Конкурентна здатність сортів люцерни до видів злакових культур, її природа і можливість використання у насінництві - Автореферат

Сучасні інтенсивні технології вирощування насіння люцерни передбачають сівбу безпокривним широкорядним способом із застосуванням гербіцидів. Від розвитку рослин люцерни в рік сівби в значній мірі залежить продуктивність її насіннєвих посівів в наступні роки. Уникнути необхідності використання гербіцидів при вирощуванні насіння люцерни можна лише використовуючи найбільш придатні покривні культури. Метою досліджень було виявити сорти люцерни, придатні для вирощування насіння без застосування гербіцидів, використовуючи покривні культури, а також знайти найбільш прийнятні покривні культури і технологію їх сівби. Обгрунтована можливість та економічна доцільність вирощування насіння люцерни за безгербіцидною технологією при використанні висококонкурентних сортів люцерни типу Ярославна і Ольга та покривних культур, таких як просо на зерно (сорт Сяйво), овес на зелений корм (сорт Чернігівський-28) в літніх строках сівби, що підвищує прибуток і рівень рентабельності виробництва насіння люцерни на 17,8-27,8% проти літнього безпокривного способу сівби.В розділі подано аналіз результатів досліджень з проблем вирощування люцерни в минулому.В дослідженнях використовували чотири сорти люцерни вітчизняної селекції, здатні до плодоутворення в зонах Лісостепу і Полісся України: Ярославна, Ольга, Веселоподолянська-11, Полтавчанка. В якості покривних культур навесні висівали пажитницю однорічну (сорт Еней) та пажитницю багатоукісну (сорт Володар) з використанням обох на зелений корм і пшеницю яру (сорт Рання-93) - на зерно, а влітку - пшеницю озиму (сорт Миронівська-61) і овес (сорт Чернігівський-28) - на зелений корм та просо (сорт Сяйво) - на зерно. Сівба люцерни під покривні культури проводилася на протязі 1994-1996 років. Навесні сівбу проводили в третій декаді квітня, влітку - в третій декаді червня. В рік сівби проводили спостереження за ростом і розвитком вегетативної маси рослин люцерни та визначили суху масу бурянів на момент збирання покривних культур.Для встановлення і оцінки ступеню впливу покривних культур на люцерну в підпокривний період її росту та в наступні роки визначали силу росту стебел люцерни у висоту і нарощування нею вегетативної маси в рік сівби та насіннєву продуктивність в 2-й і 3-й роки росту. В результаті спостережень встановили, що на час збирання покривні культури по рівню пригнічення росту рослин люцерни можна розділити на три групи: найменше пригнічення виявили овес і пшениця озима - висота рослин люцерни склала 21,5-22,0 см, середнє - просо і види пажитниці, однорічна та багатоукісна - 15,7-16,9 см і сильне - пшениця яра - 13,2 см. Визначення маси сухої речовини рослин люцерни, накопиченої в підпокривний період росту, суттєво доповнив характеристику агресивності покривних культур, оскільки цей показник віддзеркалює стійкість рослин люцерни до випадання під впливом несприятливих умов в підпокривний період росту, інтенсивність нарощування вегетативної маси та кореневої системи в залежності від покривної культури, здатність до інтенсивного кущіння, ріст і розвиток стебел люцерни, їх облистяність та інше. За цим показником пригнічуючий вплив покривних культур зростав в такому порядку: найменше пригнічення виявив овес (суха маса рослин люцерни - 728 кг/га), далі ідуть - пшениця озима (717 кг/га), пажитниця однорічна (106 кг/га), просо (101 кг/га), пажитниця багатоукісна (89 кг/га), пшениця яра (76 кг/га). Стрічковий спосіб сівби покривних культур сприяв зниженню їх агресивності, але, як і у випадку впливу на висоту рослин люцерни, не усував різниці між покривними культурами.Сорт Ярославна відзначається інтенсивним ростом і скоростиглістю, сорт Веселоподолянська-11 - повільним ростом і відростанням, середньостиглістю, сорту Полтавчанка притаманні помірний ріст і скоростиглість. З метою визначення рівня конкурентної здатності чотирьох сортів люцерни до покривних злакових культур, ми проводили в роки сівби спостереження за ростом рослин, нарощуванням вегетативної маси, можливою протидією бурянам, а в наступні роки провели облік урожаю насіння. Було встановлено, що висота рослин люцерни на час збирання покривних культур була істотно більшою у сортів Ярославна і Ольга (18,2-18,3 см), порівняно з рештою сортів (16,3-17,3 см), що при НІР05 = 0,9 см є достовірною різницею (таблиця 3). Спосіб сівби покривних культур істотно впливав на висоту рослин люцерни і різниця була по всіх сортах від 1,2 до 1,6 см на користь стрічкового способу, що при НІР05 = 0,8 см свідчить про достовірність такої переваги. Порівняння пар сортів люцерни за методом порівняння 2-х рядів регресії (П.А.Плохинский) виявило істотну і достовірну перевагу сортів Ярославна і Ольга, при обох способах сівби покривних культур, над рештою сортів, що свідчить про перевагу цих сортів у протидії пригнічуючому впливу покривних культур.Набір різноманітних сортів люцерни і видів покривних культур, використаних в досліді, надав можливість не тільки оцінити їх конкурентні можливості, а і визначити найбільш продуктивний сорт люцерни в поєднанні з прийнят

Зміст роботи

Розділ 1. Сучасний стан досліджень по вирощуванню насіннєвої люцерни (огляд наукової літератури)

1. Виявлена високодостовірна конкурентна здатність у існуючих сортів люцерни по відношенню до покривних злакових культур, яка визначає їх рівень спроможності до росту і розвитку під покривом злакового компонента та визначає врожай насіння люцерни у наступні роки безпокривного періоду життя.

