Конфлікти та причини їх виникнення. Профілактика та управління конфліктами в соціальних організаціях. Люди похилого віку як соціально-демографічна група. Специфіка соціального обслуговування людей похилого віку у стаціонарних та нестаціонарних закладах.
Аннотация к работе
Нерідко люди не можуть дійти згоди, вони неоднаково оцінюють щоденні життєві ситуації, обирають різні шляхи вирішення спільних проблем. Конфлікт як соціальне явище є найбільш гострий спосіб розвязання важливих протиріч, які виникають у процесі соціальної взаємодії, що полягає в протидії субєктів і супроводжується переживанням ними негативних емоцій у ставленні один до одного. Людина не йде на компромісне вирішення проблеми, не поступається, не уникає конфлікту, не намагається обговорити і разом з опонентом взаємовигідно розвязати протиріччя, яке виникло, а вибирає стратегію протидії. Книга Роджера Фішера та Вільяма Юрі є чи не найвідомішою працею з конфліктології «Шлях до згоди, або Переговори без поразки», також проблеми конфліктології знаходили своє осмислення у праці такого вченого як Кеннет Боулдінг «Конфлікт і захист. Усе вище зазначене свідчить про те, що проблема конфліктів в стаціонарних закладах обслуговування є надзвичайно актуальною, що й обумовило вибір теми магістерського дослідження: «Конфлікти в стаціонарних закладах соціального обслуговування людей похилого віку як проблема соціальної роботи».Суперечності, протилежності, відмінності - це необхідні, але ще недостатні умови для конфлікту; вони перетворюються на конфлікт тоді, коли начнуть взаємодіяти сили, які є їх носіями. Будь-який конфлікт, оскільки він виникає в суспільстві та існує між людьми, завжди має суспільний характер, тобто є конфліктом соціальним у широкому значенні цього слова. У структурі конфлікту можна виділити такі основні поняття: учасники конфлікту, умови перебігу конфлікту, образи конфліктної ситуації, можливі дії учасників конфлікту, наслідки конфліктних дій. За критерієм реальності їх поділяють на справжні (конфлікт існує обєктивно та сприймається адекватно), умовні (конфлікт залежить від зовнішніх обставин, які легко змінюються), зміщені (за явним приховується інший конфлікт), латентні (існує конфліктна ситуація, але конфлікт не відбувається), хибні (не існує обєктивних підстав для конфлікту, відбувається лише у звязку з помилками сприйняття та розуміння). За джерелом конфліктної енергії (причинами) поділяються на структурні (їх спричиняють суперечності щодо завдань, які вирішують сторони (наприклад, між бухгалтерією та іншими підрозділами); інноваційні (будь-яка інновація порушує усталений ритм, традиції, звички, певною мірою торкається інтересів багатьох співробітників, що може спричинити конфлікт); позиційні (стосуються визначення першості, значущості, лідерства, аутсайдерства, локалізовані у сфері символічного визнання (хто є важливішим?); справедливості (виникають на підставі розходжень щодо оцінок трудового внеску, розподілу матеріальних, моральних винагород тощо); суперництво з приводу ресурсів (традиційним для організацій; у конфлікт переростає тоді, коли виконавці, між якими розподіляється певний ресурс, ставлять у залежність від його отримання виконання власних службових обовязків); динамічні (мають соціально-психологічну природу, часто виникають у нових колективах, де не існує чіткої неформальної структури, не визначився лідер).У цьому розділі ми охарактеризуємо людей похилого віку як соціально-демографічну групу, розглянемо проблеми та специфіку соціального обслуговування людей похилого віку у стаціонарних та нестаціонарних закладах та проаналізуємо конфліктну поведінку людей похилого віку в стаціонарних закладах соціального обслуговування Також сьогодні як у теоретичних, так й у практичних дослідженнях не достатньо звертають увагу той факт, що вік 60-65 років - це насамперед період кризової кризи , оскільки відбуваються значні зміни в життєвих ситуацій, зумовлені як зовнішніми (з офіційним виходом на пенсію, збільшується вільний час, змінюється соціальний статус втрачається багато соціальних ролей тощо), так і внутрішніми (усвідомлення вікового фізичної та психологічної сили, пасивно-залежне становище від суспільства й сімї, формування нового соціального статусу) чинниками [56, С.134]. На думку вчених, провідним видом діяльності в похилому віці є особлива внутрішня діяльністю спрямована на прийняття свого життя, що вимагає від людини переосмислення цінностей, ставлення до обєктивної дійсності, до себе, тобто перебудови своєї свідомості, пошуку нових можливостей для реалізації своєї активності. З роками зявляється вміння будувати стосунки з людьми, в результаті людина з часом набуває стійке коло підтримки, отримує можливість одержання моральної і навіть матеріальної допомоги. Це медико - соціальні установи системи соціального захисту населення для постійного проживання інвалідів першої та другої груп і громадян похилого віку (чоловіків віком старших 60 років, жінок старших 55 років) із числа звільнених з місць позбавлення волі особливо небезпечних рецидивістів та інших осіб, за якими відповідно до чинного законодавства встановлено адміністративний нагляд, а також для тих осіб, які направляються з приймальників - розподільників із числа інвалідів першої та другої груп і громадян похилого віку, раніше засуджен