Конфлікт у системі державного управління як різновид соціально-політичного конфлікту. Особливості конфліктів, що виникають при реалізації функцій державної влади. Удосконалення інституційних та юридичних процедур як інструмент урегулювання конфліктів.
Аннотация к работе
Сучасні політико-управлінські процеси, що складають основу системи державного управління, завжди вирізняються підвищеним ступенем конфліктогенності, так як це, у першу чергу, складні комунікаційні взаємодії, які апріорі не можуть бути абсолютно безконфліктними. До того ж вітчизняні реалії характеризуються низьким ступенем легітимності інститутів публічної влади, поширенням негативної практики конституційних змін, домінуванням окремих приватних чи корпоративних інтересів над суспільними тощо демонструють високу ступінь політичної та соціальної напруги, яка в умовах економічної кризи набуває особливої гостроти Такий стан системи державного управління засвідчує, що проблема конфлікту потребує детального вивчення, а нові форми відносин, які зявляються у взаємодіях влади та суспільства, влади та громадянина, зайвий раз підтверджують потребу у вивченні механізмів управління конфліктами, у розробці сучасних та ефективних технологій його розвязання. Усі соціальні конфлікти, і конфлікти у системі державного управління не є виключенням, не можуть бути оцінені лише з негативного боку. Оскільки, державне управління, як сукупність механізмів та засобів, не може задовольнити інтереси всіх верств, а лише поєднати їх таким чином, щоб віднайти найбільш оптимальний баланс цих інтересів, тобто досягти їх компромісу, то в цій ситуації саме поява конфліктів або підвищений рівень конфліктності може свідчити про хибність управлінських дій. Метою даної роботи є дослідження найбільш поширених видів конфліктних ситуацій та конфліктів у системі державного управління, встановлення причин і факторів, що їх спричиняють та, відповідно, розробка пропозицій стосовно впровадження у практичну діяльність механізмів розвязання конфліктів.Дарендорф розглядав конфлікт як ситуацію, в якій має місце невідповідність між правами соціальних груп на доступ до соціальних, у тому числі матеріальних, благ і можливостями реалізувати ці права, тобто наявністю реального доступу до цих благ. Сам конфлікт визначається автором як «ситуація, в якій дійові особи (індивіди, групи, організації, нації) або переслідують несумісні цілі та цінності, або одночасно в конкурентній манері прагнуть досягнути одну й ту саму мету» [10, с. Снайдер вважали, що конфлікт - це ситуація, яка виникає за наявності щонайменше двох сторін, відносини між якими складаються на базі якогось дефіциту і побудовані таким чином, що сторони прагнуть отримати вигоду за рахунок одна одної, і їхні дії спрямовано на досягнення несумісних цілей, що виключають одна одну [5, с. У Політичному енциклопедичному словнику конфлікт визначається як крайнє загострення суперечностей сторін, повязане з відмінностями їхнього становища у суспільстві й повязаної з цим реальної чи надуманої суперечності інтересів, цілей і цінностей, зіткнення та протиборство (протидія) певних систем [14, с. До групи цих конфліктів також можна віднести будь-який конфлікт за участю політичних акторів.Князєв визначає державне управління як сукупність практичних заходів, засобів, важелів, стимулів, за допомогою яких органи державної влади впливають на суспільство, виробництво, будь-яку соціальну систему з метою досягнення поставлених цілей, як систему політичних, економічних, соціальних, організаційних і правових засобів цілеспрямованого впливу органів державного управління [30]. Однак, ми не можемо погодитися з цим визначенням оскільки в рамках даного дослідження конфлікти розглядаються як невідємна складова процесу розвитку системи, а тому важливо, щоб і державне управління аналізувалося як система. Загальна системна криза суспільства - це такий стан, коли основні компоненти (економіка, соціальна, правова сфери, політика тощо) прийшли у таку обопільну несумісність, яку неможливо подолати в межах існуючого соціально-економічного та політичного устрою. Від конфлікту криза відрізняється тим, що це статичний стан системи, а конфлікт це процес динамічний - процес розвитку взаємовідносин між окремими його субєктами з приводу або подолання протиріч, або знаходження компромісу стосовно врегулювання обєкту конфлікти. Якщо ж вважати, що політика - це діяльність, спрямована на регулювання і збалансування інтересів та відносин між різними соціальними і політичними субєктами з приводу життєво важливих питань, що зачіпають їхні істотні інтереси (власність, влада, гуманізм, справедливість тощо), то політичний конфлікт - це конфлікт з приводу життєво важливих питань, які можуть бути повязані не тільки з суто владними відносинами [13, с.