2. За рівнем зниження врожайності насіння, при вирощуванні під покривом різних злакових культур, існуючі зареєстровані сорти люцерни можна розташувати в такий ряд: Ярославна (найменше зниження урожайності проти літнього безпокривного посіву - 33,3%), Ольга (36,3%), Веселоподолянська-11 (41,9%), Полтавчанка (44,0%).

3. Висококонкурентні сорти люцерни достовірно відрізняються від низькоконкурентних більш інтенсивним початковим ростом і наростанням кормової маси, помітною протидією розвитку бурянів під покривом, що сприяє зменшенню забуряненості та достовірно меншому зниженню насіннєвої продуктивності на 2-3-й роки життя.

4. Встановлено, що існуючі види і сорти злакових покривних культур мають достовірно різний пригнічуючий вплив на сорти люцерни. За рівнем впливу на урожай насіння люцерни в порівнянні з чистим безпокривним посівом для кожного злакового виду показник “агресивності” становив: пшениця озима - 1,26 (зниження урожайності насіння люцерни 20,7%), овес - 1,31 (23,4%), просо - 1,49 (32,8%), пажитниця однорічна - 1,98 (49,6%), пшениця яра - 2,04 (51,1%), пажитниця багатоукісна - 2,16 (53,7%). Найбільшу “агресивність” виявила пажитниця багатоукісна завдяки надзвичайній здатності інтенсивно кущитися і безперервним ростовим процесам на протязі вегетаційного періоду.

5. За рівнем пригнічення виділено три групи покривних культур з високим, середнім і низьким проявом цієї ознаки. Найбільш типовими представниками з цих груп відповідно є: пшениця яра (сорт Рання-93), просо (сорт Сяйво), овес (сорт Чернігівський-28). Цю шкалу ідентифікації пропонується використовувати для оцінки селекційного матеріалу люцерни за ознакою конкурентної здатності.

6. Виявлено кращі за рівнем прояву конкурентної здатності сорти люцерни - Ярославна і Ольга, які в порівнянні з іншими двома сортами мали достовірно кращий ріст і накопичення кормової маси під покривом, вищий і більш стабільний урожай насіння на 2-й і 3-й роки користування (187,5; 184,1 проти 155,1; 138,4 кг/га) при достовірно нижчій собівартості 1 ц вирощеного насіння в порівнянні з безпокривним посівом (160-175 грн/ц проти 202-207 грн/ц).

7. Встановлено, що за рівнем впливу окремих факторів на насіннєву продуктивність люцерни при безгербіцидній технології на першому місці стоїть покривна культура (58,7%), на другому - сорт (27,8%) і на третьому - взаємодія цих двох факторів (7,2%).

8. Доведена перевага стрічкового посіву в зменшенні рівня пригнічення покривної культури на люцерну (урожайність насіння люцерни 177 кг/га при стрічковому посіві і 156 кг/га - при суцільному посіві, або різниця - 11,3%).

9. Обгрунтовано можливість і економічну доцільність застосування безгербіцидної технології вирощування насіння люцерни в Лісостепу України з використанням найменш “агресивних” покривних культур і висококонкурентноздатних сортів люцерни.

1. Марков В.В. Конкурентна здатність сортів люцерни у відношенні до видів злакових культур і можливість використання її у насінництві // Матеріали міжнарод. науково-практичної конф. молодих вчених та спеціалістів “Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК”. - Ч.І. - Чабани. - 1996. - С.135.

2. Марков В.В. Конкурентна здатність сортів люцерни у відношенні до видів злакових культур і використання її в селекції та насінництві // Збірник наукових праць ІЗ УААН (вип.1). - К.: Нора-прінт, 1997. - С.119-121.

3. Марков В.В. Конкурентна здатність сортів люцерни, її роль і значення в насінництві // Збірник наукових праць ІЗ УААН (вип.2). - К.: Нора-прінт, 1998. - С.190-192.

4. Марков В.В. Агресивність покривних злакових культур до люцерни та використання її в селекції і насінництві // Збірник наукових праць ІЗ УААН (вип.3). - К.: Нора-прінт, 1999. - С.114-117.

5. Бобер А.Ф., Марков В.В. Конкурентна здатність різних сортів люцерни і ступінь їх придатності до вирощування під покривом злакової культури // Вісник аграрної науки. - 1999. - №11. - С.24-27.