Специфічні риси міграційної політики України в контексті завдань її адаптації до вимог країн Європейського Союзу. Характерні тенденції розвитку ринку праці країн Євросоюзу та їх вплив на масштаби, напрями та форми міграції трудових ресурсів з України.
Аннотация к работе
Істотне зростання масштабів міжнародної трудової міграції актуалізує дослідження процесу залучення України до міжнародної міграції робочої сили та її впливу на розвиток національної економіки. Найвагомішою причиною, яка зумовлює трудову міграцію переважно в економічно розвинені країни, є зростаючий попит на дешеву робочу силу, кращі умови праці та якість життя, економічні кризи в країнах походження мігрантів. Саме тому проблема трудової міграції з України набуває особливої актуальності, особливо в контексті конкурентоспроможності вітчизняного людського капіталу та економіки загалом. Вагомий внесок у дослідження теорії і практики міжнародної трудової міграції, нормативно-правових аспектів регулювання міграційних процесів в умовах перехідної економіки зробили провідні вітчизняні вчені Д. Проведене дослідження дозволило отримати результати, які відзначаються науковою новизною, а саме: вперше: - виявлено вплив залучення легальних трудових мігрантів на економічний розвиток країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) з врахуванням здійснення ними селективної міграційної політики та низької вартості праці при відносно високій кваліфікації українських працівників, зокрема: позитивний вплив міжнародної трудової імміграції в такі країни, як Чехія і Польща, де міграційне законодавство є сприятливим для легальної трудової міграції, у тому числі з України; водночас, для регіонального рівня доведено, що оплата праці та безробіття не є визначальними при прийнятті рішення про міграцію, а входять в сукупність мотивів поряд з якістю життя, економічною безпекою особи, психологічною оцінкою можливості зміни соціального статусу та добробуту, і підтверджено прямо пропорційний звязок між масштабами міграції і заробітною платою та обернено пропорційний - з рівнем безробіття;У першому розділі «Теоретико-методичні засади дослідження конкурентоспроможності людського капіталу на міжнародному ринку праці» розглянуто теоретичні засади дослідження міжнародної міграції робочої сили та конкурентоспроможності людського капіталу, виявлено залежність міжнародної трудової міграції від рівня конкурентоспроможності людського капіталу, окреслені основні його характеристики. Для забезпечення комплексного підходу в науково-практичному вирішенні проблеми підвищення конкурентоспроможності людського капіталу можна виділити чотири основні групи чинників, які характеризують: - рівень соціально-економічного розвитку, рівень розвитку продуктивних сил країни і окремих її регіонів, статево-віковий склад населення, кількісний і якісний склад трудових ресурсів, стан інфраструктури ринку праці і соціально-побутової інфраструктури; Як бачимо, за винятком Португалії, Російської Федерації та Польщі, угоди не включають країни з найбільшою кількістю українських мігрантів як легальних, так і, що важливіше, нелегальних (за оцінками, в 2005 р. біля 65% легальних мігрантів працювало в країнах ЄС). У другому розділі «Конкурентоспроможність людського капіталу України в процесі міжнародної міграції робочої сили» досліджено ринок праці країн ЄС, визначено вплив міжнародної трудової міграції на економічне зростання в країнах ЦСЄ, виявлені основні мотиви та наслідки міжнародної трудової міграції, зокрема, на регіональному рівні. Як показано в роботі, основною причиною залучення трудових мігрантів на ринках праці країн ЄС і, насамперед, найбільш розвинених, є зменшення пропозиції робочої сили внаслідок погіршення демографічної ситуації в цих країнах.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновані рекомендації для вирішення науково-прикладної задачі посилення конкурентоспроможності людського капіталу в умовах збільшення масштабів міжнародної міграції робочої сили з України. Водночас, при наявності надлишкової пропозиції робочої сили її вартість визначається потребами та можливостями працедавців, що в нашій країні переважно означає невідповідність заробітної плати реальній вартості робочої сили. В країнах із ринковою економікою взаємозвязок між якістю та вартістю праці дуже тісний, оскільки існує безпосередня залежність заробітної плати кожного найманого працівника від стабільності доходу підприємства. Поглиблення ринкових відносин впливатиме на конкурентоспроможність, перш за все, тих працівників, які орієнтовані одночасно і на заробіток, і на високу напруженість праці. Під час переходу до ринкової економіки в Україні, як відомо, були допущені серйозні помилки щодо розуміння сутності заробітної плати, яку раніше розглядали у відриві від зміни вартості товару - робоча сила.
План
Основний зміст дисертаційної роботи
Вывод
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновані рекомендації для вирішення науково-прикладної задачі посилення конкурентоспроможності людського капіталу в умовах збільшення масштабів міжнародної міграції робочої сили з України. Основні науково-теоретичні, методичні та практичні результати полягають у наступному.