Таким чином, узагальнюючи вищенаведене можна визначити, що адміністративні функції державної влади знаходять своє відображення в процесі практичної реалізації принципу розподілу функціонального навантаження гілок влади, тобто в реалізації на практиці системи стримання та противаг гілок влади. В цьому контексті можна стверджувати, що конфлікти в державному управлінні повязані із реалізацією адміністративних функцій держави, перш за все, полягають саме в прагненні закріпити за кожною із інституцій державної влади або з
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНФЛІКТІВ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
1.1 Теоретичні підходи до пояснення природи конфлікту
1.2 Конфлікт у системі державного управління як різновид соціально-політичного конфлікту
РОЗДІЛ 2. КОНФЛІКТИ У СУЧАСНІЙ ПРАКТИЦІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
2.1 Особливості конфліктів, що виникають при реалізації адміністративних функцій державної влади
2.2 Особливості конфліктів, що виникають при реалізації політичних функцій державної влади
РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМИ УРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТІВ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
3.1 Способи та форми розвязання конфліктів у державному управлінні
3.2 Удосконалення інституційних та юридичних процедур як інструмент урегулювання конфліктів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вывод
Аналіз конфліктних ситуацій та конфліктів у системі державного управління, причин і факторів, що їх спричиняють та практики вирішення різних видів конфліктів дають змогу зробити наступні висновки: 1. Визначена сутність та природа конфлікту, причини їх виникнення процес розвитку. Було уточнення поняття конфлікту в системі державного управління, під яким розуміється відносини сторін з приводу врегулювання соціально-економічних чи суспільно-політичних суперечностей або стосовно досягнення певних цілей. Конфлікти в системі державного управління, які витікають з реалізації органами державної влади своїх адміністративних та політичних функцій несуть в собі ризики дестабілізації суспільно-політичних та соціально-економічних відносин в країні, призводять до порушення рівноваги соціальної сфери.
2. Визначені особливості конфлікту у системі державного управління до яких зокрема відноситься: специфічне коло учасників конфлікту, а саме субєкти політичних відносин та органи державного управління; імперативний характер відносин в системі державного управління, що обумовлює особливості протікання таких конфліктів; системний характер; втягнення в конфлікт крім безпосередніх учасників окремі соціальні групи; наслідки таких конфліктів невідворотно призводять до негативних змін соціально-економічної ситуації чи порушення політичної стабільності.
3. Визначена сутність конфліктів які виникають внаслідок реалізації органами державної влади адміністративної функцій державного управління. Серед таких конфліктів найбільш часто зустрічаються конфлікти між: державно-адміністративними структурами й підприємствами державного й приватного секторів; державними органами й іншими організаційно оформленими ланками управління чи організації суспільства; державою й населенням; чиновниками й громадянами; внутрішньо організаційні конфлікти в державних установах; державними органами центрального, регіонального й місцевого рівнів. Головна відмінна риса таких конфліктів полягає в тому, що відносини з приводу реалізації адміністративної функції державного управління регулюються імперативними методами, а отже такі конфлікти частіше за все вирішуються зміною порядків здійснення окремих процедур та їх нормативне закріплення. Що стосується конфліктів де другою стороною виступають не органи державної влади, то тут головною їх особливістю є те, що вирішення таких конфліктів знаходиться суто в правовій площині.
