичної диференціації дає змогу обґрунтувати доцільність фіксації нової лексики в словниках сучасної української мови, її унормування, виробити практичні рекомендації щодо вживання в усному й писемному мовленні. Лексичні інновації (новотвори, неозапозичення, неосемантизми, неографізми), з одного боку, виявляють різні джерела й способи оновлення української мови, тенденції розвитку словникового складу, а з іншого - засвідчують мобільні, неусталені ділянки лексикону, що потребують пильної уваги мовознавців щодо унормування та кодифікації з урахуванням нових потреб українського суспільства, його мовних смаків і вимог до мови. Автори останньої - 18 лінгвістів із 8 країн - є представниками різних дослідницьких традицій і течій, однак усіх їх обєднала спільна концепція, базована на понятті “тенденція розвитку мови”, увага до чинників і виявів мовної динаміки в сучасних словянських мовах. Цінний досвід міжнародної співпраці в царині неології та неографії засвідчують доповіді учасників організованого вченими України тематичного блоку “Динаміка та стабільність лексичних і словотвірних систем словянських мов” на XIV Міжнародному зїзді славістів (Охрид, 2008) та доповіді учасників Міжнародного наукового симпозіуму “Словянські мови та культури в сучасному світі” (Москва, 2009), зокрема праці членів Комісії зі словянського словотворення при Міжнародному комітеті славістів - учасників секції “Нові явища в словянському словотворенні: система та функціонування” - в межах програми цього симпозіуму: К. Проте в українському мовознавстві, як і в зарубіжній лінгвістиці, на сьогодні ще відсутні праці, автори яких обирали б конкурентні номінації обєктом спеціального дослідження і ставили б завдання зясувати причини та джерела їхньої появи, формально-семантичну будову, функціональні властивості, а отже, чинники, що сприяють стійкості таких груп, можливості їх закріплення в системі мови і в мовній практиці або усталенню як нормативного лише одного з наявних конкурентів.Сполучаючись з тими самими основами, такі словотворчі засоби формують опозиції номінацій-конкурентів: пост-і після-: постсоюз : післясоюз, пострадянський : післярадянський; супер-, мега-, топ-і над-: мегазірка : суперзірка : надзірка, супермодель : топ-модель, супердержава : наддержава; квазі-і псевдо-: квазіпартії : псевдопартії, квазірелігійний : псевдорелігійний; анти-і проти-: антинатовський: протинатовський; нью-і ново-: ньюукраїнець : новоукраїнець;-мейкер і-роб,-виробник,-льник: фільммейкер : фільмороб, фільмовиробник або клонмейкер : клонувальник, кліпмейкер : кліпувальник, кліпороб;-ман,-фан,-голик,-філ і-люб,-любитель,-залежний: кіноман : кінофан : кінолюбитель, інтернетоман : інтернетоголик : інтернет-фан : інтернет-залежний; навт/-наут і-івець,-ник: інтернавт/інтернаут : інтернетівець : інтернетник;-аж і-нн(я) татуаж : татуювання,-инг/-інг,-изація/-ізація і-нн(я): компютеринг : компютеризація : компютеризування, паркінг : паркування і пасивізована нині під впливом жорсткішої норми лексема парковка. Дію тенденції мовної економії виявляє конкурування нових для української мови кількаслівних і однослівних номінацій на кшталт медійне поле : медіаполе; депутатський корпус : депкорпус; електронна пошта : е-пошта, а також використання вже кодифікованих у нормативних новітніх словниках транскрибованих і транслітерованих відповідників англійської абревіатури e-mail: имейл : е-мейл : мейл та ненормативних мейло : мейлик : мило. Розрізняємо конкурентні групи: а) які зберігаються в мові, оскільки підтримують сталу системну варіантність та синонімію; б) що містять одиниці, які блокує сучасна мовна норма (переважно словотвірна); в) у яких наявна семантико-прагматична та функціонально-стилістична диференціація конкурентів. Конкурування може бути “боротьбою” між номінаціями, і як наслідок - номінація, що не відповідає мовним нормам і потребам комунікації, зникає, напр.: інтернетник або інтернетівець замість інтернетчик; новинний замість новиннєвий, новинарний. б) літературна - жаргонна - професійна; в) питома - запозичена; 3) стійкість у лексиконі: конкурентні групи: а) що співіснують у мові, оскільки підтримують сталу системну варіантність та синонімію; б) у яких певні одиниці блокує сучасна мовна норма (переважно словотвірна); в) у яких наявна семантико-прагматична та функціонально-стилістична диференціація конкурентів; 4) формально-семантична структура конкурентів: конкуренти а) прості слова, б) прості - складні слова; в) слова - словосполуки; 5) тип змістових відношень між конкурентами: графічні варіанти, словотвірні та лексичні синоніми.