Конкурентні переваги України на світових ринках енергоресурсів (на матеріалах Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, м. Київ) - Дипломная работа

У сучасному світі наявність і доступність паливно-енергетичних ресурсів, безперебійність поставок й ефективність їх використання багато в чому визначають стійкий розвиток і енергетичну безпеку країни - важливу складову національної безпеки. Світ вступив у нову енергетичну епоху, що характеризується підвищенням потреб в паливі. Незважаючи на різкі зміни попиту і цін на нафту, тенденція до зростання споживання палива та енергії все ж таки залишиться, хоча розподіл споживання між секторами і країнами може дещо змінитися. Водночас тенденції розвитку суспільства вимагають різкого підвищення ефективності використання природних ресурсів, прийняття нових нетрадиційних рішень, здатних у найкоротший термін і з мінімальними витратами вирішити проблеми нестачі електроенергетичних потужностей, зменшити шкідливе навантаження на довкілля і провести модернізацію енергетики відповідно до вимог XXI століття. Зростання світових потреб в паливі та енергії при ресурсних та екологічних обмеженнях традиційної енергетики обумовлює необхідність своєчасної підготовки та впровадження нових енергетичних технологій, спроможних взяти на себе суттєву частину приросту енергетичних потреб і стабілізувати споживання органічного палива.У сировинному секторі світового господарства провідну роль відіграють паливно-енергетичні ресурси - нафта, нафтопродукти, природний газ, камяне вугілля, енергія (ядерна, гідроенергія та ін.). Зальне споживання усіх видів ПЕР у світі зросло приблизно в 1,6 - 1,7 рази і складає близько 17 млрд.т умовного палива. Оскільки значного зростання власного споживання нафти в основних країнах її видобутку не прогнозується, збільшення світового попиту на нафту обумовить значне збільшення її імпорту, який може зрости на 50-60 %, тобто перевищить 3,0 млрд т (замість сьогоднішніх 2,3 млрд т). Основний приріст попиту на імпорт нафти очікується в країнах, що розвиваються, де він може зрости в 2,5-2,8 рази, у той час як імпорт нафти розвиненими країнами зросте лише на 30-35%. Прогнозується, що основний приріст попиту на нафту буде задовольнятися країнами ОПЕК (до 90% приросту), у результаті чого, їхня частка у світовій торгівлі нафтою зросте з 69% до 78-80 %.[20]При таких темпах її споживання, які існували у 80-ті роки, розвіданих запасів вистачить світовому господарству лише на 37-40 років, а якщо взяти до уваги прогнозні ресурси, то нафтова ера триватиме близько 120 років. Отже, проблема, яка сьогодні досить жваво дискутується в усьому світі, зводиться до того, чи встигнуть усі країни перевести свою економіку на новий вид енергозабезпечення і які ресурси для цього мають бути використані. Виникнення й загострення сировинної проблеми змусило переоцінити наявні мінеральні ресурси, в результаті чого стало ясно, що резерви багатьох видів корисних копалин повязані з екологічно шкідливими джерелами, такими, зокрема, як нафтові піски, бітумні сланці та ін., розробка яких загрожує навколишньому середовищу й погіршує екологічну ситуацію в світі. Нафта була, є та у близькому майбутньому залишиться основним джерелом первинної енергії, споживання котрої неуклінно збільшується у звязку з подальшим розвитком світової економіки. Довгострокові перспективи пророкувати складно, але можна припустити, що якщо запаси нафти будуть продовжувати зменшуватися і не буде знайдено нових чи родовищ інших альтернативних видів палива, те вже до 2030-му року вугілля може стати основним джерелом паливної енергії (має значні запаси у порівнянні з нафтою).Порівняно з нинішніми 2,4% зростання (у період 2000-2016рр.) прогнозовані темпи світового споживання енергії будуть дещо повільніші, що викликано завершенням етапу бурхливого зростання попиту на енергію в країнах Азії.[46] Практично весь обсяг прогнозованого зростання попиту (96%) припаде на країни, що не входять до ОЕСР, де енергоспоживання протягом досліджуваного періоду буде зростати на 2,2% у рік порівняно з 0,1% в країнах-членах ОЕСР, де з 2030р. рівень споживання почне поступово знижуватися. Викопні види палива (нафта, природним газ і вугілля) будуть як і раніше задовольняти більшу частину світових потребпротягом зазначеного періоду - жодне інше джерело енергії не зможе зрівнятися з ними по доступності, економічності і масштабах виробництва, не дивлячись на те, що їх частка знизиться з 86% у 2013р. до 81% у 2035р. Найбільш швидкозростаючим викопним видом палива у споживанні буде газ ( 1,9% зростання на рік), суттєво знизяться темпи зростання вугілля(з 2000р. зростання було на рівні 3,8% на рік) - до 0,8%, нафта лише незначно випередить вугілля ( 0,9% на рік)[46] У перспективі до 2035р. обсяги імпорту газу до країн Європи будуть рости темпами у 1,5-2,0% на рік, оскільки газовидобуток протягом прогнозованого періоду у даному регіоні буде скорочуватися (головним чином у Нідерландах та Великій Британії).На сьогоднішній день світовий ринок енергоресурсів, внаслідок зростання світової економіки, супроводжується значним збільшенням споживання енергоресурсів, загостренням боротьби за доступ до вуглеводневих ене

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВИХ РИНКІВ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ

1.1 Загальна характеристика світового ринку енергоресурсів

1.2 Сучасні проблеми у галузі енергозабезпечення: глобальний та національні аспекти

1.3 Перспективи розвитку світового енергетичного ринку

Висновок до розділу 1

РОЗДІЛ 2. КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ УКРАЇНИ НА СВІТОВИХ РИНКАХ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ

2.1 Ресурсний потенціал розвитку органічних енергоресурсів України на світовому ринку

2.2 Вартісний фактор атомної енергетики України, як конкурентна перевага для розвитку економіки

2.3 Розвиток українського ринку альтернативної енергетики

Висновок до розділу 2

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА ШЛЯХИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

3.1 Концептуальні засади формування та реалізації державної стратегії розвитку енергоресурсів України

3.2 Напрями подолання енергетичної залежності України як стимул для модернізації та розвитку енергетичного ринку

3.3 Перспективи впровадження альтернативних джерел енергії як засобів підвищення рівня енергетичної конкурентоздатності України

Висновок до розділу 3

ВИСНОВОК ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