4. Визначено особливості конфліктів, що виникають при реалізації політичних функцій державної влади. Такі конфлікти частіше за все повязані із боротьбою між різними політичними елітами та виразниками економічних інтересів різних груп з приводу заволодіння реальним впливом на політичні процеси в суспільстві та доступ до важелів державного управління, тобто до вищих державних посад. Крім того політичні конфлікти проявляються в боротьби влади та опозиції, а також в протистоянні різних гілок влади з метою встановлення більш широких контрольних функцій та підпорядкуванні більшої кількості органів державного управління стратегічного спрямування.
5. Визначені способи та форми розвязання конфліктів у державному управлінні. Зокрема політичні конфлікти можуть бути врегульовані шляхом: соціального маневрування, політичного маневрування, політичного маніпулювання, інтеграції контреліти, послаблення «системної опозиції». При цьому основними підходами щодо врегулювання конфліктів повязаних із реалізацією органами державного управління адміністративних та політичних функцій є: нормативний, силовий, реалістичний, ідеалістичний, компромісний, консенсусний, інтегративний. При цьому по відношенню до адміністративних конфліктів не можуть бути застосовані силовий, ідеалістичний, інтегративний підходи.
6. Визначені напрямки удосконалення інституційних та юридичних процедур як інструментів урегулювання конфліктів. Запропоновано низку інструментів врегулювання адміністративних і політичних конфліктів в системі державного управління. Перш за все, слід завернути увагу на врегулювання конфліктів між органами державної влади та приватним сектором, для цього пропонується зокрема: вдосконалити податкове законодавство, створити координаційну раду з питань політики врегулювання підприємницької діяльності, яка б надавала конкретні пропозиції Уряду щодо вдосконалення господарського законодавства України. В аспекті адміністративних конфліктів між органами державної влади та громадськими організаціями, асоціаціями спілками та іншими інститутами громадянського суспільства пропонується: створити координаційні ради при кожному міністерстві, яка б складалася з представників відповідної галузі економіки кожного регіону; наділити функціями виконавчого органу такої ради структурний підрозділ міністерств чи відомств, який відповідає або за звязки з громадськістю, або за організацію роботи цього органу в цілому; надання резолюціям таких рад форми пропозицій та подань до відповідного галузевого міністерства спрямованих на вдосконалення законодавства; наділення таких рад функціями громадського контролю. Що стосується внутрішньо-організаційних конфліктів та конфліктів субординації інститутів державного управління пропонується внести зміни до законодавства щодо порядку призначення та зняття з посади голів місцевих державних адміністрацій. Зокрема пропонується наділення повноваженнями по призначенню голів Премєр-міністра, а повноваженнями щодо їх зняття з посади Президента України, що створить ефективний механізм регулювання та контролю за реалізацією засад регіональної політики. В аспекті подолання конфліктів між чиновниками та громадянами пропонується посилення відповідальності за корупційні діяння, впровадження солідарної відповідальності по всій вертикалі субординація в органі державної влади де виявлені корупційні схеми, посилення громадського контролю та активізації діяльності інститутів громадянського суспільства. Що стосується вирішення політичних конфліктів та подолання конфронтації між політичними елітами пропонується змінити систему виборів до представницьких органів влади з метою недопущення до участі в таких процесах суто формальних технічних політичних утворень. Зокрема пропонується підвищити виборчий поріг до 7%, впровадити конституційну відповідальність у вигляді інституту відкликання депутатів обраних на мажоритарній основі, впровадження заборони зміни депутатом політичної фракції протягом одного скликання.
На нашу думку аналіз існуючих конфліктів в системі державного управління повязаних із реалізацією органами державної влади адміністративних та політичних функцій та запропоновані напрямки їх подолання за умови їх реалізації значно посилять спроможність організаційно-правової та суспільно-політичної складової цієї системи протистояти проявам кризових явищ. Головною метою в управлінні зазначеними конфліктами має стати не стільки їх усунення скільки використання їх конструктивної функції з метою посилення політичної та соціальної стабільності країни та покращення її соціально-економічного розвитку.
