Дослідження основних клінічних особливостей синдрому кон’юнктивіт-синовіту (артрит, тендовагініт) молодняку великої рогатої худоби в умовах стійлового утримання тварин. Розробка й обґрунтування лікувально-профілактичних заходів у разі його виникнення.
Аннотация к работе
Вивченню цієї патології, що включає захворювання очей (конюнктивіт) та синовіальних утворень кінцівок (артро-та тендосиновіт) присвячено наше дослідження. Поваженка факультету ветеринарної медицини Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного університету “Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики хірургічних хвороб тварин у ділянці голови, тулуба та опорно-рухового апарату”, що виконується за завданням Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України (номер державної реєстрації 0103U005853). Мета роботи полягала у вивченні клінічних особливостей синдрому конюнктивіт-синовіту (артрит, тендовагініт) молодняку великої рогатої худоби в умовах стійлового утримання тварин і розробці лікувально-профілактичних заходів у разі його виникнення. При клінічному дослідженні 315 голів молодняку великої рогатої худоби виявлено 61 тварину (19,36 %) з ураженнями очей і суглобів, 32 тварини (10,16 %) з ураженнями очей і суглобових піхв грудних і тазових кінцівок; у 16 тварин (5,08 %) виявили комбіновані ураження (артрит-тендовагініт). Найбільш часто на грудній кінцівці спостерігали ураження сухожилкових піхв запястя (13 випадків, 65 %) і пальцевої сухожилкової піхви (7 випадків, 35 %); на тазовій кінцівці - сухожилкових піхв заплесна (9 випадків, 75 %), пальцевої сухожилкової піхви (3 випадки, 25 %).У дисертаційній роботі наведено нове практичне вирішення і теоретичне узагальнення важливої науково-практичної задачі по розкриттю етіологічних і патогенетичних механізмів, особливостей перебігу та лікування конюнктивально-синовіального синдрому молодняку великої рогатої худоби. Патогенетичні механізми ураження зумовлені судинно-паралітичним ефектом, гальмуванням хемотаксичної активності гранулоцитів при вираженій проліферації макрофагів з порушенням у них перетравлювальної здатності відносно збудника (розєднання лізосомної та фагосомної функцій), вираженої епітеліоїдної трансформації макрофагів (за секреторним типом), що призводить до інтенсивної місцевої фібробластичної реакції, вираженої імуносупресії внаслідок порушення імунорегуляторної функції. Ефективним методом лікування початкової форми конюнктивально-синовіального синдрому (до виникнення симптомів периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту) є застосування очної тетрациклінової мазі у поєднанні з внутрішньомязовим введенням фармазину-200 у дозі 5 мг/кг маси тіла, що забезпечує виліковування у 89 % хворих тварин (у контролі 23 %).
Вывод
1. У дисертаційній роботі наведено нове практичне вирішення і теоретичне узагальнення важливої науково-практичної задачі по розкриттю етіологічних і патогенетичних механізмів, особливостей перебігу та лікування конюнктивально-синовіального синдрому молодняку великої рогатої худоби.
2. Синдром конюнктивіт-синовіту молодняку великої рогатої худоби зумовлений мікоплазмозним інфікуванням у 23 % випадків.
3. Методом експрес-діагностики даного ураження є мікроскопічне дослідження препаратів-відбитків з конюнктиви та мазків синовії, пофарбованих за Романовським-Гімза або толуїдиновим синім (1 : 1000, РН 4,2) з додаванням до кожних 20?25 мл барвника 3?4 крапель димексиду, при якому особливо характерною ознакою є мембранотропність збудника.
4 Мікоплазми в інфікованих тканинах характеризуються вираженим поліморфізмом; вони диференціюються у вигляді дрібних гіпохромних інкапсульованих форм (0,5?2,8 мкмк) та гіперхромних дрібних (0,8?2,5 мкм), великих (6?18 мкм), гігантських (38?75 мкм) форм.
5. Конюнктивально-синовіальний синдром проявляється катаральним конюнктивітом, поверхневим інфільтративно-десквамативним кератитом, які у подальшому ускладнюються артро- і тендосиновітом з вираженим периартикулярним і перитендовагінальним фіброзитом та утворенням контрактур.