1. Конкурентоспроможність людського капіталу визначається якістю та його певною вартістю, яку встановлює працедавець в залежності від особистих рис та характеристик працівників. Водночас, при наявності надлишкової пропозиції робочої сили її вартість визначається потребами та можливостями працедавців, що в нашій країні переважно означає невідповідність заробітної плати реальній вартості робочої сили. В країнах із ринковою економікою взаємозвязок між якістю та вартістю праці дуже тісний, оскільки існує безпосередня залежність заробітної плати кожного найманого працівника від стабільності доходу підприємства. Тобто, вартісні показники безпосередньо залежать від якісних і кількісних показників праці конкретного працівника. Поглиблення ринкових відносин впливатиме на конкурентоспроможність, перш за все, тих працівників, які орієнтовані одночасно і на заробіток, і на високу напруженість праці. Відтак, однією з ключових передумов конкурентоспроможності субєктів господарювання, як показало дослідження, є їх здатність до динамічної адаптованості щодо змін у структурі конкурентних переваг. Це передбачає наявність певних знань, навичок, індивідуального і колективного досвіду, вміння кожного працювати в нових умовах, володіння високими технологіями, наявність висококваліфікованої робочої сили та інформаційних комунікацій.
2. Поглиблення процесу інтеграції України до ЄС потребує досягнення відповідних макроекономічних показників розвитку, адаптованого до європейських стандартів законодавства, сприятливого інвестиційного клімату, стабільної національної валюти, і, найголовніше, високого рівня соціальних стандартів. Особливе місце в системі ринкових відносин належить оплаті праці, яка відображає взаємодію економічних процесів на різних рівнях управління. Під час переходу до ринкової економіки в Україні, як відомо, були допущені серйозні помилки щодо розуміння сутності заробітної плати, яку раніше розглядали у відриві від зміни вартості товару - робоча сила. Як результат, на транзитивному етапі формування ринкових відносин відбувалося штучне стримування доходів населення, здійснення політики зростання цін, що призвело до зниження рівня конкурентоспроможності людського капіталу. Складність цих явищ має бути врахована при регулюванні міграційних процесів, які ще більше погіршують конкурентоспроможність вітчизняного людського капіталу, а, отже, й національної економіки загалом.
3. Динамізм та масштабність розвитку зовнішньої зайнятості, недоліки чинної системи управління трудовою міграцією обумовили необхідність удосконалення державної міграційної політики в Україні. Подальше поліпшення державної міграційної політики потребує створення умов для ефективної координації зусиль всіх зацікавлених сторін в сфері трудової міграції, проведення роботи із визначення стратегічних цілей та перспективних напрямів взаємодії нашої країни з міжнародними організаціями. Отже, щоб стати справді ефективним інструментом регулювання міждержавного обміну людським капіталом, політика України у сфері регулювання міграційних процесів повинна бути продуманою і збалансованою, спиратися на досвід традиційних країн-експортерів та імпортерів робочої сили.
4. Нове становище людини у сфері зайнятості, повязане з конкуренцією, свободою і добровільністю вибору сфери суспільно-корисної діяльності, а також зі зміною місця проживання і праці, в тому числі й з виїздом за кордон, вимагає дієвої міграційної політики. Міграція населення істотно впливає на збалансованість ринку праці, змінює економічний і соціальний стан населення, часто супроводжується зростанням освітньої і професійної підготовки, розширенням потреб задіяних у міграції населення людей. Розширення ЄС шляхом приєднання країн з вищим рівнем безробіття та нижчою оплатою праці, погіршення ситуації на ринку праці країн ЄС обумовлюють ускладнення з працевлаштуванням трудових мігрантів з України на європейському ринку праці. Крім того, потрібно враховувати, що залежність соціально-економічного розвитку країн ЄС від імміграції людського капіталу в різних країнах оцінюється неоднозначно. Водночас, масовий приплив мігрантів для країн ЄС є причиною росту безробіття, знижуючи рівень заробітної плати працівників країн перебування. Тим самим міграція опосередковано впливає на рівень життя населення європейських країн, на його розміщення, демографічну та соціальну структуру.
5. Внаслідок міжнародної трудової міграції значна кількість вітчизняних трудових мігрантів залучена в економіку країн Центральної та Східної Європи. Потужні потоки трудових мігрантів з України в ці країни протягом останніх років зумовлені їх близьким розташуванням та спрощеною системою перетину кордонів. В країнах, де найбільше залучається вітчизняна робоча сила (Польща, Чехія), виявлено позитивний вплив використання легальної робочої сили з-за кордону на економічний розвиток цих країн. Водночас, можна стверджувати, що причина такого позитивного ефекту полягає саме у використанні легальної компоненти міграційних потоків завдяки здійсненню цими країнами селективної міграційної політики, яка заснована на залученні конкурентоспроможного людського капіталу з високим кваліфікаційним рівнем та порівняно низькою вартістю праці.