Список литературы
1. 240 днів діяльності влади в новому форматі: оцінка неурядових аналітичних центрів // Національна безпека і оборона. - 2007. - №3. - С.4-11.
2. Авксентьев В. А. Этнические конфликты /А. В. Авксентьев//Социологические исследования. - 1996. -№ 12. - С. 43-49.
3. Административное право Украины. - 2-е изд., перераб. и доп. Учебник для студентов высш. учеб, заведений юрид. спец./ Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др.; Под ред. проф. Ю.П. Битяка. - Харьков: Право, 2003. - 576 с.
4. Административное право. Душакова Л.А., Чепурнова Н.М.: учебно-методический комплекс. - М.: ЕАОИ, 2008 - 371 с.
5. Административное право. Звоненко Д.П, Малумов А.Ю, Малумов Г.Ю. - М.: Юстицинформ, 2007. - 416 с.
6. Административное право. Под ред. Попова Л.Л. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ, 2005. - 703 с.
7. Административное право. Общая и Особенная часть: курс лекций. Бородин С.С., Громыко С.С. - СПБ.: ГУАП, 2007. - 432 с.
8. Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии// Полис. - 1992.- №4
9. Андреев В. И. Конфликтология (Искусство спора, ведення переговоров, разрешенияконфликтов) /В. И. Андреев. -М.: Народное образование, 1995. - 128 с.
10. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Структура конфликта // Конфликтология - М.: ЮНИТИ, 1999. - С. 239. - 551 с. - 10000 экз. - ISBN 5-238-00062-6.
11. Архів Верховної Ради України. - Ф. 1. - Оп. 16. - Спр. 5467б. - Арк. 1-53.
12. Архів Верховної Ради України. - Ф. 1. - Оп. 35. - Спр. 134.
13. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: курс лекций / Атаманчук Г.В. - М.: Юридическая литература, 1997. - 400 с.
14. Бандурка О. М. Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть / О. М. Бандурка, В. А. Греченко. - Харків: УВС, 2000.- 303 с.
15. Бахрах Д. Н., Россинский Б. В., Старилов Ю. Н. Административное право: Учебник для вузов. - 3-е изд., пересмотр, и доп. - М.: Норма, 2007. - 816 с.
16. Бойко В. В., Ковальов А. Г., Панфьоров В. М. Соціально-психологічний клімат колективу й особистість. М.: Думка, 1983. 207 с.
17. Бурдье П. Социолог под вопросом. Интервью с P. Thuillier / П. Бурдье // Социологическиеисследования. - 2003. -№ 8. - С. 104-113.
18. Ващенко К.О., Корнієнко В.О. Політологія для вчителя. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://posibnyky.vntu.edu.ua/politolog/194..htm
19. Вибори-2006: умови, субєкти, наслідки. Аналітична доповідь Центру Разумкова. - Національна безпека і оборона, 2005, №10, с.16.
20. Виступ голови ЦВК І. Ємця при відкритті першої сесії Верховної Ради України 11 травня 1994 р. // Голос України. - 1994. - 13 травня.
21. Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть: Монографія. - Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. - 304 с.
22. Глухова А. В. Политические конфликты: основания, типология, динамика (теоретико-методологический анализ) / А. В. Глухова. - М.: Едиториал УРСС, 2000. -280 с.
23. Государственное управление: основы, теории и организации: под ред. В.А. Козбаненко. - М.: «Статут». - 2002. - 366 с.
24. Гришина Н. В. Психологаяюнфликга/Н. В. Гришина. - СПБ.: Питер, 2000. - 464 с.
25. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія: навчальний посібник. - К.: Знання, 2005.- 655 c.
26. Давлетчина С. Б. Конфликтология: Учеб. пособие. - Улан-Уде: Изд-во ВСГТУ, 2005. - C. 126.
27. Дарендорф Р. Злементьі теории социального конфликта / Р. Дарендорф // Социологическиеисследования. - 1994. -№ 5. - С. 142-147.