6. Патогенетичні механізми ураження зумовлені судинно-паралітичним ефектом, гальмуванням хемотаксичної активності гранулоцитів при вираженій проліферації макрофагів з порушенням у них перетравлювальної здатності відносно збудника (розєднання лізосомної та фагосомної функцій), вираженої епітеліоїдної трансформації макрофагів (за секреторним типом), що призводить до інтенсивної місцевої фібробластичної реакції, вираженої імуносупресії внаслідок порушення імунорегуляторної функції.
7. Ефективним методом лікування початкової форми конюнктивально-синовіального синдрому (до виникнення симптомів периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту) є застосування очної тетрациклінової мазі у поєднанні з внутрішньомязовим введенням фармазину-200 у дозі 5 мг/кг маси тіла, що забезпечує виліковування у 89 % хворих тварин (у контролі 23 %).
8. Ефективне лікування периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту полягає у щоденному застосуванні ватно-марлевиих аплікацій просочених 50 %-м димексидом з лідазою (64 ОД/15 мл) під бинтову повязку на тлі щоденних внутришньомязових інєкцій фармазину-200 ( 5мг/кг маси) та інєкцій у товщу фіброзних розрощень 5 %-го ДМСО на 0,5 %-у новокаїні з додаванням 64 ОД лідази на кожні 20 мл суміші.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Використовувати метод лікування початкової форми конюнктивально-синовіального синдрому (до зявлення симптомів периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту) застосуванням очної тетрациклінової мазі двічи на день у поєднанні з внутрішньомязовим введенням фармазину-200 у дозі 5 мг/кг маси тіла.
При лікуванні периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту щоденно застосовувато ватяно-марлеві аплікації просочені 50 %-м димексидом з лідазою (64 ОД/15 мл) під бинтову повязку на тлі щоденних внутрішньомязових інєкцій фармазину-200 та інєкування в товщу фіброзних розрощень 5 %-го ДМСО на 0,5 %-у новокаїні з додаванням на кожні 20 мл суміші 64 ОД лідази.
Список литературы
1. Борисевич В.Б., Петренко О.Ф., Симоненко Н.О. Синдром конюнктивіту-синовіту в молодняка великої рогатої худоби//Ветеринарна медицина України. - 2003. ? № 3. - С. 35-37. (Здобувач виконала весь обєм клінічних і лабораторних досліджень, а також провела статистичну обробку цифрового матеріалу).
2. Борисевич В.Б., Петренко О.Ф., Борисевич Б.В., Симоненко Н.О., Коваленко.В. М. Роль макрофагів у патогенезі мікоплазмозів великої рогатої худоби //Вісник БЦДАУ. - 2003. - Вип. 25. - Ч. 1. - С. 27?34. (Здобувач провела відбір матеріалу, виконала цитологічні, гістологічні і гістохімічні дослідження, а також здійснила статистичну обробку цифрових показників).
3. Симоненко Н.О. До питання патогенезу мікоплазмозного синовіту молодняку великої рогатої худоби //Вісник БЦДАУ. - 2003. - Вип. 25. - Ч. 1. ? С. 224?229.
4. Симоненко Н.О. Перебіг конюнктивально-синовіального синдрому молодняка великої рогатої худоби та його лікування //Аграрний вісник причорноморя. ? 2004. Вип. 23. ? С. 162?167.
5. Симоненко Н.О. Лікування молодняка великої рогатої худоби з конюнктивально-синовіальним синдромом. //Ветеринарна медицина України. - 2003. ? № 12. ? С. 22?23
6. Петренко О.Ф., Симоненко Н.А. Лечение конъюнктивально-синовиального синдрома у молодняка крупного рогатого скота //Труды Международной научно-практической конференции посвященной 75-летию УГАВМ, г. Троицк. ? С. 104. (Здобувач виконала весь обєм клінічних і лабораторних досліджень, а також провела статистичну обробку цифрового матеріалу).
7. Борисевич В.Б., Петренко О.Ф., Симоненко Н.О. Поліморфізм мікоплазм і макрофагів у перебігу мікоплазмозів великої рогатої худоби //Ветеринарна медицина України. ? 2004. ? № 4. ? С. 38?41. (Здобувач виконала весь обєм клінічних і лабораторних досліджень, а також провела статистичну обробку цифрового матеріалу).