6. Проведене дослідження дає підстави зробити висновок, що підвищення ефективності інституційного забезпечення конкурентоспроможності людського капіталу на регіональному рівні потребує не стільки збільшення кількості інститутів, скільки трансформації вже існуючої інфраструктури, вдосконалення її діяльності, в тому числі в напрямку оновлення функцій. Зокрема зясовано, що позитивні зміни у макроекономічному середовищі, підкріплені раціоналізацією діяльності ринкової інфраструктури, малого і середнього бізнесу, фінансово-кредитних установ, сфери послуг тощо, є потужним базисом для розвитку людського капіталу. Таким чином, досягнення оптимального рівня конкурентоспроможності людського капіталу, що відповідає потребам інформаційного суспільства і нової економіки в нашій країні, потребує створення спеціального інституційного середовища. При цьому акцент повинен бути зміщений з домінування інститутів соціального захисту і боротьби з бідністю на оптимізацію діяльності тих інституцій, що сприяють підвищенню якості життя громадян завдяки максимальній реалізації їх власного трудового потенціалу у національній економіці.
7. Прискорення процесу повернення громадян на батьківщину та використання позитивного ефекту від еміграції населення, на думку дисертанта, потребує виконання таких завдань: розвитку інституцій, які займаються працевлаштуванням; надання інформації про ситуацію на ринках інших країн; активізації укладання міждержавних двосторонніх угод з країнами-реципієнтами вітчизняних мігрантів; поточного обліку робочої сили та запобігання відпливу кваліфікованої робочої сили за кордон; здійснення контролю за виїздом потенційних емігрантів та вдосконалення системи соціального страхування; створення консультаційних центрів для мігрантів за кордоном та недержавних організацій з підтримки сімей, що залишились на батьківщині; розробки і реалізації регіональних програм залучення трансфертів мігрантів як інвестиційного ресурсу розвитку підприємництва у місцях постійного проживання мігрантів чи членів їх сімей; солідарної участі держави у підтримці та гарантуванні ділової активності мігрантів.
Список литературы
1. Куревіна І.О., Мокій А.І., Чекан І.А. Міграційні процеси як чинник впливу на стан людського капіталу України // Україна: Стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки-2006: Монографія / За ред. О. Власюка. - К.: НІСД, 2006. - С. 267-274 (на основі аналізу міграційних політик розвинених країн автором запропоновано основні заходи державної політики, спрямовані на посилення позитивних та нівелювання негативних ефектів міжнародної міграції з України).
2. Куревіна І.О., Хомич Л.В., Писаренко С.М., Чекан І.А. Міжнародна міграція з України як чинник впливу на стан людського капіталу // Україна в 2007 році: щорічні оцінки суспільно-політичного розвитку: Монографія / За заг. ред. Ю. Рубана. - К.: НІСД, 2007. - С. 299-309 (автором розглянуто структуру трудової міграції та визначено головні чинники, які зумовлюють міжнародну трудову міграцію з України).
3. Куревіна І.О. Соціальний складник інноваційної моделі // Вісник ЛКА. - Збірник наукових праць. - Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2005 - С. 126-130.
4. Куревіна І.О. Актуальність та методологічні аспекти управління розвитком соціального капіталу // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. тр. - Донецк: ДОННУ, 2005. - С. 750-753.
5. Куревіна І.О. Основні напрями української трудової міграції на шляху інтеграції України в ЄС // Вісник Хмельницького національного університету: Наук. журн. - 2005. - №2 (66), Економічні науки. Том 1. - Хмельницький, 2005. - С. 196-198.
6. Куревіна І.О. Трудова міграція та основні напрями її регулювання в контексті інтеграційних процесів // Вісник Львівської комерційної академії. Вип. 18: Серія: економічна, частина 1. - Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2005. - С. 31-35.
7. Куревіна І.О., Мокій А.І., Бабець І.Г. Інноваційна модель транскордонного співробітництва: передумови та перспективи реалізації // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика в Україні: сучасні форми та методи реалізації: Зб. наук. пр. Вип. 2 (52)/ Інститут регіональних досліджень НАНУ. - Львів, 2005. - С. 272-291 (автором досліджено стан науково-технічного потенціалу регіону, проведений аналіз динаміки кількості та якості людського капіталу у науковій сфері Львівської області з метою виявлення перспектив залучення грантових коштів у процесі реалізації інноваційного співробітництва).
8. Куревіна І.О., Польова І.М. Інвестиційний та соціальний аспекти реструктуризації підприємств вугільної галузі Львівської області // Регіональна бізнес-економіка та управління. - №7. - Вінниця: Вінницький фінансово-економічний університет, 2006. - С. 27-36 (автором проаналізовано трудовий та інвестиційний потенціал регіону та запропоновано найпривабливіші сфери застосування іноземних інвестицій для подолання проблем вугільної промисловості).
9. Куревіна І.О. Міжнародна трудова міграція як чинник впливу на стан людського капіталу та економічне зростання // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: Сб. науч. тр. - Свиштов-Донецк: ДОННУ-СА «Д.А. Ценов», 2007. - С. 633-638.
10. Куревіна І.О. Інтеграція України у світове господарство: міграційний аспект // Актуальні проблем міжнародних відносин: Зб. наук. пр. Вип. 66, частина 2 / К: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2007. - С. 173-179.