28. Дарендорф Р. Современньш социальный конфликт. Очерк политической свободы /Р. Дарендорф; [пер. С нем.]. -М.: РОССПЗН, 2002. - 288 с.
29. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник) / за заг. ред. В.Б. Аверянова. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 265 с.
30. Державне управління: Словник-довідник / [В.Д.Бакуменко, Д.О.Безносенко, І.М.Варвар, В.М.Князєв та ін. ]; за заг. ред. В.М.Князев, В.Д.Бакуленка. - К.: Вид-во УАДУ, 2002 - 228с.
31. Держалюк О. М. Політичний конфлікт як фактор внутрішньої загрози національній безпеці // Стратегічні пріоритети. - № 1. - 2006. http://old.niss.gov.ua/Strateg_pr/1/1-5.pdf
32. Донцов А. И., Полозова Т. А. Проблема конфликта в западной социальной психологи // Психологический журнал. - 1980. - Т.1; 6. - С. 120.
33. Думки голів Парламенту попередніх скликань // Національна безпека. - 2003. - №2 (38). - С. 30-35.
34. Ершов А. А. Личность и коллектив. - Л.: Знание, 1976. - С. 40.
35. Ємельяненко Л. М., Петюх В. М., Торгова Л.В., Гриненко А.М. Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2003. - 315 с.
36. Журавський В. С. Принципи формування та термін повноважень палат двопалатного парламенту / В. С. Журавський // Правова держава. - 2001. - Вип. 12. - 175 с.
37. Зайцев А. К. Социальный конфликт. - изд. 2-е / А. К. Зайцев. -М.: Academia, 2001. - 464 с.
38. Запрудский Ю. Г. Социальний конфликт (политологический анализ). - Ростов-на-Дону, 1992. - С. 9-39.
39. Запрудський Ю. Г. Внутри конфликта // Социс. - 1993. - № 7. - С. 51.
40. Запрудський Ю. Г. Внутри конфликта // Социс. - 1993. - № 7. - С. 51.
41. Зубок Ю. А. Конфликты // Знание. Понимание. Умение. - 2005. - № 2. - С. 179-182.
42. Каневський О. Принципи розподілу влади в механізмі сучасної демократичної держави / О. Каневський. - Севастополь: Вид-во СЕВДПУ, 1999. - 47 с.
43. Картунов О. В. Анатомія політичних конфліктів / О. В. Картунов, О. Маруховська//Віче. - 2001. -№ 11. -С. 155-159.
44. Картунов О. В. Концепции прав человека этнонациональных меншинств: от конфликта к компромису / О. В. Картунов // Политический менеджмент. - 2005. -№2. -С. 3-23.
45. Картунов О., Маруховська О. І спокій тільки сниться // Політичний менеджмент - 2003. - д№ 1 - С. 109.
46. Картунов О., Маруховська О. І спокій тільки сниться // Політичний менеджмент - 2003. - № 1 - С. 102-109.
47. Козер Льюис Функции социального конфликта / Пер. с англ. О. Назаровой; Под общ. ред. Л. Г. Ионина. - М.: Идея-Пресс, 2000. - С. 41-42.
48. Конфликты в сфере государственного управления.: [Электронный ресурс] Портал управления МГУ. - Режим доступа: http://www.bigmanage.com/?p=197
49. Конфлікти в державно-адміністративній сфері [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://refs.co.ua/61884-Konflikty_v_gosudarstvenno_administrativnoiy_sfere.html
50. Конфліктологія / За ред. професорів Л. М. Герасіної та М. І. Панова. - Харків: Право, 2002. - С. 112.
51. Конфліктологія / За ред. професорів Л. М. Герасіної та М. І. Панова. - Харків: Право, 2002. - С. 112-119.
52. Концептуальні засади взаємодії політики й управління: навч. посіб. / авт. кол.: Е. А. Афонін, Я. В. Бережний, О. Л. Валевський та ін.; за заг. ред. В. А. Ребкала, В. А. Шахова, В. В. Голубь, В. М. Козакова. - К.: НАДУ, 2010. - 300 с.
53. Концептуальні засади взаємодії політики й управління: навч. посіб. / авт. кол.: Е. А. Афонін, Я. В. Бережний, О. Л. Валевський та ін.; за заг. ред. В. А. Ребкала, В. А. Шахова, В. В. Голубь, В. М. Козакова. - К.: НАДУ, 2010. - 300 с.
54. Котигоренко В. Причинність етноконфліктів: впливи глобалізації / В. Котигоренко // Політична думка. - 2002. - № 1. - С. 97-113.
55. Котигоренко В. Сучасні концепції конфлікту як суспільного явища // Людина і політика. -2002. - № 3(21). - С. 75-87.
56. Котигоренко В. Сучасні концепції конфлікту як суспільного явища / В. Котигоренко // Людина і політика. - 2002. - № 3. - С.75-87.
57. Кремень В. Г. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду) / В. Г. Кремень, Д. В. Табачник, В. М. Ткаченко. - К.: АКС -ЦККАІМЕ, 1996. - 793 с.
58. Литвин В. М. Сучасна Україна у дзеркалі суспільно-політичних конфліктів // Урядовий курєр. - 2002. - 23 листоп. (№ 219). - С. 8.
59. Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія: загальний курс. - К.: Каравела, 2006.- 408 c.
60. Макарычев А.С. Стабильность и нестабильность при демократии: методологические подходы и оценки// Полис. - 1998. - №13
61. Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона/ В современной орфографии. - Петербург: Издательское общество "Ф.А. Брокгауз - И.А. Ефрон", 1907-1909 // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://slovari.yandex.ru/~книги/Брокгауз и Ефрон
62. Мерлин В. С. Структура личности: характер, способности, самосознание: Учеб. пособие. - Пермь: ПГПИ, 1990. - С. 102.
63. Мороз О. У складних умовах домінувала тенденція зростання кількісних та якісних показників роботи парламенту: тези доповіді Голови Верховної XIII скликання про стан законодавчої бази в Україні / О. Мороз // Голос України. - 1998. - 14 травня.
64. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління: навч. посібник / Нижник Н.Р., Машков О.А. - К.: Видавництво УАДУ, 1998. - 160 с.
65. Основні проблеми впровадження інституту державних секретарів в Україні // Аналітичні записки щодо проблем і подій суспільного розвитку. - [Електронний ресурс]: Національний інститут стратегічних досліджень. - Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/Monitor_4/02.htm
66. Парламент в Україні: тенденції та проблеми становлення (аналітична доповідь Центру Разумкова) // Національна безпека. - 2003. - № 2 (38). - С. 2-30.
67. Пахомова Т. І. Щодо механізмів управління кризами суспільного розвитку в системі державного управління. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/2008-4/R_2/09ptisdu.pdf
68. Перебенесюк В. П. Соціальні конфлікти в Україні: потенціал, сфери розгортання, проблеми розвязання (громадська думка молоді). - 1994. - Вип. 31. - С. 6. - (Сер. «Наукові доповіді»).
69. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку / під ред.: Ф. М. Рудич та ін. - К.: Парламент. вид-во, 1998. - С. 169.
70. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку / Редкол.: Ф. М. Рудич та ін. - К.: Парламент. вид-во, 1998. - С. 169-174.
71. Політичний енциклопедичний словник / За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна. - К., 1997. - С. 173.
72. Політичні конфлікти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib.mdpu.org.ua/e-book/politologiya/EBOOK/modul_2/tema17.htm
73. Політичні партії: соціологічне дослідження. - Національна безпека і оборона, №3, 2005, с.14.
74. Полякова Л. Аспекти взаємодії Президента України і Верховної Ради. Спроба посилення президентської влади (1994-2004) // Схід. - № 5 (105). - 2010.
75. Полякова Л. І. Початок сучасного державотворення та основні моменти розвитку органів виконавчої влади в незалежній Україні (1991-1999 рр.) / Л. І. Полякова // Схід. - 2010. - №1 (101). - С. 79-83.
77. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 № 586-XIV // Відомості Верховної Ради. - 1999. - № 20-21. - ст.190
78. Регіональний вимір політичного процесу в Україні у 2007 році: Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції (Львів, 10 листопада 2007 року) / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С., Шиманова О.В. - Львів: Генеза-ЦПД, 2007. - 132 с.
79. Резолюція Європейського парламенту №1138 від 6 квітня 2006р. стосовно парламентських виборів в Україні (неофіційний переклад) - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України; http://www.mfa.gov.ua
80. Результати референдуму 16 квітня 2000 року [Електронний ресурс]. - режим доступу: www.cvk.gov.ua/ows-doc/doc-ref/rez.htm.
81. Саламатов В. П. Конфліктологічний моніторинг як інформаційно-аналітична система / В. П. Саламатов // Вісник ЖДУ - 1997. - № 2. - С. 64-70.
82. Скакунов Э.И. Методологические проблемы исследования политической стабильности//Междунар исследования. 1992. № 6. С. 35-36.
83. Скрипнюк О. Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії і практики. До 10 річчя незалежності України: [монографія] / О. Скрипнюк. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2000. - 600 с.
84. Соотл Г. Революция и конфликты в жизни общества: модели развития. - Таллінн: Сокала, 1990. - С. 94.
85. Сперанский В. И. Конфликт: сущность и особенности его проявления // Соц.-полит. журн. -1993. - № 5. - С. 155.
86. Станкевич І.П. Політичний конфлікт та технологія його запобігання / Станкевич І.П. // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. - 2007. - Вип. 87 - 88. - С. 70-73.
87. Станкевич І.П. Шляхи та способи розвязання політичних конфліктів / Станкевич І.П. // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. - 2007. - Вип. 87 - 88. - С. 128-132.
88. Статус опозиції: вітчизняний та зарубіжний досвід, рекомендації: Інформаційно-аналітичне дослідження. - К.: Лабораторія законодавчих ініціатив - 2006. - 32 с.
89. Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ: Учеб. Пособие. - К.: МАУП, 2003. - 368с.
90. Ткач А. Політологія психологія комунікації // Освіта регіону - 2011. - №4. - С. 123.
91. Тодыка Ю. Н. Президент Украины: конституционно-правовой статус / Ю. Н. Тодыка, В. Д. Яворский. - Харьков: Факт, 1999. - 255 с.
92. Уткін О. І. Соціально-політична стабільність у регіоні: етнополітичні та міжконфесійні чинники /О. І. Уткін. -К.: НІСД, 1998. -Вип. 3. - 132 с.
93. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетили и путь к процветанию. - М.: АСТ:АСТ Москва: Хранитель, 2006. - 730с.
94. Шаповал В. М. Парламентаризм і законодавчий процес в Україні / В. М. Шаповал, В. І. Борденюк, Г. С. Журавльова. - К., 2000. - 214 с.
95. Шаран П. Сравнительная политология. М., 1992. Ч. 2 С. 24.
96. Шубін С. П. Політичний конфлікт і безпека держави: [монографія] / С. П. Шубін. -Миколаїв: МДУ імені В. О. Сухомлинського, 2008. - 88 с.
97. Шубін С. П. Політичний маркетинговий аналіз сутності сучасного соціально-політичного конфлікту в державі // Теорія та практика державного управління. - 2010. - Вип. 1 (32). - С.114-122.
98. Юридическая конфликтология: под ред. В.Н.Кудрявцева - М.: Изд-во ИГИП РАН, 1995. - 316 c.
99. Якименко Ю., Литвиненко О. Політичні партії за рік до виборів: майбутнє, що починається сьогодні. - Національна безпека і оборона, 2005, №3, с.5-9.
100. Jaworsky J. Ukraine. Stability and Instability. - MCNAIR Paper 42, INNS, August, 1995.
101. Zimmerman E. Government Stability in Six European Countries During the World Economic Crisis of the 1930: Some Preliminary Considerations// European Journal of Political Research. - 1987.- Vol.15, №1.